Життя після обстрілу: чи вдається жителям Одеського району відновити своє житло

28 серпня 2026 р. 13:30

28 серпня 2026 р. 13:30

• Малий
• Середній
• Великий

"Я виграла "джек-пот", — сумно жартує жителька села Усатове Одеського району Катерина Стоянова, — у 2021 році чоловік отримав важку травму на виробництві, яка залишила його інвалідом І-ої групи, а у 2024 році в наш будинок, першим з села, стався приліт ". За два роки вони змогли лише замінити дах, решта пошкоджень так і залишаються без ремонту. І це, каже жінка, трагічна реальність більшості усатівців з тих, кому росія під час обстрілів, пошкодила будинки.

Нам "не повезло": до війни ми мали занадто гарне житло

Це був березень 2024 року. У ніч з 5 на 6 березня родина, почувши сигнал повітряної тривоги, заховалася в одній з кімнат за правилом "двох стін". Це врятувало їх від поранень — у будинку не залишилося жодного вцілілого вікна, всі двері деформувалися, був пошкоджений дах.

— Хоча це був третій рік повномасштабної війни, у нас не було якось алгоритму, що робити, куди звертатися за допомогою, — говорить жінка, — у нас не було накопичень, щоб самостійно відбудувати пошкодження. Машини, всі збереження, допомога від людей, коли у чоловіка сталася виробнича травма, все було витрачено на його лікування.

Вони з чоловіком багато працювали, добре заробляли, народили двох діток, збудували та облаштували будинок своєї мрії, зробили сучасний ремонт. Живи та радій. Навіть, коли сталася біда — на виручку прийшло все село, щоб поставити його на ноги. Загалом на лікування довелося витратити понад трьох мільйонів гривень.

— Звертатися до людей ми більше не наважилися, оголошення розмістила моя шкільна вчителька Наталія Володимирівна, вона ж допомогла знайти громадську організацію "10-те квітня", які надали шифер, щоб оперативно накрити дах, — говорить Катерина, — потім не оголошували жодних зборів, бо нам і так багато допомогли люди з травмою чоловіка. Зараз у всіх своя біда.

Першим контактом стала Усатівська сільська рада. На той момент ще не було алгоритму дій. Постраждалим сказали знайти установу, яка складе акт та оцінить пошкодження. Вони це зробили, але виявилося, що сума значно перевищувала можливості сільської ради відшкодувати збитки.

— Як нам пояснили, наша "проблема" в тому, що ми занадто добре жили до війни, — говорить Катерина, — якщо у людей був простий недорогий ремонт, то суми відшкодування вистачило б. У нас же був дуже якісний ремонт, тож аби відновити все до стану, як було раніше, коштів нам потрібно було значно більше: це і двері, і стеля, і ламінат, і техніка.

Загалом за два роки родина відновила лише дах, на це пішло більше 100 тис гривень. Ще отримала кошти на заміну вікон, але витрачати їх на це не стала. Це все допомога від сільської ради.

— Причин того, що ми не заверщили ремонт, є кілька, — пояснює Катерина, — перша: коли ми будувалися, то поставили вікна з потрійним склопакетом, коли стався обстріл, то у більшості вікон розбилися два склопакети, а третій ще тримається. Одне вікно, яке було повністю пошкоджене, ми забили підручними засобами. Взимку "топимо вулицю". Чому так? Бо частину коштів нам довелося витратити на здоров'я дітей.

Після пережитого у хлопчика з родини сталися напади нервового тику. Хоча він отримав статус дитини, яка постраждала від війни, це не дає якогось особливого доступу до лікування, реабілітації, оздоровлення. Все за власні кошти.

Друге та основне: родина не бачить сенсу відбудовуватися зараз. Бо майже щоночі в селі вибухи, прильоти, пошкодження. Повноцінний ремонт може бути марною справою.

Наразі весь дохід — це пенсія чоловіка після нещасного випадку на виробництві, а також невелика допомога дружині, яку вона отримує, бо доглядає за чоловіком з І-ою групою інвалідності.

