Історія Решетилівського краєзнавчого музею

07 вересня 2024 р. 17:54

07 вересня 2024 р. 17:54

Перший історичний музей у нашому місті був створений у далекому 1921 році з метою збереження культурних цінностей. Першими його експонатами стало церковне начиння з пограбованих більшовиками місцевих церков. А це не мало-не багато шість решетилівських церков та Георгіївська церква у Шкурупіївці. Організатором музею виступив Іван Гаврилович Лютий. Під музей використали дореволюційне приміщення земського постоялого двору Гуревича, яке було розташоване поруч із Базарною площею, приблизно там, де зараз розташований універмаг.

Наприкінці 20-х років ХХ сторіччя історичний музей трансформували у музей народної творчості (збірки килимів, вишитих рушників, сорочок…). Та із закінченням політики українізації, після голодомору 1932–1933р.р. він «помер». Куди поділися експонати цього музею, ми напевне так ніколи і не дізнаємося. Після цих подій на довгі роки припинилася музейна діяльність на території району.

Відродження Решетилівського музею почалося в середині 1960-х років. А саме 6 листопада 1965 року в приміщенні районного Будинку культури, на другому поверсі, було урочисто відкрито історико-краєзнавчий музей. Він складався із 5 музейних кімнат загальною площею 153,2 кв. м. Фондосховище із кабінетом директора ділили разом із районним товариством охорони пам’яток культури та архітектури. Музей складався із семи розділів: «Минуле наших предків», «Решетилівка в революції 1905–1907 р.р.», «Боротьба за владу Рад», «Соціалістична перебудова селища Решетилівки», «Решетилівка в роки Великої Вітчизняної війни», «Решетилівка на рубежах комуністичного будівництва», «Інтернаціональна дружба».

Організаторами музею були тодішні голова селищної ради В.І. Синяк, директор Решетилівської школи І.С. Мусійко, учитель історії Д.А. Убийвовк, директор ХПТУ №28 В.Т. Кривонос, а також директор фабрики імені Клари Цеткін Л.С. Товстуха, учні середньої та восьмирічної школи №2. Поглянемо на статистику. Так, станом на 1982 рік в музеї знаходився 2131 експонат, з них 257 — оригінальних. Відвідали музей 3240 чоловік, проведено 34 екскурсії, 29 лекцій і 27 масових заходів.

Музей мав гарну славу, за що неодноразово нагороджувався Почесними грамотами обласного управління та Міністерства культури, мав звання культурно-освітньої установи відмінної роботи. Протягом 60–90-х років ХХ ст. керівниками його були Д.А. Убийвовк, М.К. Береза, М.М. Нестеренко, І.К. Деркач, Т.М. Гулянова, М.В. Калініченко.

Станом на 1 грудня 1981 року на Решетилівщині діяли 15 музеїв. Окрім Решетилівського районного музею відмінної роботи, були ще: Шевченківський народний, Глибокобалківський, Демидівський, Друголиманський, Жовтневий, Калениківський, Малобакайський, М’якеньківський, Ново-Михайлівський, Першолиманський, Потічанський, Плосківський, Сухорабівський та Федіївський. Загальна кількість експонатів — 8198 штук. Усі вони, окрім Решетилівського музею, з різних причин були ліквідовані за часів незалежної України.

У 1993 році, із завершенням будівництва першої черги ЦКД «Оберіг», Розпорядженням Представника Президента України І.Г. Боровенського «Про обладнання та відкриття музеїв» в смт. Решетилівка було виділено три кімнати площею 340 кв. м. для розміщення музейних експонатів, зокрема: кімната під музей ткацтва і вишивки та зал для краєзнавчого музею. Невдовзі, 23 вересня — у день селища — відбулося відкриття відділу ткацтва і вишивки, який оформили художники Є.І. Пілюгін та В.І. Деркач. Нам допомагала методист Полтавського краєзнавчого музею С.М. Стадник, яка підготувала розширену тематичну структуру для цього відділу. Хто завітає до нього, може познайомитися з витоками історії ткацтва і вишивки, як вони розвивалися в умовах натурального господарства (кін. ХVІІ –поч. ХХ ст.), з діяльністю Полтавського губернського земства по відродженню кустарних промислів (кін. ХІХ — поч. ХХ ст.), художньо-промислових артілей «Троянда» та ім. Клари Цеткін, фабрики художніх промислів ім. Клари Цеткін, школи майстрів художніх промислів (ХПТУ №28, нині художній професійний ліцей). Окремі стенди присвячені творчій діяльності директора фабрики ім. Клари Цеткін Леоніда Товстухи та головного художника фабрики ім. Клари Цеткін, майстра виробничого навчання художнього училища №28 Надії Бабенко.

