Як інженер з Полтавщини намагався урятувати «Титанік»

14 квітня 2025 р. 13:13

14 квітня 2025 р. 13:13

У ніч з 14 на 15 квітня 1912 року затонуло найбільше на той момент судно – «Титанік». Трагедія сколихнула весь світ та досі залишається у пам’яті людей. 113 років тому молодий інженер з Полтавщини попереджав про загрози на судні, але його проігнорували.

Володимир Костенко міг урятувати «Титанік», адже його попередження дало б екіпажу шість годин, щоб врятувати людей на судні. Як інженер знайшов проблему і чому його проігнорували, розповідає ЗМІСТ у 113-ту річницю від трагедії.

Хто такий Володимир Костенко

Інженер народився 1881 року у Великих Будищах. У 1900 році він вступив на кораблебудівне відділення Морського інженерного училища в Кронштадті, яке закінчив із золотою медаллю і занесенням імені на мармурову дошку пошани. Костенко був затребуваним фахівцем у сфері кораблебудування. За період своєї роботи він їздив у різні відрядження, зокрема в Англію.

Одна з таких поїздок відбулася 1909 року, тоді Костенко разом з корабельним інженером Матросовим як керівника групи слухачів Кораблебудівного відділу Морської Академії. Вони були відправлені для вивчення заводів фірми Джон-Браун на три місяці.

Під час відрядження Володимир Костенко міг вивчати роботу заводів, зокрема величезний завод комерційного суднобудування «Харленд енд Вульф», на якому у той час будувалися «Олімпік» та «Титанік». Саме тоді Костенко зауважив розробнику конструкції корпусу «Титаніка», що водонепроникні перебірки не доходять до головної палуби. Як наслідок це може сприяти переливу води в інші відсіки. Його зауваження проігнорували, згодом це стало однією із причин загибелі лайнера.

Контекст початку XX століття

Тоді судноплавні компанії змагалися за першість, пише професор бізнес-школи «МІМ-Київ» Віталій Цопа. У свої праці «Синдром “Титаніка”: уроки катастрофи» він пише, що Cunard Line випустила найшвидші лайнери «Лузітанію» й «Мавританію». «Титанік» мав скласти їм конкуренцію, хоч мав не рекордну швидкість, але розкіш і масштаб зробили його популярним.  Проєктували судно британці:

«Під час побудування “Титаніка” загинули дев’ять робітників: шість із них – внаслідок падіння з висоти, двоє – у цехах і підсобних приміщеннях верфі, один робітник – під час спуску судна на воду. Було зареєстровано 246 випадків травматизму, із них 28 важких», – пише професор.

За підсумками робіт, 411 креслень, 16 водонепроникних відсіків й автоматичні герметичні двері «Титаніка» мали надійний вигляд. І все б добре, якби не одна фатальна помилка.

Її виявив 28-річний чоловік із Полтавщини, який приїхав до Англії, пише Віталій Цопа. Інженер вивчав «Титанік» і помітив критичне: перегородки не доходили до головної палуби. У разі крену вода просто переливалась би далі.

Костенко сказав про це британським конструкторам, проте Томас Ендрюс не врахував його зауважень, а власник «Титаніка» Ісмей навпаки наказав знизити перегородки, щоб зробити сходи «величнішими». Він вважав, що корабель – непотоплюваний.

Ця зустріч відбулася у січні 1910 року у Белфасті. Під час спілкування конструктора корпусу «Титаніка» Александра Карлейля із замовником проєкту Джозефом Брюсом Ісмеєм щодо зміни конструкції «Титаніка» з метою її поліпшення.

На цій зустрічі Джозеф Брюс Ісмей переконував у необхідності розширення головних сходів, щоб вони мали грандіозний і величний вигляд. Карлейль зауважив, що в такому випадку доведеться зменшити висоту перегородок з 4,5 м над рівнем моря до 3,5 м,що значно знизить безпеку судна.

«Але Джозеф Брюс Ісмей наполіг на своєму, мотивуючи це тим, що судно й без того непотоплюване завдяки 16 перебіркам, а комфорт повинен бути понад усе. Якби думку Володимира Костенка врахували, то, за висновками експертів, судно протрималося б на воді після зіткнення з айсбергом протягом шести годин і тоді судно “Карпатія”, що прибуло на допомогу, урятувало б усіх без винятку пасажирів і членів екіпажу», – пише Віталій Цопа.

У квітні 1912-го року «Титанік» вдарився об айсберг. Через низькі перегородки вода почала переливатись між відсіками – і судно затонуло менш ніж за три години, хоч могло протриматися цілих шість «Карпатія» встигла б урятувати пасажирів. Якби дослухались до Костенка.

Ця подія стала найбільшою морською катастрофою мирного часу на наступні 75 років. Внаслідок катастрофи загинули  від 1 тисячі 493 до 1 тисячі 635 людей з 2 тисяч 208, які перебували на борту.

ЗМІСТ зібрав головне про п’ятьох громадських діячів, чиї життя були пов’язані з Полтавою. Детальніше за посиланням .

Полтавські