Трагедія як інструмент для лайків: звідки взялася інформація про «15 загиблих» в Одесі

16 вересня 2026 р. 16:13

16 вересня 2026 р. 16:13

Останніми днями мережею поширюють публікацію про нібито «15 загиблих за три дні» внаслідок атак по житловому комплексу в Одесі, Одещині. І фотоколажем усіх загиблих. Ця інформація швидко набула масовості: її репостили у Facebook, поширювали в TikTok і навіть публікували в іноземних (зокрема азійських) акаунтах. Звісно, кожен російський обстріл — це велика біда, а загибель навіть однієї людини — непоправна трагедія. Ворог щодня завдає нам болю, проте саме цей біль часто цинічно використовують у соцмережах заради підвищення власних охоплень. Спираючись виключно на офіційні джерела та логіку, пояснюємо, де тут правда, а де — гра на емоціях заради лайків.

Що насправді сталося: офіційні дані

Щоб розуміти реальну картину, варто звертатися до офіційних джерел та зведень: Одеської ОВА, ДСНС, Одеської обласної прокуратури, Національної поліції.

З 12 по 15 вересня 2026 року Одеська область справді зазнала ворожі атаки. Найбільш масований удар відбувся 12 вересня , коли постраждали житлові будинки в Одесі, Чорноморську.

Офіційно підтверджені наслідки атаки:

• Загиблі: 2 людини (їхні тіла рятувальники дістали з-під завалів). Точна інформація, навіть не фото, відомо лише про одного чоловіка, 1992-го року народження (його тіло виявили першим під час проведення аварійно-пошукових робіт увечері 12 вересня).
• Постраждалі: понад 30 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Серед поранених дійсно є і діти, яким надали необхідну медичну допомогу.

Жодне офіційне джерело чи авторитетне видання в Україні не повідомляло про 15 загиблих і 4 вбитих дітей за цей період на Одещині. Тобто цифра, яка поширюється в мережі, є вигаданою або вирваною з контексту зовсім інших подій.

У цього фейкового допису 14 тисяч лайків., 500 поширень і 1700 коментарів

Анатомія брехні: як працює чорний SMM

Чому ж люди так масово повірили в цю публікацію? Справа в тому, що вона створена за класичними правилами «чорного SMM» — цинічної спекуляції на емоціях для просування в соцмережах, де головною метою є привернення уваги за будь-яку ціну.

Якщо проаналізувати, у дописі є кілька маніпулятивних прийомів. Тиск на найболючіше — згадка про загиблих дітей — це найпотужніший психологічний тригер. Читаючи таке, людина відчуває шок, біль та гнів, її критичне мислення на мить вимикається, і рука сама тягнеться натиснути «поширити» або написати коментар.

Можна побачити і синтаксичні гачки (три крапки, повідомлення часто обривається на найдраматичнішому місці). У тексті немає жодного посилання на офіційне джерело. Інформація подається як «абсолютна істина», що впала з неба.

Це фото і допис до нього виклав навіть азійський акаунт

Візуальна маніпуляція та рецидиви старих фейків

Та особливу увагу у дописі привертає колаж з чорно-білих портретів нібито загиблих людей та свічками. Втім це зображення має ознаки ШІ генерації. Типові для сервісів типу ThisPersonDoesNotExist. Вони мають симетричні або розмиті деталі, однакове студійне освітлення і ідентично вставлені шаблони свічок. Чи є в колажі фото реальних людей - питання!

Більше того, ці зображення не знаходить гугл пошук.

Наприклад, на фото цієї жінки гугляться зображення просто схожих жінок з російських, польських сайтів, але зовсім немає співпадіння з українськими новинами.

На це одразу звернули увагу й інші уважні користувачі соцмереж.

У своїх дописах вони обурюються тим, що люди масово поширюють згенеровану картинку з неіснуючими обличчями, навіть не замислюючись про логіку: якби трагедія такого масштабу із загибеллю стількох людей та дітей справді сталася, про це б миттєво та відкрито писали всі авторитетні медіа і державні служби, а не лише окремі сторінки у Фейсбуці.

Варто зазначити, що це не перша спроба використати подібний шаблон. Схожа інформаційна атака відбулася, наприклад, 19 листопада 2025 року після обстрілів у Тернополі. Тоді анонімні пабліки так само поширювали однотипні фотографії-колажі, а реальну кількість жертв трагедії було навмисно подвоєно. Мета таких «вкидів» завжди однакова — штучно масштабувати біду, щоб посіяти паніку та зібрати максимальну кількість реакцій.

Схожий вкид з колажем публікувало російське видання "Mayday" про загиблих у Львові. Ворожий обстріл у Львові стався 30 липня 2026, тоді загинула одна людина, обстрілів з 25 загиблими в той період не відбувалося.

Чому на нас так цинічно заробляють?

Виникає логічне запитання: навіщо комусь придумувати або завищувати кількість жертв, якщо реальних трагедій і так достатньо? Відповідь ховається в алгоритмах соціальних мереж.

Для адмінів таких пабліків, блогерів-маніпуляторів кожна ваша реакція — репост, коментар чи навіть гнівний смайлик — це підвищення охоплень та монетизація. Алгоритми бачать, що допис активно обговорюють, і починають показувати його ще більшій кількості людей. Сторінка швидко набирає популярність, після чого її монетизують. Трагедія буквально перетворюється на інструмент для заробітку.

Кожне втрачене через війну життя — це невимовний біль і непоправна втрата. Саме тому пам'ять про загиблих має спиратися на правду, повагу та офіційні підтвердження, а не на згенеровані картинки сумнівного походження.

Поширюючи емоційні, але неперевірені дописи, ми несвідомо допомагаємо інформаційним маніпуляторам наживатися на горі та сіяти додаткову паніку в суспільстві. Довіряйте лише офіційним джерелам, бережіть свій емоційний стан та пам'ятайте: найкраща реакція на сумнівний клікбейт — це ігнорування.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про особливості когнітивної війни , зокрема, чому білорусам у Біляївці треба боятися індусів.

Одеські