У 2005 році у зв’язку зі складним економічним станом ДП «Решетилівська фабрика ім. Клари Цеткін» ВАТ «Укрхудожпром» припинила діяльність. Враховуючи виняткову культурну цінність експонатів, а це 271 одиниця (сюди входили художні вироби (килими, сорочки, рушники), фото та інші документи підприємства були передані на зберігання музею.

Під час реконструкції музею у 2012 році значна частина їх була використана у експозиції оновленого музею. Активну участь у переоформленні музею взяли художники РБК та ЦКД «Оберіг» Ю.О. Сидоренко та В.М. Григоренко.

У 2002–2005 роках діяв відділ «Велика Вітчизняна війна», в якому знаходилися 272 експоната. Серед них шинель повоєнного коменданта Східного Берліну генерал-майора П.Я. Діброва.

Яким є сьогодення краєзнавчого музею? Він гостинно відкриває двері для відвідувачів постійно діючого відділу ткацтва та вишивки.

Музей розповість вам про історію ткацтва і вишивки починаючи від найдавніших часів кінчаючи сучасністю. Ви опиняєтеся посеред первісних часів, трипільської культури, Скіфії та Сарматії. Ми відвідаємо часи Київської Русі та половецької землі. Багатодайне коріння нашого краю, духовно і фізично вистраждане, донесло до нас неперевершені зразки творчості наших предків. А сучасні майстри постійно і широко представляють свої вироби на будь-яких мистецьких форумах України та за її межами. Активно пропагують свою творчість заслужені майстри народної творчості: Є.І. Пілюгін, Л.М. Пілюгіна. С.І. Спасьонов, В.Я. Колінько, Н.І. Іпатій, Н.В. Вакуленко, П.П. Шевчук, О.О. Бабенко та багато інших митців декоративно-ужиткового мистецтва. При музеї, починаючи з 1995 року, проводиться щорічна мистецька виставка «Решетилівська весна», яка набула статусу обласного фестивалю народної творчості. Діють інші заходи мистецького плану.

Незважаючи на важкі часи для нашої країни, продовжуємо розвиток музейної справи в громаді та відродження історичного відділу музею. Свого часу кошти на розвиток музейної справи тепер вже ліквідована районна рада за клопотанням Решетилівській райдержадміністрації. За ці кошти були закуплені необхідні матеріали для відродження відділу історії Решетилівки. Вся робота по будівництву залу та підбір тематичного матеріалу велася за особистою ініціативою працівників музею та працівників колективу «Оберіг». 19 лютого 2016 року музейна експозиція відкрилася для шанувальників історії рідного краю. Експозиція відділу складається з 8-ми розділів: «Початок ХХ ст.», «Перша чверть ХХ ст.», «30-ті р.р. ХХ ст.», «Голодомор та репресії в Україні», «Війни 30-х років ХХ ст.», «Друга світова війна», «Відбудова, 50-ті р.р. ХХ ст.», «60–80-ті р.р. ХХ ст.», «Україна незалежна». Експонати залу розкрили історію решетилівського краю від минулого століття до сучасності, висвітлили постаті людей, які залишили вагомий слід в історії Решетилівщини.

У нашому музеї (відділ ткацтва і вишивки) зберігаються унікальні експонати: килими «Центаурії та птахи», «Павичі» (автор Народний художник України, лауреат Шевченківської премії Леонід Товстуха), килими «Древо життя», «Осінь», «Червона калина», рушники «Берегиня», «Древо життя» (автор Заслужений майстер народної творчості, лауреат Шевченківської премії Надія Бабенко), килим «Журавлі» (автор Заслужений майстер народної творчості Петро Шевчук), килим «Квітковий» (автор Ніна Токова), сорочки (купони) чоловічі та жіночі (автор Заслужений майстер народної творчості Олена Василенко) та багато інших. Загалом музей має понад три з половиною тисячі експонатів.

Наші краєзнавчі доробки: у «Решетилівському віснику» та у газеті «Решетилівщина.UA» у рубриці «Ретроспектива» опубліковано понад 150 статей краєзнавчої тематики. Були статті у наукових збірниках та журналі «Сіверянський літопис», часописи «Добродій» та «Край». Також працівники музею брали участь у створенні книг краєзнавчого напрямку: «Решетилівщина: історія і сучасність» (ВАТ «Видавництво Полтава», 2002), Ю.М. Кісіль, «Село Кукобівка та його околиці», І.М. Лютий, «З історії загальноосвітньої школи села Кукобівки (Полтава, «Оріяна», 2005), «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область Решетилівський район» (ТОВ «АСМІ», 2010), «Решетилівщина –мій рідний край» (ТОВ «АСМІ», 2017, 2018), І.В. Козюра, В.М. Козюра, І.І. Циган «Решетилівщина: люди, дати, події, факти»-(Полтава ТОВ «АСМІ», 2019).

З 1 січня 2020 року ми змінили назву музею на Краєзнавчий музей Решетилівської міської ради Полтавської області.

Юрій Кісіль

Полтавські