Екологічні наслідки війни для Чорного моря та Одеського узбережжя

25 вересня 2026 р. 06:45

25 вересня 2026 р. 06:45

Чорне море продовжує зазнавати наслідків війни. Удари по портовій інфраструктурі , аварії суден і руйнування Каховської ГЕС вже вплинули на стан морської екосистеми. І навіть після завершення активних бойових дій частина цих змін ще довго залишатиметься проблемою для Одеси та всього півдня України

Журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з екологом Владиславом Балінським про те, як війна вплинула на Чорне море, які загрози сьогодні існують для Одеського узбережжя та скільки часу може знадобитися на відновлення морської екосистеми.

Війна і Чорне море

Повномасштабна війна створила для Чорного моря одразу кілька джерел небезпеки — бойові дії, руйнування інфраструктури, аварії суден та потрапляння забруднювачів у воду. При цьому оцінити стан усього моря одразу складно, тому основна увага українських науковців зосереджена на тій акваторії, яка найбільше відчуває цей вплив.

"Ми кажемо про північно-західну частину Чорного моря — це  акваторія, яка починається фактично з Криму і закінчується дельтою Дунаю. Зараз, під час війни, найбільш вразлива частина Чорного моря. І до того ж вона найбільш продуктивна з точки зору загального вкладу в біорізноманіття всієї екологічної системи моря. Тому що ця шельфова частина дуже мілководна і тут в море впадає дуже величезна кількість річок, які привносять споживчі речовини" , — пояснює еколог Владислав Балінський.

Один із прикладів того, як далеко можуть поширюватися наслідки, — аварія танкерів біля Криму. Уже за місяць частинки мазуту дісталися Національного природного парку "Тузлівські лимани", а згустки нафтопродуктів продовжують фіксувати й у 2026 році — аж поблизу дельти Дунаю. Ще один масштабний удар по морській екосистемі був пов’язаний із руйнуванням Каховської греблі.

"Ми досі ще фіксуємо наслідки цієї диверсії, бо тоді було відкрите кримінальне провадження і були зафіксовані факти загибелі дуже величезної кількості фільтраторів, а саме мідії в одеській затоці.І були змінені співвідношення деяких гідробіонтів. Я маю на увазі, кількість одних зменшилася, а в природі пустот так не буває" , — говорить еколог.

Забруднення мазутом

Окремою проблемою для Чорного моря стали масштабні розливи після атак на портову інфраструктуру. За останні два роки експерт виділяє чотири великі випадки потрапляння олії у воду — два після ударів по Південному та ще два у Чорноморську. Один із таких розливів охопив до 900 квадратних кілометрів морської поверхні — фактично від Одеси у напрямку Кінбурнської коси.

"Але з часом олія здатна опускатися на дно і зберігатися там дуже-дуже довго. Я бачив наукову літературу: фіксують максимально до 6 років збереження плотної корки. Тобто вона полімерну корку утворює на дні і дуже довго зберігається. Там вже інші впливи — фактично на донну біоту. Саме заморні процеси вже на дні відбуваються" , — каже експерт.

Небезпека полягає ще й у тому, що забруднення не залишається на одному місці. Воно може накопичуватися у стійких фракціях, переміщуватися течіями та вітром, а за певних умов знову виходити у водне середовище. Саме тому навіть уламки танкерів, аварія яких сталася раніше, можуть залишатися джерелом забруднення протягом тривалого часу.

"І ми бачимо, що оці три уламки танкерів "Волгонефть" вже майже два роки отруюють час від часу. Влітку і навесні це дуже серйозний вплив, Вони отруюють дуже сильно морську систему. Фактично це танкери з мазутом. Влітку, коли вода прогрівається, цей мазут починає вспливати. І на супутниках видно від них такі масивні шлейфи, які формують поверхневі плями. І це тільки частина того, що є" , — підкреслює фахівець.

Одеська затока

Одеське узбережжя опинилося в особливо складній ситуації: до звичайного антропогенного навантаження додалися наслідки війни, руйнування інфраструктури та забруднення, які приходять із річковими водами. При цьому сама будова затоки робить її чутливішою до таких процесів, ніж відкрите море.

"Одеська затока все ж таки доволі глибока. Я маю на увазі глибоко не за глибиною. В цьому сенсі вона якраз мілководна: тут максимум 14 метрів у східній частині. Вона глибоко в материк так вдається. Саме тому вона, скажімо так, напівзамкнена система. Тобто, якщо у відкритому морі, на відкритому узбережжі процеси водообміну відбуваються більш динамічно, то тут все ж таки вони повільно відбуваються" , — роз’яснює Владислав Балінський.

Окремий ризик пов'язаний із тим, що після руйнування очисних споруд та інших об'єктів вибухові речовини й ті, що забруднюють, можуть потрапляти у Дніпро, а звідти — у море. До цього додаються забруднені донні відкладення після Каховської катастрофи та мінна небезпека.

"Я думаю, що нас ще може очікувати така небезпека, як доволі велика частина мазуту затонулого, Вона могла осісти напроти дельти Дніпра, тому що там щільність води значно змінюється, бо прісна вода має іншу щільність. І мазут якраз там міг затонути. І якщо воно так, то навколо Одеської затоки постійно дрейфують якась кількість мазуту, яка при обставинах, коли вітер дує на берег дуже потужний, може викидатися і впливати на нас" , — коментує еколог.

Водночас оцінити, наскільки сильно всі ці фактори вже змінили екосистему затоки, сьогодні складно. Після забруднення наприкінці 2025 року на початку 2026-го тут фіксували масову загибель морських коників, яку експерт імовірно пов'язує з потраплянням олії у море. Але можливості для повноцінного моніторингу під час війни залишаються обмеженими.

