Без діагнозу і страху "ярлика": що батькам варто знати про звернення до Інклюзивно-ресурсного центру

25 липня 2026 р. 16:19

25 липня 2026 р. 16:19

Звернення до Інклюзивно-ресурсного центру для багатьох батьків досі пов’язане з багатьма побоюваннями: чи потрібен діагноз, що покаже оцінювання та чи не стане його висновок "ярликом" для дитини. Щоб розібратися в цих питаннях, ми поговорили з директоркою Маяківського Інклюзивно-ресурсного центру Вікторією Гладишевою. А також розповідаємо історію родини з Мирного, яка пройшла цей шлях на власному досвіді.

? Вікторіє Володимирівно, коли батькам варто звертатися до ІРЦ?

— Звернутися до Інклюзивно-ресурсного центру можна вже тоді, коли у батьків виникають певні сумніви щодо розвитку своєї дитини. Не потрібно чекати, поки труднощі стануть серйозними. Наприклад, батьки можуть помітити, що дитина пізніше почала говорити, їй складно висловлювати свої думки чи спілкуватися з іншими дітьми, опановувати навчальний матеріал. Також варто звернути увагу, якщо дитині важко адаптуватися у школі чи дитячому садочку. У таких випадках уже можна звернутися до ІРЦ.

Маяківський Інклюзивно-ресурсний центр. Фото ілюстративне

? Чи потрібно батькам спочатку звернутися до лікаря, щоб встановити діагноз, а вже потім — до ІРЦ?

— Ні, це зовсім не обов'язково. Ми оцінюємо не діагноз, а розвиток дитини, її труднощі та сильні сторони. Тому встановлений діагноз нам, зазвичай, не потрібен.

Якщо ж під час оцінювання ми бачимо щось серйозне, то рекомендуємо батькам звернутися до дитячого невролога або дитячого психіатра. А вже далі батьки можуть звернутися до свого сімейного лікаря та отримати необхідне направлення.

? Як проходить комплексне психолого-педагогічне оцінювання? Які фахівці працюють із дітьми?

— На даний момент у нашому центрі працюють психолог і логопед. Під час комплексного психолого-педагогічного оцінювання фахівці насамперед знайомляться з дитиною, спілкуються з нею, пропонують різні завдання та вправи. З маленькими дітьми працюємо в ігровій формі. Якщо дитина не розмовляє, можемо спостерігати за нею: як вона розуміє звернене мовлення, як спілкується, запам'ятовує інформацію, виконує завдання та поводиться в різних ситуаціях.

Спеціально готувати дитину до оцінювання не потрібно. Ми не ставимо діагнозів, а хочемо побачити її реальні можливості та зрозуміти, чи є певні труднощі. Це можуть бути мовленнєві, соціоадаптаційні труднощі, коли дитині складно налагоджувати контакт з іншими дітьми, або навчальні, коли дитина не може засвоїти навчальну програму. І вже за результатами оцінювання визначаємо, якої саме підтримки вона потребує.

? Чи обов'язково дитина з висновком ІРЦ буде навчатися в інклюзивному класі або групі в дитячому садочку?

— Не обов'язково. До нас звертаються батьки з різними питаннями, і не кожна ситуація є підставою для організації інклюзивного навчання.

Наприклад, батьки можуть звернутися, бо дитина у три-чотири роки ще не вимовляє певний звук, наприклад "р." Але це не означає, що дитині потрібне інклюзивне навчання. Можливо, для цього просто ще не настав відповідний етап розвитку.

Якщо ж під час комплексного оцінювання фахівці бачать, що дитині потрібна додаткова підтримка в навчанні чи розвитку, вони можуть рекомендувати організувати інклюзивне навчання.

Суть інклюзії в тому, щоб створити для дитини умови, у яких вона зможе навчатися разом з однолітками у звичайному закладі освіти. У висновку ІРЦ ми надаємо рекомендації вчителям, як краще донести до дитини певну інформацію, організувати навчальний процес і взаємодію з нею. Тобто наше завдання — допомогти закладу освіти підлаштувати навчання під потреби конкретної дитини, щоб їй було комфортніше та легше адаптуватися.