— У нас немає стель у будинку, дах зробили не досить якісно, його треба перероблювати, будувати армопояс, бо під час атак дах "ходить ходуном", а звук такий, наче ми сидимо у відкритому полі. Страшно дуже, гучно. Але у мене зараз таке ставлення до всього: живі, хлібчик маємо — і вже добре. Хоча дуже шкода, що в такій страшній ситуації ми лишилися фактично одні. Війна обнулила наше життя, в яке ми вклали багато сил, праці та бажання жити гідно.

Допомога від Усатівської сільської ради виявилася єдиною, яку змогла отримати родина. Програма Євідновлення відмовила у наданні підтримки, оскільки існує єдиний реєстр, до якого мають доступ всі основні фонди та служби.

Отримав допомогу з одного джерела: інші вже її не надають. Родина оформили звернення до міжнародного реєстру збитків, але не дуже вірять в те, що вдасться колись отримати відь росії відшкодування.

Також не склалося із допомогою від благодійних фондів. Тут багато залежить від того, чи місцева рада готова активно співпрацювати, надавати необхідні документи. Ця співпраця налагоджена не у всіх громадах.

Відбудували базовий мінімум, щоб був дах над головою

Схожу ситуацію описує й землячка Катерини — жителька села Усатове Наталія Олійник. Її будинок опинився у центрі вибухової хвилі рівно два роки тому. Вона обрала допомогу від сільської ради, бо навіть відповіді з Євідновлення довелося чекати майже рік.

У сільраду Наталія подавала всі чеки на закупівлю матеріалів — вікон, дверей, каменю, цементу, фактично всього, що витратили на відновлення. Загалом набігло близько 140 тисяч гривень . Це дуже важливо, дає пораду, скурпульозно збирати всі чеки. Хоча в цій сумі не було оплати роботи майстрів, зокрема роботи по даху, бо робили приватні майстри, допомагали безкоштовно сусіди.

Окремо подавала інформацію до програми «єВідновлення». Для подання потрібно було надати фотографії, заяву та опис руйнувань.

— Моє повідомлення щодо «єВідновлення» було на розгляді близько восьми місяців, — розповідає Наталія Олійник, — потім його прийняли, ще приблизно місяць розглядали, а згодом мені зателефонувала представниця і поцікавилася, чи отримали ми кошти від місцевої ради. Після цього мені пояснили, що отримати фінансування одночасно з двох державних структур неможливо. Так це, чи ні, перевіряти у мене не було ні сил, ні нервів.

Наталія Олійник на порозі зруйнованого будинку, 2024 рік

Умовно, пояснює Наталія, це нагадувало ситуацію з "гарячою лінією": телефонуєш зі скаргою на сільраду, а звернення через ОДА зрештою спускають назад до тієї ж ради, щоб вона вжила заходів.

Однак в її ситуації, сільська рада вжила заходи набагато раніше, ніж держава через програму Євідновлення.

— Взагалі це дуже добре, що в нашій громаді тепер є комісія, яка виїжджає, оцінює збитки, надає допомогу, без цього було б значно складніше відбудуватися, — говорить жінка.

Повний ремонт та відновлення після руйнування родина Олійник робити не стали. Лише дах, вікна, а також ремонт деяких приміщень, які постраждали найбільше. Ще відновили деяку техніку: твердопаливний та газовий котли, без яких не перезимувати.

— Війна триває, обстріли почастішали, стали частиною нашої буденності. Зараз дуже не розумно вкладати кошти у вартісні ремонти. Якщо є зайва копійка, то краще витратити її на підтримку ЗСУ, щоб звільнити нашу землю від війни, — переконана Наталія, — а вже потім думати про ремонти та будівнитцва.

Головне, що живі

Будинок Галини Будівської з Біляївки — один з майже 20-ти, які постраждали від обстрілу у травні 2025 року у Біляївці.

Основні роботи, розповідає Галина Будівська, вдалося зробити завдяки скоординованій роботі Біляївської міської ради, особисто Біляївського міського голови Михайла Бухтіярова, які залучали до підтримки різноманітні благодійні фонди. Це виявилося дієвіше, ніж чекати на виплати від держави, чи за власні кошти роботи масштабні ремонти.

З суттєвих мінусів — відновити допомагаються лише дах над головою. Залучити відбудову на господарські прибудови майже нереально. Це все лягає на плечі родин. Літня кухня, господарські прибудови — все це досі перебуває у стані "потрібен ремонт".

