Як зменшити кількість безпритульних тварин: у Біляївській міськраді шукали реальні рішення проблеми

09 жовтня 2026 р. 13:44

09 жовтня 2026 р. 13:44

8 жовтня у Біляївській міській раді відбулася нарада щодо однієї з найболючіших проблем громади — великої кількості безпритульних тварин. Мета зустрічі — пошук дієвих рішень, які допоможуть поступово змінити ситуацію на вулицях. У нараді взяли участь міський голова Михайло Бухтіяров, його заступник Микола Чорний, представники управління ЖКГ та КП «Наш дім». Запрошували й місцевих волонтерів, проте вони не змогли прийти. Під час наради кожен міг озвучити свої пропозиції для спільного обговорення. Про що говорили та до яких кроків домовилися — читайте у нашому матеріалі.

Ілюзія притулку та відсутність законів: де ховається корінь проблеми

За словами міського голови, частина місцевих зооволонтерів глибоко переконана, що місту потрібен притулок, який і вирішить проблему. У міській раді вже детально вивчали це питання та опрацьовували можливість створення власного закладу для безпритульних тварин.

— Ми розглядали варіант організації притулку на території Біляївської дільничної лікарні ветеринарної медицини, яка наразі не задіяна. Направляли відповідного листа до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Однак отримали відповідь, що підстав для реалізації цієї ініціативи в межах повноважень управління немає, — пояснив Михайло Бухтіяров.

Крім того, зазначив очільник громади, у цьому питанні є серйозна фінансова складова. За попередніми розрахунками міськради, орієнтовна вартість будівництва притулку становить близько 20 мільйонів гривень , плюс щорічні витрати на його утримання — ще близько 1,2 мільйона на рік. Такі видатки у бюджеті громади не передбачені.

— Ми спілкувалися з муніципальним притулком на Вінниччині. Там утримання 34 собак (саме стільки вміщує заклад) на місяць обходиться приблизно у 90 тисяч гривень , тобто теж на рік більше 1 млн. грн , і це лише 34 собаки, — повідомила спеціалістка управління ЖКГ Ірина Юраш.

Досвід інших громад, де діють притулки, також доводить, що такий формат не вирішує проблему концептуально. Адже люди продовжують підпільно звозити і викидати там своїх собак, через що притулок швидко переповнюється і навколо утворюються величезні зграї.

— Ми не знімаємо з себе відповідальності, але на 50% ця проблема створена самими ж людьми, — наголосив Михайло Бухтіяров . — Щодня бачу в місті нових, дорослих собак. Звідки вони беруться? Корінь проблеми у тому, що в Україні, на жаль, немає законодавчої бази: немає обов'язкового чіпування тварин та великих штрафів за викинуту чи залишену на самовигулі тварину. Поки людина не нестиме фінансової відповідальності за собаку, ситуація докорінно не зміниться.

Редакція Біляївка.City запропонувала використати досвід Львова

Зі свого боку редакція Біляївка.City поділилася порадами, які ми отримали під час недавнього прямого ефіру з Юліаною Саврук — керівницею львівського комунального підприємства «Лев».

Досвід Львова підтверджує: фокус дійсно треба робити не на притулках довічного утримання, а на системній роботі — масовій стерилізації, вакцинації та тісній співпраці з волонтерами. Тільки регулярна стерилізація, особливо вуличних собак, здатна контролювати їхню чисельність. Також надзвичайно важлива просвітницька робота, насамперед у школах.

Стерилізація сьогодні: які перепони

Міська рада у співпраці з благодійними фондами раз на тиждень продовжує проводити безкоштовні дні стерилізації. За два роки прооперовано близько 1200 тварин , з них понад 250 — безпритульні. Проте цей процес часто стикається з людським фактором.

Як пояснила Марія Кравченко , працівниця КП «Наш дім», яка допомагає проводити операційні дні, власники нерідко записують своїх домашніх собак на операцію, але дізнавшись, що їм доведеться бути присутніми під час процедури (щоб заспокоїти тварину перед наркозом) і зачекати, відмовляються витрачати свій час.

