В Одесі знову провалили голосування за мораторій на російську мову

28 жовтня 2026 р. 16:20

28 жовтня 2026 р. 16:20

В Одесі депутати міської ради знову не підтримали запровадження мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту . Під час голосування 18 обранців висловилися "за", а 21 не голосував. Перед цим у сесійній залі тривала дискусія про законність ініціативи та її можливу дієвість.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посланням на позачернову сесію Одеської міської ради.

Чому не ухвалили мораторій

Питання запровадження мораторію в Одесі обговорюють уже кілька місяців. Проєкт рішення ініціювала депутатка Ольга Квасніцька. Раніше його неодноразово намагалися винести на розгляд, однак остаточного рішення так і не ухвалили. Ініціатива передбачає тимчасову заборону на публічне використання російськомовного культурного продукту. Йдеться, зокрема, про російські пісні та інший контент у громадських місцях і закладах. Водночас питання про те, як саме контролювати виконання такого рішення, стало одним із головних приводів для суперечок.

Під час засідання представниця мовної омбудсменки Анна Неруш наголосила, що мораторій не стосується приватного спілкування . За її словами, він має допомогти обмежити використання російськомовного культурного продукту в публічному просторі.

"Мова йде про тимчасову заборону на використання, на публічне використання російськомовного культурного продукту. Мова не йде про втручання в спільне, в приватне спілкування. Йдеться виключно про те, коли мова країни, яка на нас напала, з якою ми досі воюємо, несеться в маси. Тобто йдеться про випадки, коли бізнес свідомо, розуміючи, що провокує громадськість, все одно вмикає російськомовні пісні", — заявила Анна Неруш.

Суперечка депутатів

Частина депутатів заявила, що українську мову потрібно захищати й розвивати, однак поставила під сумнів практичну користь запропонованого рішення. Зокрема, Анастасія Большедворова звернула увагу на відсутність чіткого механізму контролю: хто реагуватиме на порушення, чи зможуть відповідальні органи накладати санкції та на яких підставах. Депутатка також зазначила, що українське законодавство вже передбачає норми щодо захисту державної мови, а проєкт міської ради містить рекомендації для бізнесу. На її думку, ухвалення документа без додаткових механізмів не змінить ситуацію .

"Тут досить нерівномірно прописано мова розділ про комунальні установи, що там має бути обов'язково українська. І наскільки я знаю, згідно закону, так воно і є. Нерівномірність тут в плані, в першу чергу, що ми рекомендуємо суб'єктам господарювання, тобто бізнесу, ми рекомендуємо говорити українською, видавати твори, торгівлю, сервіс український, але не замушуємо. І звідси в мене питання, що взагалі поміняється після цього мораторію", — заявила Большедворова.

Схожу позицію висловила директорка юридичного департаменту міської ради Інна Поповська. Вона зазначила, що основні заборони вже визначені законом, а якщо чинних норм недостатньо, зміни потрібно вносити саме до законодавства. На думку юристів міськради, рішення матиме переважно політичний характер і не дасть очікуваного результату.

Відповідь авторки проєкту

Ольга Квасніцька не погодилася з аргументами колег. Вона наголосила, що чинне законодавство залишає прогалини , які дозволяють використовувати російськомовний культурний продукт у громадському просторі. За словами депутатки, запропонований мораторій має стати основою для подальшого розроблення конкретних механізмів контролю.

"Цей проект рішення не про механізм, а про фундамент. А механізм має закласти виконавчий комітет через дозволи, через договори оренди і так далі. От тоді буде воно дієво. Але для того, щоб воно стало дієвим, треба фундамент", — сказала Квасніцька.

Водночас депутат Роман Сеннік заявив, що підтримує розвиток української мови , але вважає запропонований документ недостатньо опрацьованим. Він висловив готовність голосувати за ініціативу, проте запропонував змінити її формат і назву, перетворивши мораторій на декларацію намірів.

"Розвиток української мови, культури, історії повинен бути на постійній основі і повсемісно. У нас в країні є декілька законів, які обмежують використання культурного контенту країни-агресора. Наш мораторій, його б було, напевно, більш доцільніше назвати декларацією про наміри, або якось приблизно так. А слідом за ним звернення до правоохоронних органів. Тому що, по факту, це папірець, який ніхто не буде виконувати. Тому що є закони більш високі, є конкретна санкція, є штрафи, а неконтролювання цих процесів — це відповідальність правоохоронних органів", — заявив Сеннік.

Голосів знову не вистачило

Під час обговорення представники різних позицій не дійшли згоди щодо того, чи потрібен Одесі окремий мораторій, якщо відповідні норми вже містяться в законодавстві. Частина учасників дискусії наполягала на необхідності додаткових кроків для захисту українського культурного простору, інші закликали спершу визначити правові механізми реалізації ініціативи.

Зрештою, проєкт рішення не набрав необхідної підтримки . За нього проголосували 18 депутатів, ще 21 не голосував. Після оголошення результатів у залі пролунали вигуки "Ганьба". Таким чином, питання мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту в Одесі знову залишилося без остаточного рішення.

Журналісти Новини.LIVE вирішили дізнатися в одеситів, як вони ставляться до заборони російськомовного контенту в публічних місцях? Частіше мешканці підтримували ініціативу. Для них важливим є поступовий перехід Одеси на українську мову в повсякденному житті. На їх думку, відмова від російськомовного контенту може зменшити культурний вплив Росії та водночас дати більше місця українській музиці, фільмам і виставам.

Також Новини.LIVE писали, що 29 серпня, в Одесі у День пам'яті загиблих Захисників і Захисниць України оновили Алею Героїв у парку Шевченка. Тут відкрили стенди з іменами ще 48 полеглих військових, а також встановили шість пам'ятних табличок на лавках. Загалом на Алеї Героїв уже представлені 675 захисників.

Одеські