Від сімейних традицій до винного туризму: як винороб з Болградського району Валерій Желясков розвиває власну справу

14 жовтня 2026 р. 18:01

14 жовтня 2026 р. 18:01

Мешканець Криничненської громади Валерій Желясков присвятив виноробству багато років. Розпочинав із невеликих партій вина для родини та друзів, експериментував із сортами винограду й навчався на власних помилках. Згодом захоплення переросло у власну справу, якій сьогодні він присвячує значну частину свого життя. Його вина беруть участь у професійних конкурсах, а сам винороб прагне розвивати власну локацію для дегустацій і приймання туристів. Про шлях до власної справи, родинні традиції, виклики виноробства та плани на майбутнє Валерій розповів журналістці Бессарабія.UA.

Виноградник біля озера та перші експерименти з вином

Історія нині знаного винороба у Болградському районі Валерія Желяскова розпочалася з любові до винограду та бажання створювати власне вино. У 2000-х роках він заклав виноградник площею близько пів гектара біля озера Ялпуг у рідному селі Криничне. Серед сортів, які там вирощували, були Аліготе, Одеський чорний і Молдова.

За фахом Валерій — заготівельник. Як і більшість мешканців Криничного, він займається сільським господарством. Окрім цього, чоловік захоплюється полюванням. Та особливе місце в його житті посіло виноробство, яке з простого захоплення поступово переросло у справу, якій він присвячує більшість свого часу та зусиль.

Що цікаво, для півдня Одещини він обрав дещо нетиповий шлях: почав із експериментів із білими винами, прагнучи знайти власний підхід до формування їхнього смаку й аромату.

Під час шляху до виноробства Валерія підтримували близькі та винороби-земляки, які допомагали та ділились з ним цінними порадами.

Із 2012 року Валерій почав виготовляти столові вина, приділяючи дедалі більше уваги технології виробництва, якості винограду та особливостям кожного сорту.

Не маючи фахової освіти винороба-технолога, Валерій наче інтуїтивно відчував тонкощі виноробства. Здавалося, це знання передавалося з покоління в покоління — від предків, які дбайливо берегли традиції та вкладали у свою справу досвід, терпіння й любов до землі.

Перші нагороди та впевненість у власній справі

У 2014 році Валерій уперше взяв участь у винному фестивалі в Болграді. Однак тоді його вина не отримали нагород.

Справжнє визнання прийшло у 2017 році, коли винороб здобув перші вагомі відзнаки одразу в кількох номінаціях. Саме тоді Валерій відчув, що обраний шлях має перспективу.

“Тоді, мабуть, уперше отримав упевненість у тому, що рухаюся у правильному напрямку. Оскільки вина були оцінені кваліфікованими спеціалістами”, — згадує Валерій Желясков.

Відтоді він продовжує вдосконалювати свої навички, спілкуватися з досвідченими виноробами та прислухатися до порад фахівців. Сам Валерій переконаний: у цій справі важливо не лише мати бажання, а й постійно вчитися, аналізувати результати та не боятися експериментів.

Смак вина залежить від багатьох чинників

На формування характеру вина впливають сорт винограду, погодні умови, особливості врожаю та технологія виробництва. Важливе значення має і якість сировини, тому Валерій відповідально підходить до її вибору.

Виноград різних сортів Валерій закуповує у виробників Болградського та Ізмаїльського районів. Перед початком переробки він ретельно готує обладнання для зберігання вина, посуд, ящики та все необхідне для роботи. З роками винороб напрацював власну систему роботи, яка поєднує традиційний досвід із сучасними методами виноробства.

Окрему увагу чоловік приділяє лабораторному аналізу винограду, зокрема визначенню цукристості та кислотності. За його словами, збалансованість цих показників має велике значення для майбутнього вина.

У роботі Валерій використовує різні сорти винограду, серед яких Одеський чорний, Каберне, Аліготе, Рислінг, Сухолиманський, Сапераві, Ркацетелі та інші. Нещодавно він також спробував працювати з Піно нуар.

Серед червоних вин Валерій особливо любить Одеський чорний, а серед білих — Рислінг. Окремим досягненням винороба стало біле вино з Каберне, яке вирізняється ароматністю та припало до смаку жінкам із його близького оточення.

За роки роботи Валерію довелося пережити й невдачі. Одного разу через недостатню цукристість винограду вино зіпсувалося. Серед таких випадків було і Шардоне, яке довелося вилити. Подібний досвід навчив винороба ще уважніше ставитися до сировини та контролювати кожен етап виробництва.

Підтримка ФАО та нові можливості для розвитку

Валерій наголошує на важливості обміну досвідом із земляками, які вже мають практичні напрацювання у виноробстві. Саме професійне спілкування допомагає знаходити рішення та уникати помилок.

