Повірили й попалися? Відомі біляївці чесно про фейки, на які майже купилися

30 жовтня 2026 р. 13:20

30 жовтня 2026 р. 13:20

Біляївка.City запитали відомих мешканців Біляївської громади, чи траплялося їм повірити фейку, а згодом з’ясувати, що це була неправда. Приємно відзначити, що більшість опитаних уже мають власні правила інформаційної безпеки: аналізують повідомлення, перевіряють факти в кількох джерелах і не поспішають вірити всьому, що бачать у соцмережах. Та навіть при такій обережності неприємних ситуацій не завжди вдається уникнути, особливо коли йдеться про шахрайські схеми. Що саме траплялося з нашими співрозмовниками та які висновки вони зробили з цього досвіду — читайте у нашому матеріалі.

Лілія Атаманюк, підприємиця, фуд-флористка

«У тебе не буде на картці трьох тисяч? Мені треба гроші на картку, а в мене тільки готівка», — такі голосові повідомлення, згенеровані голосом, максимально схожим на голос Лілі, шахраї надсилали її знайомим.

Усе почалося з пропозиції співпраці від незнайомої дівчини, яка представилася фотографкою-початківицею.

— Вона написала мені в Інстаграм, запропонувала зробити фото моїх робіт в обмін на рекламу. Я відмовилася, натомість дівчина надіслала посилання і попросила хоча б підтримати її підпискою у Телеграмі

Ліля каже, що щось її насторожило, і посилання було дивним — щоб потрапити в канал, потрібно було ввести свої дані через гугл. Та зрештою до своєї інтуїції вона не прислухалася.

— Я натиснула на посилання, ввела все, що потрібно було. У каналі справді були фотографії. Я подивилася їх, вийшла і забула про це. А приблизно через місяць мені телефонує подруга і питає: «Що це ти гроші просиш?»

Лілія Атаманюк

Коли Ліля спробувала зайти у свій Телеграм, доступу до акаунта вже не було. Понад годину вона намагалася його відновити, також телефонувала у банк, щоб заблокувати картки шахраїв. Але на той час троє людей уже встигли переказати їм гроші.

— Люди повірили, бо тоді це була нова схема. Ще ніхто не просив гроші згенерованим голосом. До того ж він був максимально схожий на мій. Ми звернулися до кіберполіції, але, на жаль, це нічим не закінчилося.

Після цієї історії, говорить Ліля, вона стала ще категоричнішою до будь-яких посилань. Адже можна знати, як працюють шахрайські схеми, але все одно піддатися емоціям, коли хтось просить про допомогу.

— У моєму випадку так і вийшло. Вони зіграли на моїй доброті: дівчина попросила її підтримати, мені стало шкода. Саме це шахраям і потрібно було.

Володимир Осадчий, староста сіл Мирне та Широка Балка

За словами старости, він не пригадує, щоб сам попадався на фейки. Але добре пам’ятає, скільки тривожних повідомлень поширювалося на початку повномасштабної війни. Особливо часто говорили про наступ з боку невизнаного Придністров’я, намагаючись посилити і без того панічні настрої серед людей.

— Це було в перші місяці війни. До старостату прибіг військовий зі зброєю і сказав, що з Придністров’я наступають, що будуть іти на Мирне, тож потрібно збиратися та готуватися. Я одразу зателефонував на 102. Приїхала поліція, перевірила цю інформацію. Звісно, це була неправда. Але тоді таких фейків було багато, — розповідає Володимир Осадчий.

Володимир Осадчий

Катерина Гула, керівниця школи танцю "Little stars"

Катерина мала неприємний досвід із покупкою в Інстаграм. Вона переказала гроші на рахунок ФОП, але сторінка виявилася шахрайською. До поліції не зверталася, а просто зробила для себе висновки.

— Тепер якщо потрібно перерахувати всю суму наперед, для мене це одразу стоп. Можу скинути невелику передоплату, яку не шкода втратити. Бо навіть рахунок ФОП не гарантує, що сторінка не належить аферистам, — говорить Катерина.

