вологість:
тиск:
вітер:
Людина-епоха з великим серцем: до річниці світлої пам’яті Валентина Андрійовича Носова
29 серпня минає рівно рік, відколи зупинилося серце людини, чиє ім’я назавжди вписане в історію Біляївки та першої школи. Уже рік рідні та близькі живуть з гірким усвідомленням, що Валентина Андрійовича Носова більше немає поруч. Але пам'ять про нього продовжує жити у серцях тих, хто його знав і любив.
Він був з тих людей, про яких говорять: «Учитель від Бога» і «Людина-епоха». Майже пів століття свого життя Валентин Андрійович присвятив Біляївському ліцею №1. Для багатьох поколінь біляївців він був не просто викладачем німецької мови, а другом, наставником, який вчив любити своє місто, свій край.
Його невтомна енергія виходила далеко за межі шкільного класу. Саме Валентин Андрійович був засновником і багаторічним хранителем
шкільного музею Бойової слави,
а також одним із творців районного музею. Керуючи легендарною учнівською групою «Пошук», він присвятив роки патріотичному вихованню молоді. Разом зі своїми вихованцями по крихтах збирав історію Біляївки, записував спогади ветеранів, проводив вахти пам'яті.
За свою відданість професії, улюбленій справі життя, Валентин Андрійович отримав високу нагороду — «За заслуги перед містом». Але найвищою нагородою для нього завжди залишалися людська вдячність, щирість колишніх учнів і світла пам'ять у їхніх серцях.
Він залишався світлим і небайдужим до останнього дня. Сьогодні, у річницю скорботи, хто знав Валентина Андрійовича, згадайте його з вдячністю і теплом. Його земний шлях завершився, але світлий слід, який він залишив по собі, у музеї, в історії Біляївки, в людських серцях, не зітреться ніколи.
Світла і вічна пам'ять Учителю... Царство Небесне його душі.
Джерело: bilyayivka.city
Новини рубріки
Нічна атака на Одещину: загинула людина, є постраждалі
29 серпня 2026 р. 07:07
Хотів змусити жити разом: в Ізмаїльському районі чоловік викрав молоду дівчину
28 серпня 2026 р. 22:34