Без допомоги міжнародних благодійників: фонд "Карітас", представництво ООН в Україні, "Десяте квітня" справитися було б значно важче.

Будинок вдалося тимчасово захистити від негоди, але потрібен ремонт

Дірка в даху, посічений уламками фасад і паркан, тимчасово забиті вікна — так сьогодні виглядає будинок жительки Біляївської громади Валентини Мамчур з Широкої Балки. Її оселя постраждала під час атаки 17 липня.

Того дня Валентина була вдома разом із 11-річною донькою. Каже, спочатку почули один вибух, потім ще один. Після другого вибуху у кімнаті, де вони перебували, ударною хвилею вибило вікно — скло посипалося просто на них.

— Я крикнула доньці: "Бігом!" Взяла її за руку, і ми побігли на город. Дивлюся, на горищі вибило двері, звідти йде дим.

Вибігши на подвір’я, жінка побачила, що постраждав їхній собака. У нього з вуха, рота та боків текла кров. Валентина швидко відв’язала його і хотіла разом із донькою вийти з двору, але ударом вирвало замок із воріт.

Відчинити ворота допомогли односельчани, які також вибігли на вулицю після вибухів. Вийшовши за ворота, Валентина побачила масштаби пошкоджень: уламками посікло машину та фасад будинку, на подвір’ї й у палісадниках лежали уламки, а великий кущ вирвало з корінням.

Та найбільше того дня жінка переживала за свого собаку. Після вибуху його сильно оглушило, і він не реагував на її голос.

У той же день знайомі почали шукати для нього допомогу через місцеві групи. Відгукнулися два ветеринари. Вони оглянули тварину, промили рани, зробили уколи. Зараз із песиком вже все добре. Однак після пережитого, каже Валентина, він дуже реагує на гучні звуки — почувши вибух чи інший різкий звук, одразу біжить у будинок.

Окрім будинку Валентини, внаслідок атаки постраждали ще дві оселі. У її будинку вибило пластикове вікно, приблизно чверть даху залишилася без шиферу, а на веранді вибило чотири дерев’яні вікна.

Одразу після обстрілу будинок обстежила комісія. Наразі постраждалі родини отримали по 10 тисяч гривень матеріальної допомоги від міської ради.

Необхідні матеріали, щоб хоча б тимчасово захистити будинок від негоди, надала громадська організація "Десяте квітня". Її представники оперативно передали родинам дошки, брезент і клейонку.

За словами Валентини, накрити дах допомогли друзі її сина, який зараз служить у ЗСУ. Вибиті дерев’яні вікна поки закрили картоном.

Зараз родина очікує на рішення ще одного благодійного фонду, який має взяти їх під опіку та допомогти з відновленням будинку.

Як отримати допомогу на відновлення пошкодженого житла

Якщо житло постраждало внаслідок обстрілу, людина може отримати допомогу на його відновлення. Які можливості сьогодні є для жителів Біляївської громади, куди звертатися, як зафіксувати пошкодження та подати заявку на компенсацію — про це розповіли Роман Довженко , начальник управління соціального захисту населення, та Тетяна Бачуліна, начальниця відділу державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради.

На початку повномасштабного вторгнення, коли державної програми "єВідновлення" ще не існувало, Біляївська міська рада розробила власну програму допомоги жителям, чиє житло постраждало внаслідок обстрілів.

За цією програмою людям компенсували витрати на придбання матеріалів. Наприклад, якщо в будинку були пошкоджені вікна, міська рада виділяла кошти на придбання нового вікна або склопакета. Таку допомогу, зокрема, отримували жителі громади, чиї будинки постраждали на початку війни.

Згодом держава запровадила програму "єВідновлення", яка стала основним механізмом допомоги з відбудови пошкодженого житла. Відтоді місцева програма більше не діє.

Водночас постраждалі родини можуть звернутися до міської ради за матеріальною допомогою. Зокрема, після останньої атаки виділили по 10 тисяч гривень кожній родині.

Алгоритм дій: як зафіксувати пошкодження та подати заявку

Перший крок після обстрілу — зафіксувати пошкодження житла. Спеціальна комісія Біляївської міської ради виїжджає на місце та проводить його обстеження.