? До ІРЦ можна звернутися у будь-якому віці? Наприклад, якщо дитина вже пішла до школи, але батьки або вчителі згодом помітили якісь труднощі?

— Можна звернутися і в 17 років. Але я завжди кажу батькам, якщо ви помічаєте навіть невелику проблему, це вже дзвіночок, на який варто звернути увагу. Є діти, яких батьки приводять до нас у 12 років, бо дитина, наприклад, погано розмовляє. Якби вони звернулися раніше, це можна було б виправити.

Те саме стосується і труднощів з навчанням. Дитина може якось провчитися перший, другий, третій, четвертий клас, а вже у п'ятому, коли з'являються нові предмети та різні вчителі, труднощі стають більш помітними.

Тому, якщо батьки бачать, що дитині складно засвоїти матеріал, який у її віці вже має бути опанований, варто просто звернутися до ІРЦ та перевірити, у чому причина.

При цьому це не означає, що дитині одразу поставлять якийсь діагноз — і все, далі вона навчатиметься в інклюзивному класі. Іноді ми просто надаємо батькам рекомендації, але жодних освітніх проблем у дитини не виявляємо.

? Що на практиці дає висновок ІРЦ? Як це допомагає дитині в навчанні?

— У висновку зазначаються рекомендації щодо організації навчання, необхідні адаптації або модифікації освітньої програми. Якщо для дитини організовують інклюзивне навчання, то у класі буде асистент учителя, який їй допомагатиме, десь підкаже, підштовхне до певного результату.

Програма при цьому буде адаптована до потреб та можливостей дитини. Наприклад, якщо дитина погано розмовляє і їй складно розповісти вірш, то натомість вона може зробити презентацію до цього вірша або щось намалювати. Це також буде її результат.

Якщо у дитини дисграфія і їй важко писати, вона плутає букви, то замість письмової відповіді може бути усна відповідь. А якщо дитині складно щось запам'ятати, у неї на столі можуть бути підказки чи дидактичні матеріали, якими вона може користуватися.

? Які найпоширеніші страхи чи міфи про ІРЦ ви чули від батьків?

— Найчастіше батьки бояться, що після звернення до Інклюзивно-ресурсного центру дитині обов'язково поставлять якийсь діагноз. Або, як вони кажуть, "поставлять на облік", чи що висновок ІРЦ надалі буде якось обмежувати дитину в навчанні.

По-перше, такий висновок ні в чому не обмежує дитину. Інклюзивне навчання можна припинити в будь-який момент. Якщо вчителі, батьки розуміють, що дитина вже добре засвоює матеріал і допомога їй більше не потрібна, інклюзію можна зняти, і дитина продовжує навчатися собі далі.

По-друге, у жодних документах про освіту немає відмітки про те, що у дитини було інклюзивне навчання.

Ще один страх, що після комплексного оцінювання дитину можуть направити до спеціального закладу. Аде завдання ІРЦ полягає в тому, щоб визначити освітні потреби дитини та надати рекомендації щодо необхідної підтримки, а не "відправити дитину в спецзаклад". Ми, навпаки, за те, щоб дитина могла адаптуватися у звичайному закладі освіти, навчатися разом з іншими дітьми, адже потім їй жити в соціумі.

? Що б ви порадили батькам, які вагаються або відкладають звернення до ІРЦ?

— Я б радила не вагатися, а тільки-но ви помітили якісь проблеми, одразу звертатися до фахівців. Тому що потім може бути ще складніше. Але це не означає, що після звернення дитині одразу організують інклюзивне навчання. Можна просто прийти на консультацію, отримати рекомендації та зрозуміти, чи справді дитина потребує додаткової підтримки. А якщо ні, просто переконатися в цьому для власного спокою.

? Як можна звернутися до Маяківського ІРЦ та отримати консультацію?

