Майстриня із Гадяча Лілія Орел представила полтавський розпис у проєкті Чергівського художного музею

05 лютого 2025 р. 14:45

05 лютого 2025 р. 14:45

Майстрині полтавського розпису взяли участь у проєкті Чернігівського художнього музею імені Григорія Галагана «Український левик кобри не боїться», присвяченому тваринам-символам війни, пише Гадяч.City

Джерело: Новини Полтавщини

Цей ініціативний проєкт об'єднав 26 митців декоративного розпису та кераміки з 10 регіонів України. Стаціонарна виставка з такою назвою відкрилася наприкінці січня в Чернігівському обласному художньому музеї (ЧОХМ) імені Григорія Галагана. До цього, починаючи з серпня 2024 року, вона була пересувною. Своїми розписами на ній представлені різні регіони України, у тім числі Полтавщина. Також організатори підготували каталог із творами.

Серед них — твори викладачки Полтавської дитячої художньої школи імені Святослава Пашинського, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України Лідія Орел, а також Юлія Мохрієвої , провідної фахівчині з полтавського розпису та мисткині Світлани Колодяжної.

Назва проєкту — посилання на однойменну картину художниці Марії Приймаченко.

— Родзинка цього проєкту – у тому, що малювати треба було в стилі регіонального розпису , – зазначила Лідія Орел. – Чому це цінно для полтавців? На сьогодні в нашій країні існує близько 20-30 регіональних розписів. Якісь із них більше відомі, як-от петриківський, самчиківський, яворівський, косівський, якісь менше. Полтавський розпис має свої історичні традиції, але за радянської окупації був призабутий, як і багато інших видів та осередків декоративно-прикладного мистецтва (текст Віолети Скрипнікової).

Від кожного автора організатори очікували по два розписи. Але від Лідії Орел у каталозі вміщено аж три твори.

— У мене є корівки-годувальниці, павичі й бики. Чому виникла ідея зобразити корівок? Тому що на мене справив враження відеорепортаж про дідуся, у якого загинула вся сім’я під час обстрілів, він мусив евакуюватися з Херсонської області, але в нього була корова, і її ніхто не хотів брати, через що цей дідусь пішки вирушив із нею на більш безпечну територію, дійшов аж до Полтавщини. Корова для нього стала членом сім’ї. І вона – годувальниця (текст Віолети Скрипнікової) , — розповідає Лідія Орел.

Фото: Новини Полтавщини Автор: Сергій Глоьа

Особливості полтавського розпису

Традиція розписувати ужиткові речі та будівлі прийшла ще із Трипілля. Із давніх часів люди розписували іграшки, кухонний посуд, меблі, зокрема скрині. У них були пишно розмальовані передні стінки й менш оздоблені боки. Кришку не розмальовували, бо іноді скриня, крім того, що зберігала всі надбання родини, могла служити як канапою чи ліжком. Тож негоже було б лежати на сакральних елементах

Характерною ознакою полтавського розпису були солярні знаки — геральдичні знаки, що позначають Сонце у його русі та втілюють світло та тепло.

У полтавському розписі солярні знаки були позначені круглими елементами, наприклад яблуками. Крім того, для полтавського розпису було характерне зелене або синє тло, а також зображення троянд, ружі, півоній та лілей.

Полтавські