Тетяна Бачуліна пояснює, що фахівці детально описують всі моменти — від кількості та площі вибитих вікон до стану даху та інших характеристик житла. За результатами складають відповідний акт.

— Ці дані вносять до Реєстру пошкодженого та знищеного майна , і вони є підставою для подальшого розрахунку компенсації, — додає Роман Довженко.

Сума допомоги залежить від того, наскільки пошкоджене житло та які роботи потрібні для його відновлення. Подати заявку на "єВідновлення" можна через "Дію". Якщо у людини немає сучасного телефона або вона не користується додатком, звернутися по допомогу з оформленням можна до Центру надання адміністративних послуг.

Важливо: програма стосується саме житлових приміщень. Пошкодження господарських споруд чи інших об’єктів на території домоволодіння до неї не входять, зазначає Тетяна Бачуліна.

Якщо заявку схвалено, отримані кошти можна спрямувати на придбання будівельних матеріалів та оплату ремонтних робіт. Ремонтні роботи має виконувати підрядник, який є учасником програми. Матеріали також можна купити лише в магазинах — учасниках "єВідновлення".

Раніше, за словами Романа Довженка, вибір таких магазинів для жителів громади був обмежений, адже великі мережі, які працювали за програмою, були переважно в Одесі. Зараз необхідні матеріали можна придбати і в Біляївці.

Один із таких магазинів — "Будмаг на Одеській". Менеджерка магазину Людмила Рубан розповідає, що до програми "єВідновлення" магазин приєднався близько року тому. Для цього підключили відповідну функцію через банк.

— До нас уже зверталися люди та купували необхідні матеріали за програмою. Кошти надходять на спеціальну картку, і люди розраховуються нею за товар так само, як звичайною банківською карткою. Також важливо зберігати чеки, адже потім потрібно надати звіт про використані кошти, — розповідає Людмила Рубан.

До допомоги постраждалим також долучаються благодійні організації. Однак головна умова такої підтримки — людина не подала заяву на "єВідновлення". Так само фонд не дублює допомогу іншої організації, яка вже працює з постраждалими. Водночас благодійні організації мають визначені соціальні критерії. Серед пріоритетних категорій — люди з інвалідністю, багатодітні родини, ВПО, малозабезпечені, пенсіонери, які мають хронічні захворювання.

Щоб залучити таку допомогу, Біляївська міська рада постійно підтримує зв’язок із благодійними організаціями, допомагає визначати потреби постраждалих та координує подальшу допомогу.

У 2025 році завдяки залученню різних джерел фінансування постраждалі жителі родини отримали близько 1 млн 256 тисяч 400 гривень допомоги. Окремо за державною програмою "єВідновлення" було нараховано 1 млн 312 тисяч 550 гривень компенсації.

Благодійна допомога при цьому може мати різний формат — залежно від потреб постраждалих та можливостей організації. Одні допомагають безпосередньо з ремонтом, інші надають необхідні матеріали чи грошову допомогу.

— Наприклад, "Карітас Одеса УГКЦ" п’ятьом біляївським родинам відремонтував житло "під ключ". Вони зробили демонтаж пошкодженого, змонтували нове і оплатили роботу будівельної організації, — розповідає Роман Довженко.

ГО "Десяте квітня" зазвичай допомагає будівельними матеріалами — це шифер, дошки, матеріали для утеплення та інше необхідне для ремонту.

Ще один формат — грошова допомога. ГО "Право на захист" у партнерстві з УВКБ ООН після обстрілу 25 травня 2025 року надала її 104 постраждалим. Загальна сума виплат становила понад 1,1 млн гривень.

Загалом, якою б не була допомога, відновити житло до стану навіть "як було", не кажучи вже про "краще, ніж до руйнування", не виходить майже ні у кого. Сьогодні наше головне завдання — вистояти й перемогти. Тому всі сили й ресурси, які можемо спрямувати на це, мають іти насамперед на підтримку Збройних сил України . Саме завдяки нашим захисникам ми взагалі маємо можливість відновлювати будинки, повертатися до них і будувати плани на майбутнє. Відновити стіни можна. Найважливіше — зберегти людей і країну.

Раніше Біляївка.City розповідали , що відбувається з укриттями на території Одеського району.

Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є
виключною відповідальністю медіа Біляївка.City і за жодних обставин не може
розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

Одеські