Як не стати жертвою псевдоволонтерів: чек-лист

17 квітня 2025 р. 10:12

17 квітня 2025 р. 10:12


У час, коли вся країна живе в режимі «разом до перемоги», завжди знайдуться ті, хто прикривається благодійністю, аби нажитися на чужій довірі.

Волонтерський рух в Україні — це потужна сила, яка рятує тисячі життів, забезпечує наших захисників і захисниць, підтримує біженців і поранених. Але на цьому тлі — темна пляма: випадки шахрайства під виглядом волонтерської діяльності.

Гучні випадки псевдоволонтерства у 2024–2025 роках

У квітні 2025 року вся країна обговорювала гучне затримання Назара Оконського — онука колишнього заступника мера Тернополя. Він разом зі спільниками організував схему з привласнення коштів на дрони для ЗСУ. За офіційними даними, злочинці незаконно заволоділи понад 11 мільйонами гривень та 100 дронами. Частину техніки згодом виявили на онлайн-майданчиках з продажу.

Трохи раніше, у березні, у Великому Березному Закарпатської області 24-річного чоловіка затримали за шахрайство: він називав себе волонтером, збирав кошти для армії, а насправді витрачав гроші на власні потреби. Загальна сума збитків — понад пів мільйона гривень.

Ще один випадок стався в Харкові, де псевдоволонтер зібрав понад 150 тисяч гривень на потреби армії, а витратив усе на онлайн-казино. За даними слідства, він ошукав понад 20 осіб.

І це лише кілька історій, які стали публічними. Насправді — таких випадків ще безліч. Деякі з них лише розслідуються, про інші постраждалі не наважуються говорити, боячись осуду чи розчарування.

Сумна реальність у тому, що ці тисячі, а іноді й мільйони гривень могли б дійсно бути спрямовані на допомогу тим, хто цього потребує: нашим військовим, пораненим, переселенцям, дітям-сиротам. Могли врятувати життя, закрити критичні потреби на передовій або дати шанс на одужання.

Маска волонтера сьогодні — не завжди гарантія чесності. І саме тому варто бути обачним, перевіряти інформацію, не соромитися просити звіти та документи. Бо справжні волонтери — прозорі, відкриті та не бояться публічності.

Пошук інформації в Google

Перевірка імені або назви ініціативи через пошукову систему. Корисно звернути увагу на:

  • публікації в медіа;
  • згадки у соцмережах;
  • можливі відгуки інших людей;
  • історію волонтерської діяльності.

Ключові слова для пошуку: ім’я + «шахрай», «обман», «відгуки».

Аналіз профілів у соцмережах

Серед маркерів надійності:

  • активна сторінка в соцмережах (Facebook, Instagram, Telegram);
  • пости про волонтерську діяльність, публікації зі звітністю;
  • наявність коментарів і взаємодії з іншими користувачами;
  • відмітки інших волонтерів або військових.

Нещодавно створена сторінка з мінімумом контенту — потенційна ознака шахрайства.

Наявність підтвердження потреби

Прозорі волонтери зазвичай надають:

  • запити від підрозділів, лікарень, ТРО;
  • фото або скріншоти замовлень;
  • попередні звіти;
  • реквізити на юридичну особу або ГО.

Відсутність підтверджень варто вважати сигналом до додаткової перевірки.

Спосіб збору коштів

Надійні канали для збору:

  • банківські рахунки ГО, ФОПів;
  • відомі платформи: monobank-банки, United24, «Повернись живим», Serhiy Prytula Foundation тощо.

Особисті картки не завжди є ознакою шахрайства, але потребують пояснень щодо причин їх використання.

Звітність після донату

Наявність звітів у вигляді:

  • фото або відео переданого спорядження;
  • скріншотів замовлень або чеків;
  • коментарів від отримувачів допомоги.

Відмова від надання звітності після збору коштів є негативним індикатором.

Перевірка через офіційні джерела

У разі сумнівів можливий запит до:

  • офіційної сторінки підрозділу;
  • лікарні або організації, які згадуються у зборах;
  • перевірка реквізитів через банки або сервіси з перевірки IBAN.

Реклама

Як не стати жертвою псевдоволонтерів: чек-лист

Джерело: hadiach.city

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua