У Лютенській громаді провели перше засідання комісії з відновлення національної памʼяті

13 червня 2025 р. 10:30

13 червня 2025 р. 10:30

У Лютеньці відбулося перше засідання комісії з реалізації державної політики щодо збереження національної пам’яті українського народу. До її складу увійшли музейники, діячі культури, старости округів, співробітники виконкому сільської ради, а також регіональний представник Українського інституту національної пам’яті у Полтавській області Олег Пустовгар, пише Гадяч.City

Джерело: Лютенська громада

Пам’ятний знак на честь отамана Христового можуть визнати історичною спадщиною

Комісія ухвалила рішення ініціювати внесення пам’ятного знака на честь борця за незалежність України у ХХ столітті Леонтія Христового до Переліку об’єктів культурної спадщини Полтавської області. Знак встановили ще 2018 року на честь 120-річчя з дня його народження. Тепер планується офіційне визнання об’єкта історичним.

— Настав час “узаконити” пам’ятник у межах виконання Закону “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” , — зауважив Олег Пустовгар. — Органи влади зобов’язані сприяти пошуку, обліку й збереженню таких місць пам’яті.

Леонтій Христовий був командиром повстанського загону УНР, який діяв на території сучасної Полтавщини. У 1920 році його бійці звільнили Гадяч від більшовиків. Після відступу повстанців село Лютенька зазнало жорстоких репресій — було спалене, а мешканців розстріляли. Христовий загинув у бою біля Загрунівки в липні 1921 року.

Пам’ятний знак жертвам Голодомору — на шляху до офіційного визнання

Комісія ініціювала процедуру внесення пам’ятного знака жертвам Голодомору в Лютеньці до об’єктів культурної спадщини. Село у 1932 році опинилося на так званій “чорній дошці” через спротив колективізації та підтримку ідей УНР. Від штучного голоду загинуло майже чотири тисячі людей.

Перший пам’ятний хрест жертвам Голодомору встановили в Лютеньці ще у 1992 році. Комісія планує розширити вшанування цієї трагічної сторінки історії.

130-річчя від дня народження кобзаря Петра Гузя

Значну увагу на засіданні приділили постаті Петра Гузя — уродженця Лютеньки, відомого кобзаря та борця за волю України. До ювілею митця (130 років від дня народження) планується:

• впорядкування його могили та встановлення надмогильного пам’ятника;

• організація просвітницького заходу та кобзарського концерту;

• створення документального відео про життя і творчість митця.

впорядкування його могили та встановлення надмогильного пам’ятника;

організація просвітницького заходу та кобзарського концерту;

створення документального відео про життя і творчість митця.

У рамках деколонізації також перейменували вулицю Ватутіна в Лютеньці на вулицю Петра Гузя.

Петро Гузь був бандуристом і учасником повстанського руху. Його твори, зокрема «Дума про Христового» та «Ні зернини, ні макухи», несли меседж спротиву й викривали злочини сталінського режиму. Його спадщина зберігається в наукових архівах.

Музеєфікація радянських символів

Комісія також розглянула питання передачі елементів надмогильного знаку «Братська могила борців за владу Рад» до експозиції Лютенського краєзнавчого музею. Це рішення ухвалили відповідно до закону про деколонізацію та заборону російської імперської пропаганди в Україні.

Нагадаємо, у Рашівці, що у Лютенській громаді, демонтували об’єкт «Братська могила борців за владу Рад». Рішення ухвалили на засіданні комісії з реалізації державної політики з відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.

Полтавські