«Я воюю, бо не можу інакше». Як механік з Полтавщини очолив відділення розвідки

17 червня 2025 р. 15:32

17 червня 2025 р. 15:32

До повномасштабної війни Василь із Кременчука працював механіком, у вільний час грав у футбол, разом із дружиною ростив доньку та новонародженого сина.

Дізнавшись про початок вторгнення, Василь одразу відвіз родину в безпечне місце, а сам добровольцем пішов до військкомату. Про історію захисника, розповіли у повітряному командуванні «Центр» 14 червня.

Історія захисника

Спочатку воїн приєднався до територіальної оборони. Згодом добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Василя відрядили до 71-ї окремої бригади десантно-штурмових військ. Завдяки витривалості та спортивній підготовці він очолив відділення розвідки. Нині він служить у складі мобільно-вогневої групи бригади.

«Бої під Ізюмом, пекло Бахмуту, удари авіації, штурми позицій і виведення поранених з поля бою – усе це стало частиною моєї щоденної реальності», – розповідає Василь.

Особливо воїн пам’ятає момент, коли виніс командира роти з-під мінометного обстрілу. У грудні 2022 року воїни брали участь у штурмі ворожих позицій під Бахмутом. Разом із ними у бій пішов командир роти з позивним «Медоїд». Під час обстрілу одна з мін вибухнула поряд й командир зазнав серйозного поранення.

«По рації ми викликали евакуаційний транспорт, але поруч не було нікого, хто міг би допомогти. Я без вагань підняв командира на плече й самотужки проніс його до точки евакуації – майже кілометр. Я зробив те, що мав зробити, і пішов далі, бо ми своїх не залишаємо» – каже військовий.

Найбільша мотивація Василя – його діти та мрія про те, щоб жодна українська дитина ніколи не бачила жахів війни. Навіть після поранень і госпіталів, коли медики визнали його непридатним до передової, він не пішов у тил, а продовжив службу в новому батальйоні.

Нагадаємо ЗМІСТ писав, про те як військовий «полює» на дрони над Полтавщиною. Сергій – воїн, який входить до складу мобільно-вогневої групи ЗСУ. Щоночі його підрозділ виявляє та знищує дрони-камікадзе.

За три роки служби Сергій опанував кілька видів кулеметів. Перший зразок зброї мав інструкцію англійською мовою, тому йому довелося шукати інформацію в інтернеті та користуватись словником. Після освоєння одного виду кулемета з іншими працювати стало легше.

Військовий каже, що головне у такій роботі – постійна практика і контроль емоцій під час стрільби. За його словами, під час пострілів підвищується рівень адреналіну, тому важливо залишатись зібраним, щоб не припуститися помилки.

ЗМІСТ писав, про те як будівельник з Полтавщини став сапером . До лав ЗСУ він пішов добровольцем після втрати товаришів. Один із них загинув у Бучі після катувань.

«Турист» пройшов базову і фахову підготовку, отримав хороші оцінки і каже – точно знав, на що йде. У боях за Селідове він разом із побратимами потрапив під обстріл. Частину бійців тоді вважали зниклими безвісти. Але обидва побратими зуміли вийти до своїх: один з кулею в шиї, другий через поля і ліси.

Раніше ЗМІСТ писав, про те як полтавець став штурмовиком . «Паладін» пішов до ТЦК у 2022 році , але тоді його не взяли – охочих було занадто багато. Повістку отримав у Полтаві значно пізніше, випадково дорогою з роботи до магазину.

Після місяця навчання на Чернігівщині, коли почали приїжджати підрозділи для комплектування бригад, Богдан вирішив, що не хоче йти на піхоту.  Він вважав, що ефективніше бути тим, хто наступає, а не тим, хто чекає обстрілу. Зрештою обрав штурмову спеціалізацію, усвідомлюючи всі ризики. Для нього штурмовики – це еліта війська, яка має достатньо сміливості, щоб заходити на ворожу територію.

• війна
• герої
• ЗСУ
• новини полтавщини

Полтавські