У Ренійській громаді родині полеглого військового Маргази Романа вручили відзнаку Міноборони

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Ренійській громаді родині полеглого військового Маргази Романа вручили відзнаку Міноборони

09 жовтня 2026 р. 15:41

09 жовтня 2026 р. 15:41

9 жовтня в Ренійській міській раді родині полеглого захисника України, молодшого сержанта Маргази Романа Валерійовича, вручили відомчу відзнаку Міністерства оборони України «Знак пошани». Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на пресслужбу громади.

Маргазу Романа нагородили посмертно за особистий внесок у розбудову, розвиток і забезпечення життєдіяльності Збройних сил України, досягнення високих показників у військовій службі та сумлінне виконання обов’язків. Відзнаку родині захисника передав міський голова Рені Ігор Плєхов.

Роман народився 16 жовтня 2001 року у Рені. Тут минуло його дитинство, шкільні роки, тут він мав друзів і людей, які його любили та знали. Після закінчення Ренійської школи №5 хлопець пов’язав своє життя з військовою службою. Проходив строкову службу в Національній гвардії України, навчався у Золочеві на кінолога, а з 2020 року служив кінологом у лавах Нацгвардії.

Наприкінці 2021 року контракт завершився, і Роман повернувся додому. Молодий, усміхнений, сповнений сил і планів. Здавалося, попереду на нього чекає довге життя — робота, друзі, родина, мрії. Однак все це змінила повномасштабна війна.

У Ренійській громаді родині полеглого військового Маргази Романа вручили відзнаку Міноборони

8 березня 2022 року він знову став до лав захисників України. Роман не залишився осторонь, бо вважав своїм обов’язком захищати рідну землю.

Ті, хто знав Романа, згадують його з теплом. Веселий, щирий, добрий, сміливий, чесний, життєрадісний — саме таким він залишився у пам’яті тих, хто був поруч. Ще зі шкільних років любив КВК, умів пожартувати й подарувати людям усмішку.

Для рідних він назавжди залишиться не просто військовослужбовцем і захисником, а сином, братом, другом — тим самим Романом, якого вони знали з дитинства.

3 березня 2024 року захисник востаннє вийшов на зв’язок із рідними. Через кілька днів стало відомо про його зникнення безвісти. Для родини почалося найважче — чекати й сподіватися. Вірити, що він живий, що повернеться, що телефон знову задзвонить і пролунає знайомий голос.

Але 14 березня родина отримала страшну звістку — молодший сержант загинув. А через два дні Ренійська громада провела молодого захисника в останню путь. Сьогодні його вже немає поруч, але він продовжує жити у пам’яті тих, хто його любив, у світлинах, спогадах і добрих словах.

На Алеї Слави міста Рені серед портретів полеглих воїнів — і портрет Романи Маргари. Його погляд нагадує нам про зовсім молодого хлопця, який мав би жити, мріяти, будувати своє майбутнє. Але замість цього він віддав своє життя за майбутнє України.

Державна нагорода, яку сьогодні отримала родина, — це не просто відзнака. Це знак вдячності держави й пам’яті про людину, яка до кінця залишалася вірною своїй країні.

Вічна пам’ять та шана Герою!