Але це не єдиний випадок, коли вона зіткнулася із шахрайством. Її голос також підробили, щоб виманити у знайомих гроші.

Подруга мене питає: "Коли ти мені повернеш дві тисячі гривень?" А я не розумію, про які гроші йдеться. Виявляється, вона отримала від мене голосове повідомлення з проханням позичити 4,5 тисячі гривень. А я нікому нічого не надсилала! Я була просто вражена, що таке взагалі можливо.

Катерина Гула

Ірина Шуст, вчителька, фотографиня

— Як учителька, я часто помічаю фейки про шкільні канікули. Найчастіше пишуть, що не буде осінніх та весняних, що навчальний рік продовжать до червня, а зимові канікули зроблять довшими. От буквально нещодавно про це писали одеські телеграм-канали. У нас також є місцевий анонімний канал, де часто публікують неперевірену інформацію. Люди це все читають, вірять. Але сам факт, що канал ведеться російською мовою, вже має насторожувати: хто і з якою метою поширює ці фейки?

Ірина Шуст

А ще, говорить Ірина, їй довелося двічі зіткнутися із шахрайством у соцмережах. Одного разу вона переказала шахраям гроші, коли вони зламали сторінку її знайомої. Другий раз зламали сторінку вже самої Ірини. Щоправда, ті, хто це зробив, не встигли зробити розсилку її підписникам.

— Я тоді дуже перенервувала, тому вирішила краще подбати про захист своїх акаунтів. Для цього є спеціальні застосунки для додаткового підтвердження входу, наприклад, Google Authenticator і Duo Mobile. Також раджу всім обов’язково увімкнути двофакторну автентифікацію скрізь, де є така функція.

Антоніна Воронюк, заступниця директора з навчально-виховної роботи Біляївського ліцею №1

Антоніна Василівна розповідає, що обережно ставиться до інформації в соцмережах і не поширює дописи, у яких не впевнена.

— Я в принципі не граюся в репости незрозуміло чого. Можу поширити щось про творчість, мистецтво або збори наших волонтерів, бо я знаю цих людей і те, що вони роблять, — каже педагогиня.

Також вона подбала про захист свого телефону: встановила блокувальник спаму, а сам телефон блокує дзвінки з номерів, яких немає в її телефонній книзі.

— Я використовую всі можливості, які зараз є, щоб захистити свої акаунти та особисті дані. І своїх учнів теж цього вчу. Звісно, мені приходили повідомлення: натисни кнопочку — і отримаєш мільйон. Або ж писали, що я отримала спадок від родичів за кордоном. Ну, в наш час у таке повірити — це просто смішно, — зізнається Антоніна Василівна.

Антоніна Воронюк

Володимир Баранов, тренер клубу "Active Live"

— Зараз такий час, коли інформації дуже багато. Тому я намагаюся все аналізувати та перевіряти в кількох надійних джерелах. У мене немає такого, щоб я десь щось почув чи прочитав і одразу сприйняв за правду. Спочатку потрібно розібратися, а вже потім робити висновки.

Оксана Петченко, волонтерка, співзасновниця ГО "Парасолька надії"

— Дуже багато фейків, які мені зустрічалися, стосуються ситуації зі світлом, прогнозів на зиму, подій на фронті та загалом того, що відбувається в країні. Як волонтерка, я багато спілкуюся з людьми похилого віку і бачу, що вони не в курсі багатьох новин. Більшість із них не користується інтернетом. Саме тому в громаді дуже не вистачає друкованого видання. Бо коли люди не мають доступу до перевіреної інформації, то починають самі собі додумувати «правду».

Оксана Петченко

Людмила Шумлянська, співачка, учасниця колективів «Bilvoice» та «Синергія»

Людмила каже, що не пригадує, щоб колись повірила фейковій новині. До інформації вона завжди ставиться з обережністю, а якщо щось викликає підозру, не поспішає сприймати це за правду. Особливо зараз, коли навколо стільки інформаційного шуму.

— Чесно кажучи, не можу такого згадати. Я завжди дуже критично ставлюся до інформації. Якщо щось насторожує, точно не приймаю на віру, — говорить Людмила.

