Домівка для сотень видів рослин і тварин: Нижньодністровському нацпарку на Одещині — 18 років

13 листопада 2026 р. 11:09

13 листопада 2026 р. 11:09

Сьогодні, 13 листопада, Нижньодністровський національний природний парк на Одещині відзначає 18-ту річницю створення. Він з’явився на природоохоронній мапі України у 2008 році з метою збереження та відновлення унікальних природних комплексів пониззя Дністра.

Однак історія парку розпочалася значно раніше. Ще у 1985 році одеські вчені-екологи Ігор Щеголєв та Іван Русєв за участю гідроеколога Вадима Гонтаренка та його доньки Юлії Тернової виступили з ініціативою створення національного природного парку.

Як розповів на своїй сторінці у Facebook Іван Русєв, разом з Ігорем Щеголєвим вони присвятили цій справі майже чверть століття. Поштовхом до створення природоохоронної установи стало прагнення зберегти середовище існування блискучого ібіса (коровайки), який почав зникати після будівництва греблі Дністровської ГЕС.

« І все через те, що ми, колись студентами, закохалися в неймовірного птаха — блискучого ібіса — і вирішили зробити все належне, щоб зберегти його природний дім — дельту Дністра », — згадує Іван Русєв.

За словами науковця, боротьба за створення нацпарку тривала майже 25 років та супроводжувалася значним опором чиновників і мисливців. Історії його заснування присвячено книги та сотні статей.

Юлія Тернова, яка брала участь у створенні парку, нині очолює відділ екоосвіти природоохоронної установи.

« Я вважаю, що національний парк — це найкраща форма збереження природи. Працювати в НПП можна тільки за покликанням. Для мене Нижньодністровський НПП — це любов », — розповіла вона.

Блискучий ібіс, або коровайка, — один із символів Нижньодністровського нацпарку. Цей вид птахів занесений до Червоної книги України зі статусом «вразливий». Щовесни блискучі ібіси повертаються з Африки до місць гніздування у дельтах Дністра та Дніпра. Цікаво, що їхнього близького родича — священного ібіса — шанували ще у Стародавньому Єгипті, пов’язуючи його з богом мудрості Тотом.

Нині нацпарк займає понад 21 тисячу гектарів. Його територія охоплює заплавні ліси, очеретяні плавні, озера, протоки та острови. Тут збереглося унікальне природне різноманіття, зокрема чимало рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин.

На території парку зареєстровано понад 700 видів вищих рослин, 28 з яких є червонокнижними. Серед водної рослинності — біле латаття, жовті глечики, водяний горіх та плавун щитолистий.

На водоймах Дністра й Турунчука можна зустріти легендарні русальні квіти — плавун щитолистий. Ця реліктова рослина з яскравими жовтими квітками та плаваючим листям збереглася до наших днів із третинного періоду. В українському фольклорі її здавна пов’язували з русалками, а наукова назва відсилає до давньогрецьких міфологічних німф. Рослина занесена до Червоної книги України, а її угруповання — до Зеленої книги України.

Загалом фауна нацпарку налічує 254 види птахів, 67 видів риб, 554 види комах та 32 види ссавців, не враховуючи рукокрилих.

Серед рідкісних мешканців — кучерявий пелікан, малий баклан, червоновола казарка, савка та орлан-білохвіст. Тут також збереглася одна з останніх в Україні природних популяцій європейської норки.

Пониззя Дністра є місцем існування одних із найбільших колоній водоплавних і навколоводних птахів Азово-Чорноморського регіону. Водно-болотні угіддя парку мають міжнародне значення.

Свої перші враження від природи пониззя Дністра начальник науково-дослідного відділу Нижньодністровського НПП Сергій Курочкін пам’ятає ще з часів, коли про створення нацпарку навіть не йшлося. Особливо йому запам’яталися зграї качок, гусей та лебедів під час весняної міграції майже пів століття тому.

« І зараз, працюючи начальником науково-дослідного відділу НПП, я намагаюся робити все, щоб зберегти те різноманіття, що є в нашому парку », — зазначив науковець.

Однією з найзагадковіших природних локацій нацпарку є «Мертвий ліс» в урочищі Вільха. На засохлих деревах, які нагадують білі химерні скелети, гніздяться баклани. Попри свою назву, це місце вирує життям. Тут також пролягає однойменний екологічний маршрут.

Створення таких маршрутів та екостежок є одним із напрямів роботи фахівців нацпарку. За словами провідної фахівчині з екоосвіти Олени Ковбасюк, за роки існування установи було проведено чимало екскурсій, екоосвітніх занять та уроків для учнів шкіл і ліцеїв.

« За 17 років роботи НПП став частиною мого життя », — поділилася Олена Ковбасюк.

З нагоди річниці директор Нижньодністровського національного природного парку Володимир Самусєв підбив підсумки роботи установи та назвав три пріоритетні завдання на наступний рік.

« Щодо планів на наступний рік, їх багато, але є три пріоритети. Перший — забезпечити виконання вже виграних нами судових рішень, що стосуються незаконної забудови прибережної смуги. Другий — запровадження та введення в дію вже розробленої нами концепції цифрової мапи нацпарку для моніторингу антропогенного навантаження та зручності користування інфраструктурою. Третій — вирішення питання, над яким ми працюємо вже багато часу, — функціонування так званих мисливських угідь на території НПП. Ми намагаємося домогтися припинення їхньої діяльності », — розповів директор нацпарку Володимир Самусєв.

Одеські