Щоб пришвидшити процес виготовлення вина та зробити його більш контрольованим, Валерій придбав мезгонасос. А для підтримання оптимальної температури у приміщенні, де зберігається вино та проходить процес бродіння, встановив кондиціонер. Так винороб поєднує багаторічний досвід із сучасним обладнанням, удосконалюючи традиційний процес виробництва вина.

У 2024 році Валерій Желясков долучився до громадської організації “Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Болградського району”. Участь у професійній спільноті стала для нього можливістю обмінюватися досвідом із колегами, переймати нові знання та розвивати власну справу.

Цього року важливим кроком стала участь у програмі підтримки виноробства за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Протягом року винороб долучався до навчань, тренінгів і зустрічей, де мав змогу обмінюватися досвідом з іншими виробниками. Завдяки підтримці винороб отримав можливість оновити матеріально-технічну базу. Серед придбаного обладнання — чотири ємності для зберігання вина та електрична дробарка.

“Нове обладнання допомагає вдосконалити виробничі процеси, полегшити роботу та створити кращі умови для зберігання вина. Адже зараз все простіше стало,  більш автоматизоване”, — каже Валерій.

Для невеликого виробника така підтримка —  це можливість зробити наступний крок у розвитку власної справи.

“Ми розуміємо, що офіційна реєстрація, співпраця з асоціацією та партнерами — це правильний шлях, щоб стати частиною спільноти виноробів регіону. Це можливість для удосконалення”, — зазначає винороб.

Виноробство як сімейна справа та збереження традицій

Важливе місце в житті Валерія посідає родина. Його дружина Марія також захоплюється місцевою культурою та традиціями. Вона випікає домашній хліб, цікавиться культурною спадщиною краю та виготовляє паприку й мірудію — традиційні для Бессарабії спеції.

Валерій і Марія Желяскови — талановитий тандем, у якому кожен доповнює іншого. Об’єднані любов’ю до рідного краю, вони по-своєму зберігають, розвивають і популяризують його традиції.

До повномасштабної війни подружжя планувало про розвиток туристичної локації, часто приймало гостей у своєму домі. Для них це було не просто частування, а можливість поділитися частиною життя регіону, розповісти про місцеві звичаї.

Всі ідеї подружжя Желяскових підтримують і їхні діти — донька Юлія та син Олександр. Саме Юлія допомогла батькові вперше наважитися на участь у програмі підтримки ФАО. Вона долучається до розвитку сімейної справи: розробила етикетку, допомагає формувати бачення майбутнього родинної виноробні, допомагає з оформленням документації на отримання торговельної марки.

Олександр переймає від батька сімейні секрети виноробства. Валерій щиро сподівається, що одного дня син так само захопиться цією справою й продовжить сімейну традицію.

Подружжя Желяскових збудувало свій будинок на місці батьківської оселі Марії. Жінка зберегла чимало старовинних фотографій, серед яких — світлина її прадіда, який викочує з амбара діжку, аби підготувати її до виготовлення вина. Символічно, що саме це родинне фото стало першою етикеткою вина виноробні Желяскових.

Від домашньої винотеки до туристичної локації

Одним із головних викликів для невеликого виробника залишається реалізація продукції. Серед основних каналів збуту Валерій називає ярмарки, фестивалі та замовлення через соціальні мережі.

Водночас він бачить перспективу в розвитку винного туризму. У будинку подружжя облаштована невелика винотека в підвалі, де гості можуть познайомитися з вином і скуштувати його. Серед збережених зразків є Шардоне 2015 року.

У майбутньому Валерій і Марія хотіли б розвинути власну локацію для дегустацій, приймання відвідувачів і знайомства з традиціями регіону. Також вони розглядають можливість долучитися до туристичного маршруту “Дороги вина та смаку Української Бессарабії”.

“У перспективі хотілось б бачити свою справу як повноцінну туристичну локацію, де можна буде не лише скуштувати місцеві вина, а й більше дізнатися про культуру, гастрономію та історію краю. Звісно, хотілося б у подальшому вийти на міжнародний рівень, щоб за кордоном також про нас знали”, — ділиться Валерій Желясков.

Він додає, що головним рушієм будь-якого розвитку є бажання та чітка мета. На шляху до результату неминучі труднощі й невдачі, проте саме досвід допомагає рухатися вперед.

“Нам приносить задоволення спілкування з людьми. Важливо, щоб традиції жили, адже це в нас у крові. У сучасному світі ми надаємо їм нової форми та значення”, — наголошує винороб.

Історія Валерія Желяскова — це приклад того, як особисте захоплення може поступово перерости у справу, що поєднує родинні цінності, місцеві традиції та прагнення розвивати рідний край. А підтримка партнерів, професійне навчання й обмін досвідом відкривають перед невеликими виробниками нові можливості.

Для півдня Одещини такі ініціативи — це не лише розвиток виноробства, а й шанс зберегти гастрономічну спадщину, привабити туристів і розповісти більше про унікальну культуру регіону.

Одеські