— Зазвичай ми приймаємо за попереднім записом. Записатися можна за телефоном (093) 145 77 66. Наш центр знаходиться в селі Маяки за адресою: вулиця Преображенська, 69-А, будівля Маяківського ліцею.

"Я стала асистенткою своєї дитини": досвід родини з Мирного

Через особливості здоров’я дитини родині Анни Діденко з Мирного було важливо заздалегідь зрозуміти, як краще організувати навчання доньки Анастасії. Перед школою батьки звернулися до Інклюзивно-ресурсного центру, де дівчинка пройшла комплексне психолого-педагогічне оцінювання. Спочатку Настя навчалася індивідуально, а згодом поступово почала відвідувати уроки разом з однокласниками. Щоб бути поруч із донькою та допомагати їй у школі, мама пройшла спеціальне навчання та стала її асистенткою.

Анна розповідає, що донька з народження має інвалідність, тому родині й порадили звернутися до ІРЦ. Там фахівці провели комплексне оцінювання, визначили освітні потреби дитини та надали висновок, з яким родина звернулася до школи. У першому класі Настя навчалася індивідуально.

— Ми приходили після уроків та займалися з вчителькою. Потім поступово почали приходити на деякі уроки. Донька сиділа, слухала, ми спостерігали, як вона себе поводить. І так поступово-поступово вона втягнулася. І вже залишалася на уроках разом із дітьми, — розповідає Анна.

Фото: ілюстративне/nus.org.ua

Протягом першого класу Анна щодня супроводжувала доньку до школи. Саме тому перед початком другого класу їй запропонували пройти навчання та стати асистентом дитини.

— Я все одно приходила до школи разом із донькою. Тому перед початком нового навчального року пройшла спеціальні онлайн-курси, отримала сертифікат, зібрала всі необхідні документи, оформилас. І вже весь другий клас була поруч із донькою як асистент дитини.

За словами Анни, на відміну від асистента вчителя, який допомагає дитині в навчанні, асистент дитини супроводжує її та допомагає у побутових ситуаціях.

— В освітній процес до вчителя я не втручаюся. Моє завдання — повести дитину до їдальні, вбиральні, допомогти, якщо це потрібно. Донька, в принципі, сама справляється, але її потрібно контролювати і десь щось допомагати.

У випадку Насті Анні також дозволили бути поруч із донькою під час уроків, оскільки дівчинка дуже активна і їй не завжди легко всидіти на місці.

— Вчителька знає, яка вона в мене непосидючка, тому мені дозволили сидіти з нею на уроках. Зазвичай асистент дитини чекає у коридорі, але в таких випадках усе вирішується індивідуально, з урахуванням потреб дитини.

Із однокласниками, говорить мама, у Насті склалися хороші стосунки. Вона легко знайшла спільну мову з дітьми і добре почувається в колективі.

— Вона з дітьми дуже добре контактує. Взагалі у нашому класі всі діти добре спілкуються між собою.

З навчанням у Насті, як і в інших дітей, свої успіхи та вподобання. Вона пише, рахує, якщо щось її цікавить, запитує у вчительки. Щоправда, читати, зізнається мама, донька не дуже любить. Головне, що сьогодні Настя почувається у школі комфортно, спілкується з однокласниками та навчається разом із ними.

Тому батькам, які відчувають, що дитині може знадобитися додаткова підтримка, Анна радить не боятися звертатися до фахівців.

— Якщо щось турбує, краще пройти комплексне оцінювання в ІРЦ. А вже потім із висновком, усіма необхідними документами йти до школи та спілкуватися з вчителями. Там уже підкажуть, як краще організувати навчання дитини.

Раніше Біляївка.City розповідали, як організована інклюзивна освіта у Біляївській громаді.

Хочете більше цікавого та корисного — підтримуйте роботу Біляївка.City на кнопці підтримки (зверху), а також залишайтеся з нами на зв'язку, підписуючись на сторінки у Facebook , Instagram , Viber та Youtube , про природу, біорізноманіття та туризм Пониззя Дністра — дивіться

Одеські