До 5 гектарів земель щороку втрачає Полтавщина через руйнування берега Кременчуцького водосховища

24 листопада 2024 р. 17:03

24 листопада 2024 р. 17:03

Серед екологічних проблем Кременчуцького водосховища – постійна руйнація берегів.

Про наслідки руйнування берегу водосховища ЗМІСТу повідомив завідувач кафедри екології Полтавського аграрного університету Павло Писаренко

За його словами, на Полтавщині загальна протяжність берега Дніпра понад 150 км, близько 44 км постійно руйнуються. За оцінками вчених, які досліджують це, Полтавщина втрачає від 3 до 5 га на рік.

Крім того, що область втрачає родючі землі, на яких можна проводити сільськогосподарське виробництво, виміляється також і водосховище. Унаслідок цього порушується температурний режим та з’являються проблеми, пов’язані із цвітінням води.

Проблемами також є місто, каналізаційні скиди, які потрапляють у воду та звалища на берегах водосховища. Павло Писаренко говорить, що все це не призводить ні до чого хорошого.

«Проблема велика і комплексна. Тому вирішувати її одним якимось рішенням неможливо. Те, що воно міліє за рахунок розмиття берегів. Від берега можна чистити, наприклад, тим самим намивом піску. Але найбільш радикальним способом, який є, – це берегоукріплення», – говорить Павло Писаренко.

Берега Кременчуцького водосховища укріплювали у 70-80 роках: насаджували деревну рослинність по берегах, яка б їх тримала. Коштів, які щороку виділяють на берегоукріплення недостатньо. Через велику протяжність берегів, укріплюють їх лише на критичних ділянках.

«Існує багато методів берегоукріплення: камінням, плитами, деревами, інженерними спорудами. Треба вибирати на місці на основі геологічних досліджень і ситуацій. Дерева на піску не висадиш, тільки там де є грунт і пожива».

Укріплення берега Кременчуцького водосховища

Упродовж 2011-2023 років коштом держбюджету та обласного фонду охорони довкілля збудували й ввели в експлуатацію 500 м берегоукріплення в місці, де до зони руйнування потрапило старе кладовище. Загалом збудували близько 800 м захисних споруд.

Наприкінці року через зміну рівнів води берегова лінія водосховища змістилася на 8-10 м. Це вплинуло на будівництво захисної дамби, тож довелося коригувати проєкт та перерахувати об'єми матеріалів.

Зміна лінії берега водосховища сталася через розмив підводних мілин. По трасі відсипання дамби на Кременчуцькому водосховищі в деяких місцях утворилися вимоїни та намиви ґрунту. При геодезичній зйомці території виявили розбіжності відміток по факту з проєктними відмітками.

Для укріплення берега Кременчуцького водосховища знайшли підрядника. Його виконує державна будівельна корпорація «Укрбуд» за майже 51 млн грн.

Станом на початок грудня підрядник збудував п’яту частину від запланованої довжини – 300 м кам’яно-накидної дамби не повним профілем. Вона має захистити берег водосховища від розмивання. Усього мають збудувати 1,5 км дамби.

Також облаштували два розворотні майданчики для пересування транспорту. Для виконання робіт на початку листопада узгодили нову схему руху.

Берег Кременчуцького водосховища руйнується

Полтавщина втратила понад 800 га земель через розмивання берега Кременчуцького водосховища. Процеси фіксують майже по всій його береговій лінії.

Протяжність берега Кременчуцького водосховища на Полтавщині становить понад 156 км. З них 43,5 км потребує захисту. Унаслідок розмиву втрачені понад 800 гектарів земельних угідь. Причиною стали вітрохвильове навантаження та різкі зміни рівнів води.

Береговий укіс Кременчуцького водосховища почав руйнуватися у 1980-х роках. На лінії берега утворилися пологі підводні мілини та круті берегові уступи.

Найбільш проблемною є ділянка між селами Мозоліївка та Пронозівка, адже в зону руйнування потрапило старе кладовище. З 2011 року для захисту узбережжя побудували 200 м захисної дамби, а у 2020-му – ще 300 м.

Полтавські