Оля Полякова у Кременчуці: пісні, стендап і несподівана розмова з Арестовичем

23 листопада 2024 р. 12:42

23 листопада 2024 р. 12:42

Репортаж з концерту.

«Оля! Оля! Оля!»,- саме такими словами вчора о 19-13 вибухнув глядач у міському палаці культури, вимагаючи аби відома співачка Оля Полякова вийшла на сцену та розпочала довгоочікуваний концерт. Співачка в цей час одягала наряд, бо ще за 10 хвилин до зазначеного у афішах та квитках часу початку концерту – 19-00 була в інстаграмі і вела ефір, де розповідала, що приїхала у Кременчук на виступ і робила макіяж.

О 19-24 в палаці культури пролунав третій дзвоник, світло в глядацькому залі погасло і…. шоу почалося. Забігаючи наперед зазначу, що це було дійсно повноцінне, яскраве, емоційне шоу!

Але після того, як світло в залі погасло Оля не вийшла на сцену, а на встановленому екрані почався ролик, в якому співачка розповідала, як у перші тижні повномасштабного вторгнення росіян була вкрай розгублена і навіть думала, що її голос вже більше ніколи не радуватиме глядача, але коли вона зібрала думки до купи, зрозуміла, що це не так і стала бійцем культурного фронту, волонтером і її голос знову пролунав для глядача.

«Все буде добре!»,- такими були резюмуючи слова ролика і саме з пісні з цими словами в оновленому іміджі Оля Полякова почала свій концерт у Кременчуці.

«Все буде добре, Оля!»,- пролунали слова від глядачів, після виконання першої пісні і це, схоже, примусило співачку почати цікавий і змістовний діалог із залом.

«Любі мої, а тривоги сьогодні не буде?»,- запитала Оля Полякова у глядача.

«Ніііі»,- пролунало у відповідь.

Далі співачка розповіла, як провела ніч перед концертом у Кременчуці. Виявилося, що вона мешкає у урядовому кварталі у Києві. Саме за прогнозами експертів та повідомленнями у телеграм-каналах в ніч з четверга на п’ятницю мали бомбити росіяни.

«Я не спала. Друзі слали мені смски, що буде ворожа атака на урядовий квартал. О другій ночі я вирішила, що треба валити з квартири. Взяла дітей і ми поїхали у готель. Там ночували. На щастя тривоги не було, ніхто не гатив по Києву. Хто оце розганяє зраду?...

Я сьогодні особисто з Арестовичем спілкувалася. Він просто зараз в одному місці, де і моя подруга. Вона його побачила і мені телефонує. Я їй кажу – підійди до нього і скажи Оля Полякова хоче з ним поспілкуватися. Ось так це вийшло і я ж йому вірила тоді, що 2-3 тижні і все закінчиться. Я В це вірила і мене це врятувало. Так ось я сьогодні його запитала, чи варто вивозити дітей з Києва? Так він відповів, що не треба і його діти у Києві. Уявляєте,  у нього виходить також є діти і вони в Києві… Ось я вам приїхала і це розповідаю аби ви також знали, що перемога буде за нами!», - сказала співачка і в цей час барабанщик вдарив по барабанам, думаючи, що вже пора співати наступну пісню. В цей час Оля аж стиснулася і сказала: «Ти що? Не лякай! Я аж ледь не … Ну ви зрозуміли».

І зал почав сміятися, а Оля продовжила свій спіч.

«За кордоном вони скучно живуть. Ми так не зможемо. Я народилася ще в совку, потім була перебудова. В дитинстві у «Дитячому світі» замість іграшок на полках стояла «Морська капуста». Потім 90-ті і було весело. Настали 2000-ні. Майдан, криза, ще майдан і війна на Донбасі. Потім коронавірус. Потім ця війна. Епрст. Ми весь час живемо у стресі. А там такого немає. А там кожен день  схожий на попередній. Нам там скучно було б і через тиждень захотіли б ми назад – до нашої рідної України!

Ми велична нація, ми працьовиті, любимо землю і нам треба тільки мир. Ми всі хочемо, щоб швидше настав мир, щоб нас залишили у спокої. Ми себе разом знайдемо»,- сказала Оля Полякова і зал підтримав її оплесками.

Далі вона не почала співати, а вихвалилася, що в неї вийшов цікавий стендап і глядачі знову їй зааплодували.