"Зараз море дуже складне, бо виходити на воду фактично не можна і є обмеження саме через мінну небезпеку та інше. І тільки завдяки тому, що є інструменти дистанційного зондування, які використовую. А також все ж таки я ниряю і можу досліджувати дно Одеської затоки: спостерігаю за загальними процесами, — тільки таким чином можна. Я бачу, що відбираються проби води інститутом морської біології. Цього недостатньо, це не можна назвати комплексним обстеженням. Це так: по верхах ми щось бачимо, щось не бачимо" , — зазначає фахівець.

Затонулі судна

Затонулі судна становлять ризик не лише для судноплавства, а й для морської екосистеми. Один із таких об'єктів — Golden Leo, який лежить приблизно за 8–9 кілометрів від Одеси. Наразі поверхневого забруднення біля судна експерт не зафіксував на супутникових знімках. Це може означати, що трюми та технічні приміщення залишилися герметичними і води з нафтопродуктами поки не виходять назовні. Водночас окрему небезпеку створює і вантаж судна — велика кількість кукурудзи: під час розкладання органічні речовини активно поглинають кисень, а частину зерна вже фіксували на узбережжі.

"Я до цього часу не можу підтвердити, що було забруднення саме нафтопродуктами, бо нафтопродукти тут же опинилися на поверхні. І можна було, до речі, зафіксувати координати. Але це може означати, що це може відбутися під час штормів потужних або восені, або взимку. І якщо вони не виходили поступово, то викидання може бути залповим. Бо якщо судно змінить своє положення на дні, то це може призвести до забруднення самого узбережжя" , — зауважує експерт.

Поки витоку не зафіксовано, головне — не допустити, щоб потенційна загроза перетворилася на реальне забруднення. Експерт говорить про кілька технічних способів, які можуть зменшити цей ризик.

"Бажано, звісно, провести підводне обстеження судна. В першу чергу, на предмет того, як задраїти все по можливості, бо суда мають все ж таки двері, люки. І може навіть це можливо без додаткових зварювальних робіт, або там з використанням частково якихось облаштувань. Надувне може, наприклад, заблокувати двері: надувні плоти й інше. Для того, щоб коли вже судно герметично задраїно й ці отвіри, то обмежений вихід політантів в морське середовище. По-друге, треба дослідити це судно на предмет того, щоб його по можливості зафіксувати на дні" , — наголошує Владислав Балінський.

Безпека купання

Говорити про безпеку всього Чорного моря однаково не можна — ситуація залежить від конкретної ділянки узбережжя. В Одеській затоці проблемні місця існували ще до повномасштабної війни, зокрема через стан систем водовідведення та потрапляння стоків у море. Також після руйнування Каховської греблі фахівці певний час не радили вживати мідії, а зараз їхню безпечність все одно варто підтверджувати дослідженнями.

"Саме стосовно війни все ж таки треба зазначити, що людина, вона ж не проводить весь час в морському середовищі. Тобто людина зайшла, вийшла, і вплив обмежений — по-перше. По-друге, все ж таки, якщо ми кажемо про морську біоту про морські біоценоз, то там же і харчові ланцюги включаються. Якщо ми кажемо про купатися — це одне, якщо ми кажемо про споживати морські морепродукти — оце зовсім інші вже речі" , — акцентує фахівець.

Відновлення Чорного моря

Оцінити масштаб збитків Чорному морю науковці зможуть, порівнюючи нинішній стан із довоєнними даними. Для цього є результати європейських проєктів, а також дослідження ДНК у водному середовищі, які фіксують зміни у біорізноманітті. Водночас на стан моря впливає не лише війна: додатковим фактором стають кліматичні зміни, зниження рівня Дунаю та Дністра і можливі зміни гідрологічних процесів.

"Справа в тому, що тут знову ж таки, що розуміти під цим словом "незворотності". Бо, наприклад, для мене особисто загибель кожного вида – це незворотний процес. Бо якщо він фіксувався, а зараз його вже ніде немає, то це вже трагедія. На заміну нічого не приходить" , — ділиться еколог.

Навіть після припинення бойових дій відновлення моря не відбудеться автоматично. Особливо складною залишається ситуація з окремими популяціями морських тварин, зокрема китоподібних і дельфінів, чисельність яких уже викликає занепокоєння. Тому після війни, за словами експерта, завдання полягатиме не лише у поверненні до довоєнного стану, а й у тому, щоб зробити екосистему стійкішою, ніж вона була раніше.

"І для того, щоб це відбулося, це все ж таки треба участь людини. І це навіть не роки, не десятиріччя. Можна буде сказати, через 50 років, бо дельфіни мають дуже довгу протяжність і вони народжують одного дитинча одночасно. Тут співставно з людьми, при тому ,що тиск на середовище відбувається і поза війною. Тож треба буде щось робити значно і значно краще, ніж ми робили досі" , — підсумовує Владислав Балінський.

Сьогодні ми бачимо лише частину того, що війна вже зробила з Чорним морем. Значно більше процесів відбувається під водою, і далеко не всі з них можна повноцінно оцінити зараз. Забруднення триває, морські мешканці продовжують потерпати від наслідків бойових дій, а їхній вплив на екосистему регіону може проявлятися ще протягом тривалого часу.

Як повідомляли Новини.LIVE , через зупинку експорту з портів Великої Одеси Україна переорієнтовує агропродукцію на Дунай, залізницю та автотранспорт . Водночас альтернативна логістика є дорожчою й уже тисне на закупівельні ціни на зернові.

Також Новини.LIVE повідомляли, що російські військові змінюють тактику застосування Чорноморського флоту, рідше виводячи кораблі та підводні човни в море й частіше залишаючи їх у портах . Водночас РФ продовжує шукати нові способи атак, зокрема із застосуванням ракет і безпілотників.

Одеські