— Люди кажуть: «Що, я маю цілий день там сидіти? Тоді не треба», — розповідає Марія. — Треба ж розуміти, що це не приватна ветклініка, де є всі умови та персонал. Це благодійна акція, тому участь самих господарів потрібна: бути з твариною поруч.

За словами Марії, оскільки у громаді немає спеціальних комунальних ловців, усі безпритульні тварини, яких вдається привезти на стерилізацію, — це виключно робота волонтерів. Вони прагнуть привозити на стерилізацію більше вуличних собак. Та найбільшим бар'єром для них є відсутність транспорту та безпечного місця для післяопераційної перетримки, адже тварині потрібен нагляд хоча б кілька днів.

Ідея пункту перетримки та логістична підтримка волонтерів

Під час обговорення виникла ідея звернутися до Одеської ОВА з проханням задіяти приміщення колишньої державної ветеринарної лікарні на околиці Біляївки. Міський голова підкреслив, що громада знайде кошти, аби облаштувати там тимчасовий пункт стерилізації та перетримки, але для цього необхідний дозвіл держави.

— Співпраця з волонтерами для нас надзвичайно важлива, — підкреслив Михайло Бухтіяров. — Ми вдячні всім, хто сьогодні опікується проблемами безпритульних тварин у нашій громаді та допомагає з їх стерилізацією: Галині Нікодімовій, Любові Зюбіній, Ірині Майоровій-Гусар, Людмилі Мусуріній, Галині Паньковській, Олені Махновській, Наталії Леоновій, Інні Дубицькій, Ірині Рибак, Галині Осадчук, Ользі Обуховій, Катерині Родідял, Ользі Бобковій, Альоні Кузнєцовій, Христині Мединській та всім іншим небайдужим. Зрозуміло, що весь цей процес не може лягати виключно на їхні плечі. Міська рада готова підставити своє плече. Саме тому ми й хотіли зібратися тут разом, щоб обговорити: яка саме допомога потрібна, що ми можемо зробити зі свого боку, як підтримати організаційно, з транспортом тощо, щоб спільними зусиллями стерилізувати ще більше безпритульних собак.

Просвітництво змалечку

Не залишили поза увагою і просвітницьку роботу. Учасники наради погодилися, що роз'яснювальну роботу треба починати зі шкіл та залучати фахівців для зустрічей у навчальних закладах. Діти дуже емпатичні до тварин. Якщо доступно пояснювати їм важливість стерилізації, як вона проходить у нас, та правила відповідального ставлення до тварин, вони обговорюватимуть це вдома, розповідатимуть батькам і поступово впливатимуть на свідомість дорослих.

І найголовніше — це закладе міцний фундамент на майбутнє: нове покоління виросте відповідальнішим, не викидатиме тварин на вулицю і вважатиме стерилізацію власних улюбленців абсолютною нормою.

Підсумки

Результатом зустрічі стали кілька конкретних рішень, які мають поступово покращити організацію стерилізації тварин у громаді:

• Перше — в операційні дні акцент робитиметься на тому, щоб стерилізувати якомога більше саме безпритульних тварин.
• Друге — логістична допомога волонтерам. Міськрада допомагатиме в операційні дні транспортом, клітками тощо, щоб доставити вуличних тварин на стерилізацію. Волонтерам потрібно буде лише сконтактувати з управлінням ЖКГ і повідомити про свої потреби.
• Третє — умови для стерилізації та перетримки. Міська рада продовжить перемовини з державними структурами (зокрема з Держпродспоживслужбою, районною та обласною військовими адміністраціями), аби отримати дозвіл на використання пустуючих приміщень колишньої ветлікарні. Мета — облаштувати там пункт стерилізації та післяопераційної перетримки за рахунок місцевої програми.
• Четверте — регулярна просвітницька робота у школах. Міська влада ініціюватиме проведення виховних годин у навчальних закладах, щоб змалечку формувати у дітей культуру гуманного ставлення до тварин.

Раніше ми розповідали , які ще ідеї пропонують експерти, щоб зменшити кількість безпритульних тварин у громаді.

Одеські