Людмила Шумлянська

Як не потрапити на гачок фейків і шахраїв: прості правила інформаційної безпеки

Навіть якщо ви звикли перевіряти інформацію, це не означає, що вас неможливо обдурити. Фейки стають переконливішими, а шахраї вигадують нові способи виманити гроші чи отримати доступ до ваших сторінок. Тому важливо не лише вміти розпізнавати обман, а й знати, як діяти в підозрілих ситуаціях.

Як розпізнати фейк?

Не кожне емоційне чи тривожне повідомлення є неправдивим. Але є ознаки, які мають ас насторожити:

• Гучний заголовок і заклики до негайних дій. «Терміново поширте!», «Це приховують від вас!», «Передайте всім!» — такі фрази часто використовують, щоб люди не замислювалися, а одразу поширювали повідомлення.

• Немає конкретного джерела. Автор невідомий, посилань на офіційні повідомлення немає, а інформація подається як беззаперечний факт.

• Багато емоцій, мало фактів. Повідомлення лякає, обурює або обіцяє щось неймовірне, але не пояснює, звідки взялася інформація.

• Старі фото або відео видають за нові. Зображення може бути справжнім, але зовсім не стосуватися події, про яку йдеться.

Гучний заголовок і заклики до негайних дій. «Терміново поширте!», «Це приховують від вас!», «Передайте всім!» — такі фрази часто використовують, щоб люди не замислювалися, а одразу поширювали повідомлення.

Немає конкретного джерела. Автор невідомий, посилань на офіційні повідомлення немає, а інформація подається як беззаперечний факт.

Багато емоцій, мало фактів. Повідомлення лякає, обурює або обіцяє щось неймовірне, але не пояснює, звідки взялася інформація.

Старі фото або відео видають за нові. Зображення може бути справжнім, але зовсім не стосуватися події, про яку йдеться.

Важливо: одна така ознака ще не доводить, що перед вами фейк. Але це привід зупинитися й перевірити інформацію.

Як і де перевірити інформацію?

Перш ніж довіряти інформації, спробуйте зробити кілька простих кроків:

• Знайдіть першоджерело. Хто першим повідомив про подію? Чи є офіційна заява установи, організації або людини, якої це стосується?

• Порівняйте інформацію в кількох незалежних джерелах. Якщо про цю подію/ситуацію пише лише один анонімний Teлеграм-канал, цього недостатньо, щоб вважати її підтвердженою.

• Перевірте дату і контекст. Стару новину, фото або відео можуть повторно поширювати так, ніби подія сталася щойно.

• Не довіряйте лише картинці чи голосу. Фото, відео та голосові повідомлення сьогодні можна підробити настільки реалістично, що відрізнити їх від справжніх буває дуже непросто.

• Не поспішайте з репостом. Якщо не вдалося перевірити інформацію, краще не поширювати її далі.

Знайдіть першоджерело. Хто першим повідомив про подію? Чи є офіційна заява установи, організації або людини, якої це стосується?

Порівняйте інформацію в кількох незалежних джерелах. Якщо про цю подію/ситуацію пише лише один анонімний Teлеграм-канал, цього недостатньо, щоб вважати її підтвердженою.

Перевірте дату і контекст. Стару новину, фото або відео можуть повторно поширювати так, ніби подія сталася щойно.

Не довіряйте лише картинці чи голосу. Фото, відео та голосові повідомлення сьогодні можна підробити настільки реалістично, що відрізнити їх від справжніх буває дуже непросто.

Не поспішайте з репостом. Якщо не вдалося перевірити інформацію, краще не поширювати її далі.

Як вберегтися від шахрайських схем

Шахраї постійно вигадують нові способи обману, тому ніколи не варто втрачати пильність. Вони можуть скористатися довірою до знайомих, страхом за близьких або бажанням отримати вигідну пропозицію.

• Не переходьте за підозрілими посиланнями. Навіть якщо їх надіслала знайома людина. Її сторінку могли зламати. Якщо посилання веде на конкурс, голосування чи нібито офіційний сайт, краще знайти потрібну сторінку самостійно.

