"Він найкращий син України": у Кременчуці попрощалися із захисником Олександром Яциною

21 січня 2025 р. 23:17

21 січня 2025 р. 23:17

Вічна пам'ять та слава!

Сьогодні Кременчук попрощався із вірним захисником України Олександром Яциною. Він віддав своє життя за мирне небо і спокій усіх українців.

До Свято-Миколаївського собору зійшлися понад сотні людей - рідні, друзі, колеги, побратими, знайомі та товариші прийшли вшанувати пам'ять про Героя та провести його в останню путь.

"Бойовий класний хлопець. Він працював поліцейським у свій час. Він був дуже чесним, правдивим, прямолінійним. Ми прожили з ним разом на одній вулиці все життя. Був справжнім воїном, був справжнім українцем і патріотом нашої держави. Він пішов захищати ще під час АТО у 2014 році. Я в ньому свідком був на весіллі, тому я його знаю дуже давно. Я про його життя все знаю", - розповідає Михайло, сусід загиблого Героя.

Не стримуючи сліз, про Олександра згадували лише приємне та позитивне.

"Ми родинами дружили. Він чудова людина. Дуже ввічливий, до всіх ставився добре. На жаль, найкращі уходять рано. Він найкращий син України. Це без пафосу. Його батьки виховали справжнього патріота, справжнього чоловіка", - додає знайомий сім'ї Юрій.

В очах прийдешніх застиг смуток. Усвідомлення загибелі такої людини відчувається біллю та відчаєм.

Проститися з Олександром прийшли й колеги, що залишать пам'ять про нього у своїх серцях.

"Олександра я пам'ятаю надто патріотичними у той час. Він дуже добре навчався. Професія його була муляр. І він дійсно з перших днів ще АТО захищав нашу країну. Потім пішов проситися. Я пам'ятаю, прийшов, каже: "Микола, стою в черзі. Поки є можливість, я заїхав в училищі. Я вже третю добу стою в черзі за те, щоб піти захищати нашу країну". Батько у нас його працює, Микола Михайлович. Брат у мене заступником, Микола Миколайович, працює. Тому ця сім'я нам, можна вважати, училищна сім'я.

І зараз перед очима, крайній раз, коли він приїздив, ми на вулиці одні стоїмо, розмовляємо, і він каже: "Тяжко, але ми боремося, ми стоїмо". І з того моменту він пропав, вважався безвісти зниклим. Ми сподівалися, що він прийде, ми думали, що він з'явиться. Але так трапилось, що, на жаль, ні. Царство Небесне, батькам співчуття. Це наш черговий випускник, який буде на небесах нас тепер захищати", - розповів директор Вищого професійного училища №7 Микола Несен.

Портрет Олександра буде занесений на меморіальну Стіну Пам'яті в училищі, і його завжди пам'ятатимуть як добру, чуйну та сміливу людину.

"Такого хлопця, такого сина та учня ще треба пошукати. Це дуже відповідальна дитина, більше б таких дітей. Дякую батькам, що виховали його таким. Веселий він був, доброзичливий, відповідальний. Чудовий хлопець, просто чудовий", - додає майстер виробничого навчання, який навчав Олександра, Євген Левенець.

Проститися з Героєм прийшли його побратими, що мужньо пліч-о-пліч захищали Україну.

"Я був його старшиною. І ми разом були два роки. Але сталося те, що сталося. Ми потрапили в Авдіївку. Він пішов одним з перших у групі. Дуже шкода. Хлопець був такий хороший. Він був стрільцем. Отакий рукастий, все умів зробити", - згадує військовослужбовець Сергій Кравченко.

У Героя залишилася дружина та дитина. Пам'ять про нього навіки залишиться в серцях рідних та усіх, хто знав Олександра при житті.

Вічна слава Герою!

Нагадаємо, У Кременчуці завтра прощатимуться із загиблим Захисником Олександром Яциною

Дарина Убийкінь

Фото Микити Ліцкевича

Полтавські