У Болграді громадська організація “Захист держави” провела тренінг з медіаграмотності під час війни

16 жовтня 2026 р. 11:49

16 жовтня 2026 р. 11:49

15 жовтня в Болграді відбувся тренінг “Медіаграмотність під час війни: як розпізнавати фейки та захистити себе”, організований громадською організацією “Захист держави”. Захід провела журналістка Бессарабія.UA Тетяна Манолова.

У тренінгу взяли участь внутрішньо переміщені особи, рідні українських захисників, представники комунальних установ і фахівці різних сфер Болградської громади. Учасники обговорили, як розпізнавати фейки, перевіряти достовірність повідомлень у соціальних мережах і месенджерах, захищати персональні дані та не ставати мимовільними поширювачами ворожої дезінформації.

Інформаційні маніпуляції

Під час повномасштабної війни інформація стала одним із важливих інструментів впливу на суспільство. Фейкові повідомлення про обстріли, перебільшення загроз, маніпулятивні дописи та неперевірені чутки можуть спровокувати паніку, посилити недовіру й допомагати ворогу досягати своїх інформаційних цілей.

Під час тренінгу Тетяна Манолова розповіла, як відрізняти факти від суджень і маніпуляцій, знаходити першоджерела та перевіряти достовірність повідомлень. Учасники розглянули поширені прийоми інформаційного впливу: залякування, штучне нагнітання терміновості, використання вирваних із контексту фактів, а також поширення старих фотографій і відео під виглядом актуальних подій.

Фейки та шахрайство на темі ЗСУ і військовополонених

Окремої уваги в умовах війни потребує інформація про збори коштів для ЗСУ  та пошуку військовополонених. Неперевірені повідомлення на ці теми можуть використовувати для деморалізації суспільства, підриву довіри до Сил оборони та психологічного тиску на родини захисників.

Серед типових маніпулятивних прийомів — поширення непідтверджених тверджень про нібито масову здачу військових у полон, вигадані повідомлення про відмову підрозділів виконувати накази, перекручування заяв військовослужбовців або використання відео без пояснення обставин, за яких його було знято.

Особливо обережно потрібно ставитися до інформації про полонених і зниклих безвісти. Непідтверджені списки, фальшиві повідомлення про загибель або повернення з полону, а також фотографії та відео, оприлюднені без перевірки, можуть завдавати додаткового болю родинам і використовуватися для психологічного тиску.

Щоб не стати інструментом дезінформації, важливо перевіряти такі повідомлення за офіційними джерелами, зокрема інформацією уповноважених державних органів, і не поширювати непідтверджених даних. Водночас не слід публікувати персональну інформацію про військових та їхні родини без належних підстав і згоди.

Інформаційна безпека — частина спільної безпеки

Ще одна важлива тема зустрічі — правила інформаційної безпеки під час війни. Не можна в реальному часі публікувати дані про місця влучань, роботу протиповітряної оборони, переміщення військових і техніки. Такі повідомлення можуть створювати додаткові загрози для захисників і цивільного населення.

Також важливо перевіряти повідомлення про евакуацію, обстріли та інші небезпечні події через офіційні джерела, а не покладатися на чутки в соціальних мережах і месенджерах. Якщо допис викликає сильний страх або обурення та закликає негайно переслати його іншим, варто зупинитися й перевірити, хто саме поширив інформацію та чи є їй підтвердження.

Журналістка Бессарабія.UA Тетяна Манолова розповіла, як знаходити першоджерела інформації та перевіряти достовірність повідомлень, навівши приклади офіційних урядових порталів, сторінок органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також екстрених і правоохоронних служб Одеської області, які уповноважені надавати офіційні коментарі та підтверджувати факти.

Як захистити себе в цифровому просторі

Учасники також обговорили ризики шахрайства з використанням штучного інтелекту, підроблених голосових повідомлень і фальшивих профілів. Сучасні технології дають змогу створювати переконливі аудіо- та відеоматеріали, тому навіть знайомий голос або зовнішність людини не завжди гарантують справжність повідомлення.

Для захисту від цифрових загроз важливо не передавати стороннім персональні дані, використовувати надійні унікальні паролі та двофакторну автентифікацію. Якщо надходить підозріле прохання переказати кошти або терміново повідомити конфіденційну інформацію, варто зв’язатися з людиною іншим, заздалегідь відомим способом і перевірити, чи справді вона зверталася по допомогу.

“Нам було важливо, щоб саме фахівець, який працює з новинами, на власному прикладі показав, як розпізнавати фейки, шукати першоджерела інформації. Ми бачили активне залучення аудиторії до обговорення, адже учасники працювали з реальними ситуаціями й аналізували їх. Таким чином зазирнули у світ журналістики”, — зазначила керівниця Болградського районного осередку ГО “Захист держави” Світлана Рожкова.

Медіаграмотність в умовах війни — це не лише вміння розпізнавати неправдиві повідомлення, а й відповідальність за інформацію, якою люди діляться з іншими. Перевірка джерел, зіставлення фактів і відмова від поширення непідтверджених дописів допомагають протидіяти маніпуляціям та зменшувати ризик паніки.

“Під час тренінгу ми отримали корисні посилання, які можемо використовувати у роботі та житті. Зокрема, дізналися, де перевіряти рівень прозорості медіа та як оцінювати надійність джерел інформації”, — зазначила учасниця тренінгу Анастасія Безсонова.

В умовах війни відповідальне ставлення до інформації є внеском у спільну безпеку. Адже неперевірений допис може стати ланкою в ланцюгу дезінформації, тоді як уважність, критичне мислення та звичка перевіряти факти допомагають людям ухвалювати зважені рішення.

Одеські