• Перевіряйте прохання про гроші. Якщо знайома людина написала повідомлення з проханням позичити гроші, одразу зателефонуйте. Якщо отримали голосове повідомлення, не покладайтеся лише на голос, як бачимо, його теж можуть підробити.

• Не повідомляйте коди з смс і паролі. Їх не можна передавати нікому, навіть тому, хто представляється працівником банку чи служби підтримки.

• Будьте обережними з покупками в інтернеті. Перевіряйте відгуки, дату створення сторінки, історію публікацій. Не оплачуйте всю покупку наперед, навіть якщо продавець викликає довіру. Якщо потрібна передоплата, нехай це буде невелика сума, яку не шкода втратити.

• Увімкніть двофакторну автентифікацію. Це додатковий захист акаунта: для входу потрібне не лише знання пароля, а й друге підтвердження. Увімкнути цю функцію можна в налаштуваннях застосунку.

• Перевіряйте активні сеанси. Час від часу переглядайте, з яких пристроїв ви заходили у свої соцмережі та месенджери. Якщо побачили невідомий пристрій, завершіть цей сеанс. Перевірити список пристроїв також можна в налаштуваннях.

Не переходьте за підозрілими посиланнями. Навіть якщо їх надіслала знайома людина. Її сторінку могли зламати. Якщо посилання веде на конкурс, голосування чи нібито офіційний сайт, краще знайти потрібну сторінку самостійно.

Перевіряйте прохання про гроші. Якщо знайома людина написала повідомлення з проханням позичити гроші, одразу зателефонуйте. Якщо отримали голосове повідомлення, не покладайтеся лише на голос, як бачимо, його теж можуть підробити.

Не повідомляйте коди з смс і паролі. Їх не можна передавати нікому, навіть тому, хто представляється працівником банку чи служби підтримки.

Будьте обережними з покупками в інтернеті. Перевіряйте відгуки, дату створення сторінки, історію публікацій. Не оплачуйте всю покупку наперед, навіть якщо продавець викликає довіру. Якщо потрібна передоплата, нехай це буде невелика сума, яку не шкода втратити.

Увімкніть двофакторну автентифікацію. Це додатковий захист акаунта: для входу потрібне не лише знання пароля, а й друге підтвердження. Увімкнути цю функцію можна в налаштуваннях застосунку.

Перевіряйте активні сеанси. Час від часу переглядайте, з яких пристроїв ви заходили у свої соцмережі та месенджери. Якщо побачили невідомий пристрій, завершіть цей сеанс. Перевірити список пристроїв також можна в налаштуваннях.

А якщо ви вже потрапили на гачок?

Не зволікайте та не соромтеся звертатися по допомогу:

• Якщо переказали гроші шахраям або розкрили дані картки, негайно зателефонуйте до банку або зверніться у найближче відділення, щоб заблокувати картку.

• Якщо втратили доступ до сторінки, спробуйте відновити акаунт через офіційну службу підтримки. Попередьте друзів і знайомих, що вас зламали.

• Змініть паролі до інших стрінок, якщо вони були такими самими або зберігалися в зламаному профілі.

• Зверніться до поліції або Кіберполіції. Навіть якщо не впевнені, що це допоможе, все ж варто зафіксувати випадок і написати заяву.

Якщо переказали гроші шахраям або розкрили дані картки, негайно зателефонуйте до банку або зверніться у найближче відділення, щоб заблокувати картку.

Якщо втратили доступ до сторінки, спробуйте відновити акаунт через офіційну службу підтримки. Попередьте друзів і знайомих, що вас зламали.

Змініть паролі до інших стрінок, якщо вони були такими самими або зберігалися в зламаному профілі.

Зверніться до поліції або Кіберполіції. Навіть якщо не впевнені, що це допоможе, все ж варто зафіксувати випадок і написати заяву.

Раніше Біляївка.City розповідали, що анонімні ТГ-канали поширюють інформацію, що Одещині загрожує надзвичайний стан.

Одеські