вологість:
тиск:
вітер:
«Так прикро, що війна забирає найкращих»: у Кременчуці попрощалися із Захисником України Віталієм Бугою
20 травня 2025 р. 13:56
20 травня 2025 р. 13:56
Під час прощання кременчужани не стримували сліз. Дуже багато сусідів прийшло віддати шану Герою, який віддав своє життя за Незалежність України.
Небо сьогодні у Кременчуці плаче дощем. Під час зливи в Міському палаці культури відбулося прощання із Захисником Віталієм Бугою.
Провести його в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги та небайдужі кременчужани.
«Солдат Буга Віталій Іванович, 1982 року народження. Народився і проживав у місті Кременчук. Навчався у загальноосвітній школі №25, закінчив ПТУ №2. Обіймав посаду стрільця, помічника гранатометника у військовій частині. Загинув 10 травня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту України в районі населеного пункту Зміївка, Бериславського району Херсонської області» , — повідомив військовослужбовець із позивним «Лиман».
«Віталій був нашим сусідом, виріс у нас на очах. Світла людина — нічого не скажеш. Завжди приходив на допомогу, був безвідмовний. Жодного поганого слова про нього не скажеш.
Мама виховувала його сама, а коли її не стало — він сам працював, сам заробляв собі на життя і ще іншим допомагав. Дуже добрий був. Так прикро, що ця війна забирає найкращих наших хлопців», — розповіла сусідка Людмила Музикіна.
Те, що Віталій завжди був готовий допомогти, згадує й інша сусідка — пані Галина.
«Це наш сусід — добре знали. Хороший хлопець був. У нашому дворі виріс, знаю його з самого дитинства. Десь рік тому пішов служити. Нещодавно був у відпустці, до нас підходив — справжня людина. Вічна йому пам’ять», — сказала кременчужанка.
Олена прийшла попрощатися із товаришем свого покійного чоловіка. Зі сльозами на очах згадує:
«Два товариша пішли один за одним…» — говорить жінка.
У неї теж лише найкращі спогади про загиблого Захисника України.
«Віталій був дуже гарною людиною, добрий. Я його так близько не знала, але вони з чоловіком дружили п’ять років. Разом працювали на водоканалі. Чоловік завжди добре про нього відгукувався. Якось він лежав у госпіталі, а мій чоловік вже був лежачий, то ми дзвонили Віталію. Він уже був поранений, але відповідав. А вчора, коли мені подзвонили і сказали, що його не стало — у нас дві години була істерика…» , - слова Олени.
Після прощання у МПК, у Свято-Миколаївському соборі провели відспівування. Вічний спокій Віталій Буга знайшов у Меморіальному секторі Захисників і Захисниць України на Свіштовському кладовищі.
Його серце зупинилося на полі бою, але пам’ять про нього житиме у серцях тих, кого він захищав. Герої не вмирають.
Світлана Павленко
Фото Микити Ліцкевича
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
У Полтаві відкрили меморіальну дошку захиснику України Артему Негребецькому
20 травня 2025 р. 18:57
Слідчі ДБР Полтави викрили суддю з Луганщини, яка могла працювати на окупантів
20 травня 2025 р. 18:49
Тетяна Карамушка презентує свої роботи на персональній виставці
20 травня 2025 р. 18:37