«Оце бувають концерти – 2 слова скажеш і співаєш, а у вас тут так душевно і хочеться поспілкуватися. А то співаєш іноді, а в залі тихо. Ось думаєш чи не вмерла сама. Тож ви співайте зі мною»,- запропонувала Оля і заспівала одну зі своїх ліричних композицій.

«А у вас тут жарко. Невже опалення в залі працює? Чи то ваші серця мене так зігріли? Тут наче рай»,- запитала співачка та почала роздягатися.

Далі вона поспілкувалася з глядачем, запитавши, хто як і чим гріється?

«Теплі носки  одягаю, шубу ношу, лосини одягла…»,- лунали відповіді із зали.

«За звичай в таких залах дійсно холодно і зимою і літом, а у вас тепло. Хочеться миру і щоб зали працювали, і було куди їхати і комфортно співати»,- сказала Оля і заспівала пісню «Обійми».

Саме після виконання цієї композиції ій подарували перші квіти – букет жовтих хризантем.

«Дуже хочеться, щоб прийшла переможна весна і в кожному дворі розквітла вишня»,- сказала далі співачка і знову заспівала.

Саме тоді деякі глядачі підняли плакати «Оля вас любить Кременчук».

Цього вона явно не очікувала і ледь не розчулилася, а ось на іншій пісні в залі розчулилися багато глядачів.

Це була пісня «Пташка» про війну і тих хто воює зараз і хто вже загинув. Це була пісня про волю до життя і волю до перемоги. Пісню супроводжував кліп на екрані де демонстрували фото наших захисників.

«Ось це Моїсей. Він на війні на скрипці грає. А це Оксана. Вона з Лисичанську. На початку війни ій відірвало 2 ноги. В лікарні вона вийшла заміж. Вони дуже щасливі. Такі як Оксана показують, що не можна впадати у відчай, бо відчай - то страшний гріх…

Я опікуюсь фондом «Незламний». Вони допомагають цивільним та військовим, аби люди мали отримати крила і мати можливість літати»,- розповіла співачка.

Вже після пісні «Пташка», яку до речі зал слухав стоячи, пролунала хвилина мовчання.

«Це якась в ній відбулася трансформація. Я звик її бачити веселою, а не ліричною. Це була королева ночі, а стала філософською дивою…»,- сказав один з глядачів сусідці, яка сиділа поруч.

«Та, почекай, вона ще запалить зал»,- відповіла та.

А співачка зі сцени вже розповідала, що Україну не зламати, бо українці сильні і непереможні. Далі знову лунали ліричні пісні, пов’язані з сьогоденням і війною.

«Філармонія скінчилася, починаємо танці»,- в якийсь то момент оголосила співачка і зі сцени заграла відома музика пісні «Я королева ночі».

Глядач миттєво оживився і перші дівчатка вийшли танцювати.

«Не сідаємо. Буде караоке і дискотека»,- підбадьорила їх Оля Полякова і на екрані з’явилися слова наступної пісні і зал заспівав разом з нею.

В якийсь момент перед сценою з’явилася маленька дівчинка з великим плакатом.

«О Боже! Як тебе звати? Це мені плакат?»,- запитала Оля у дівчинки і з’ясувалося, що це Софійка, а пісні співачки вона слухає з  трьох років.

«Ви знаєте, що деяких моїх прихильників годували під пісню  «Шльопки», то зкормити навіть броколі. Знаю це, бо якось на концерті підходить до мене хлопець такий красивий, з бородою і каже: «А мене годували під ваші «Шьлопки». Боже. Як летить час, але я ще молода, а його кормили під «Шльопки». Уявляєте?!»,- жартувала співачка і зал її підтримував оплесками.

Але чим більше зал розігрівався від співів та танців, тем менше Оля стала розмовляти, а згодом зал став нагадувати великий танцмайдан.

Загалом концерт відбувся без повітряних тривог і глядач залишився ним вкрай задоволений. Оля Полякова, як завжди, показала майстерність, вміння завойовувати серця аудиторії. Її енергія, харизма та бездоганне виконання хітів зробили цей вечір незабутнім для всіх присутніх. Зала наповнилася не лише музикою, але й позитивними емоціями, які буквально передавалися з одного глядача до іншого.

Завершилася концертна програма довгими оплесками та вигуками "Браво!", а Полякова пообіцяла обов’язково повернутися з новими піснями та шоу. Цей вечір став ще одним підтвердженням того, чому Олю Полякову називають "королевою сцени".

Олег Булашев

Фото з концерту та з выдкритих джерел

Полтавські