Кожен знімок – біль, кожен кадр – правдива історія: реальні моменти війни через об'єктив Анастасії Жданової

01 травня 2025 р. 20:53

01 травня 2025 р. 20:53

У Кременчуці відкрилася фотовиставка Анастасії Жданової: "Уламки людей".

У міській художній галереї Кременчука відкрилася надзвичайно особиста й емоційна фотовиставка молодої фотографки-документалістки Анастасії Жданової, яка народилася 25 травня 2003 року в Кременчуці. Випускниця ліцею №17, Анастасія вже у 2020 році стала студенткою Київської академії кіно та нових медіа. З початком повномасштабного вторгнення вона продовжила навчання в Мілані, в Istituto Italiano di Fotografia, який успішно закінчила у 2024 році.

Саме там у неї народилося бажання показати світові — через фотографію — правду про Україну.

«Я, по-перше, не люблю, коли намагаються видати неправду за правду. Мене це дуже сильно ображало. Мені було неприємно, тому що я, як громадянка України, іноземка в італійському інституті, хотіла показати, що насправді відбуваєть ся », - розповідає Анастасія.

Заради цього дівчина повернулася додому, аби на власні очі побачити, задокументувати й донести до світу те, що переживають українці на передовій. Разом зі своєю матір’ю — військовослужбовицею та волонтеркою, яка з перших днів вторгнення допомагає захисникам — Анастасія вирушала на передові напрямки: Покровськ, Торецьк тощо. Саме там, у найгарячіших точках, і були зроблені багато з її фоторобіт.

« Я не можу сказати, що мені було страшно, але перший момент, коли я відчула страх, був тоді, коли ми приїхали в Торецьк, і ми розуміли, що нульова зона бойових дій дуже близько — вона знаходилася за кілька кілометрів від нас. Було зарево, стояла ніч, і це зарево було дуже велике», - ділиться фотографиня.

Її роботи — не просто світлини, це вікна в нашу реальність.

Анастасія розповідає, що в Італії було показано лише 10 фотографій — ретельно відібраних, оброблених за допомогою постпродакшену, аби передати атмосферу і емоційний стан людей, які жили під окупацією. Ці роботи відтворювали не лише побачене, а й те, що залишилося поза кадром — відчуття страху, втрати та безсилля.

Серед цих світлин особливо вирізняється одна — зображення хлопчика, який святкує день народження. Робота має назву «Біль, що навчив мовчати».

За словами авторки, первісно вона мала іншу назву — «Дата смерті та життя». І не випадково: саме в день народження дитини його мати загинула від рук російського військового. Цей кадр, як зізнається Анастасія, є для неї одним із найболючіших.

Дівчина поділилася, що італійці, побачивши її роботи, стояли вражені і не могли зрозуміти, як таке може відбуватися у 21 столітті.

Сьогодні на виставці в Кременчуці загалом представлено 41 особисту світлину авторки. Лише одна з них — створена за допомогою цифрової генерації. Усе інше — реальні знімки з реального життя, зроблені в найгарячіших точках сучасної України.

Кожна світлина кременчужанки Анастасії Жданової — це не просто знімок, це крик душі, що не має сил і бажання мовчати. Ці кадри не дозволяють забути про біль, але вони також нагадують, що навіть серед хаосу є місце для людяності та надії.

Виставка буде доступна для кременчужан та гостей міста до 25 травня. Відвідати її можна за адресою: вул. Коцюбинського, 4.

Галерея відкрита з середи по неділю, з 10:00 до 17:00. Вхід вільний.

Валерія Макряшина

Фото авторки

Полтавські