Що робити при виявленні дельфіна на узбережжі Одещини: розповідає науковець Іван Русєв

14 жовтня 2026 р. 12:56

14 жовтня 2026 р. 12:56

Минуле літо стало для чорноморської екосистеми справжнім випробуванням. На узбережжі Одещини науковці зафіксували рекордну з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну кількість загиблих дельфінів — за оцінками фахівців, ідеться про понад 100 тисяч особин. Проте з настанням холодів загроза не зникла — море й далі виносить на пісок тіла китоподібних. Постійне акустичне навантаження від вибухів і військових сонарів руйнує органи ехолокації ссавців, позбавляючи їх здатності орієнтуватися, полювати та виживати.

Про причини масової загибелі морських ссавців, алгоритм дій громадян при виявленні тварин на березі та перспективи порятунку чорноморських дельфінів у ексклюзивному коментарі для Odesa Online розповів доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв .

Як розрізнити чорноморських ссавців

Кожен із трьох видів китоподібних, що трапляються біля нашого узбережжя, має характерні зовнішні риси, розміри та особливості поведінки, за якими їх можна легко ідентифікувати навіть з відстані.

«В акваторії Чорного моря та безпосередньо в межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» мешкають три види китоподібних: афаліна , білобочка та азовка . Сьогодні всі вони потерпають від наслідків бойових дій », — зазначає Іван Русєв.

Афаліна — найбільший дельфін Чорного моря (довжина тіла сягає 2,5–3 метрів). Він має темно-сіру або буру спину, світле черево та чітко виражений, видовжений «дзьоб». Саме афаліни найчастіше високо вистрибують із води.

Білобочка (дельфін білобокий) — середній за розміром дельфін (близько 1,5–2 метрів). Його легко впізнати за характерним «вісімкоподібним» малюнком на боках із яскравими жовтуватими або сірими плямами, що контрастують із темною спиною.

Азовка (морська свиня) — найдрібніший представник чорноморських китоподібних (зазвичай до 1,3–1,5 метра). Вона має кремезне темне тіло без вираженого дзьоба та закруглений силует голови. Азовки рідко вистрибують з води, рухаючись майже безшумно біля самої поверхні.

Що вбиває дельфінів під час війни

Головною причиною масової загибелі чорноморських китоподібних стало поєднання двох типів руйнівного впливу — фізичного та хімічного.

« Найбільша загроза — це фізичні та хімічні фактори. Фізичні — це сонари субмарин та надводних військових кораблів, потужні шуми від пусків ракет “Калібр”, бомбардування та підрив протикорабельних мін », — наголошує Іван Русєв.

Окрім акустичного навантаження, смертельну небезпеку становить і масштабне забруднення акваторії токсичними речовинами.

« Серед хімічних чинників у великих масштабах — це ракетне пальне, мазут, нафта, рослинна олія, а також важкі метали, наплив яких спостерігався після Каховської та інших катастроф », — підсумував науковець.

Що робити, якщо ви виявили дельфіна на березі

Нерідко хвилі виносять хворих або вже загиблих ссавців безпосередньо на пляжі. Науковці застерігають громадян від самостійних спроб порятунку чи контакту з твариною.

« Якщо ви побачили поблизу берега або на суші дельфіна, перше й найголовніше правило — нічого з ним не робити самостійно та навіть не торкатися. У більшості випадків під час війни тварина, яка підпливає надто близько до берега або викидається на сушу, є важко контуженою », — наголошує Іван Русєв.

Спроби допомогти дезорієнтованому ссавцю можуть лише зашкодити, а також становлять загрозу для самої людини через ризик інфікування або травмування.

Алгоритм дій у разі виявлення ссавця простий — відразу зв’язатися з правоохоронцями та науковцями, які здійснюють безперервний моніторинг і реєстрацію фактів загибелі дельфінів:

☎️ Національна поліція України;

☎️ органи Прокуратури;

☎️ науковці НПП «Тузлівські лимани».

Як дані від очевидців допомагають науці

« Інформація від місцевих мешканців, відпочивальників та гостей пляжів — це надзвичайно цінний ресурс. Саме свідчення людей, фотографії та точні географічні координати дають нам змогу отримувати додаткові дані про реальні масштаби впливу війни на китоподібних », — наголошує Іван Русєв.

Знімки з фіксацією місця та часу виявлення тварин дозволяють фахівцям документувати екологічні наслідки бойових дій та формувати доказову базу для оцінки збитків, завданих чорноморській екосистемі.

Що досліджують науковці

Звернення очевидців запускають офіційну процедуру документування екологічних злочинів. При виявленні тіла загиблої тварини фахівці залучають слідчі групи для збору матеріалів.

« Науковці разом із правоохоронними органами виїжджають на місце та відбирають біологічні зразки для лабораторних і патологоанатомічних досліджень. Ці матеріали мають критичне значення: вони слугують доказовою базою впливу військових дій у межах кримінального провадження за статтею 441 Кримінального кодексу України — “Екоцид” », — зазначає Іван Русєв.

Лабораторні експертизи дозволяють науковцям виявити специфічні ушкодження, зокрема акустичні травми, сліди інтоксикації нафтопродуктами або інші патологічні зміни, спричинені бойовими діями.

Відновлення популяції

Чорноморські дельфіни здатні відновити свою чисельність, але це тривалий процес через низький темп розмноження: самка народжує лише одне дитинча раз на 2–3 роки. Для повернення популяцій до довоєнного рівня знадобиться від 30 до 50 років за умови відсутності додаткових загроз.

« Ще у 2022 році ми виступили з ініціативою створення великого морського резервату площею 3000 кв. км для збереження та відновлення китоподібних. Цей проєкт отримав підтримку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Однак наразі його реалізація блокується через протидію Одеської обласної військової адміністрації », — зазначає Іван Русєв.

Боротьба за створення резервату триває, адже без безпечної акваторії майбутнє дельфінів у Чорному морі залишається під загрозою.

Одеські