Парадокс. Полтава — одне з найбільш фінансово спроможних міст в Україні

22 червня 2025 р. 12:00

22 червня 2025 р. 12:00

Для жителів Полтави це може здатися дивним, але наше місто є одним з найбільш фінансово спроможних обласних центрів в Україні. У цьому рейтингу Полтаву випереджають лише Дніпро, Львів і лише трохи — Вінниця.

З точки зору Бюджетного кодексу України, фінансова спроможність громади вимірюється через індекс податкоспроможності (ІПС) . Цей індекс порівнює надходження головного податку — ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) — на одного мешканця в громаді із середнім показником по країні.

Отже, формально громада вважається спроможною, якщо індекс її податкоспроможності (ІПС) дорівнює або перевищує 0,9.

• Якщо ІПС < 0,9: Громада вважається неспроможною (дотаційною) і отримує з держбюджету базову дотацію для покриття дефіциту.
• Якщо 0,9 ≤ ІПС ≤ 1,1: Громада вважається спроможною . Вона не отримує базову дотацію, але й не віддає нічого до держбюджету. Її доходів вистачає на самозабезпечення.
• Якщо ІПС > 1,1: Громада не просто спроможна, а «надспроможна» або «багата». Вона сплачує реверсну дотацію , ділячись своїми надлишками з державою.

Рейтинг найбільш спроможних громад, які відповідно до бюджету на 2025 рік мають сплатити найбільшу реверсну дотацію

Слід зазначити, що Полтава була у лідерах цього рейтингу і до повномасштабної війни. Але тоді нас випереджали такі великі промислові центри, як Запорізька, Криворізька та Маріупольська та Харківська громади. До речі, Вінниця в 2021 році сплачувала меншу реверсну дотацію, ніж Полтава.

З початком повномасштабної війни, 28 лютого 2022 року, уряд зупинив вилучення коштів реверсної дотації до Державного бюджету і повернувся до цієї практики лише у цьому році (виключення — прифронтові громади). Тому можна сказати, що кілька років Полтава «розкошувала», залишаючи в бюджеті кілька сотень мільйонів гривень.

Така ситуація викликає певний дисонанс з результатами регулярних муніципальних опитувань, які проводить соціологічна група «Рейтинг». У них Полтава рік за роком стабільно займає останні місця майже по всім показникам.

Детальніше про реверсні та базові дотації

Реверсна та базова дотації — це два ключові інструменти фінансового вирівнювання в Україні. Їхня головна мета — зменшити фінансову нерівність між громадами, щоб кожен мешканець, незалежно від того, де він живе (у багатому місті чи бідному селі), мав доступ до гарантованого мінімуму публічних послуг (освіта, медицина, благоустрій тощо).

1. Базова дотація (допомога біднішим)

Базова дотація — це грошова допомога, яку громада отримує з державного бюджету.

Хто її отримує?
Ті громади, чиї власні доходи є нижчими за середній показник по країні. Такі громади вважаються фінансово неспроможними самостійно забезпечити всі свої потреби.

Простими словами: Якщо громада «бідна» і не може зібрати достатньо податків, держава дає їй гроші, щоб вона могла фінансувати школи, лікарні, дороги та інші важливі речі. Це фінансова підтримка.

2. Реверсна дотація (внесок багатших)

Реверсна дотація — це гроші, які громада, навпаки, віддає зі свого бюджету до державного бюджету.

Ті громади, чиї власні доходи є значно вищими за середній показник по країні. Такі громади вважаються фінансово спроможними і можуть поділитися частиною свого «надлишку».

Простими словами: Якщо громада «багата» (наприклад, на її території розташовані великі підприємства, що сплачують багато ПДФО), вона ділиться частиною своїх доходів із державою. А держава потім використовує ці кошти, зокрема, для виплати базових дотацій біднішим громадам. Це внесок солідарності.

Навіщо це потрібно?

Ця система є основою децентралізації та бюджетної справедливості. Вона не дозволяє утворюватися прірві між дуже багатими та дуже бідними громадами, гарантуючи, що всі українці мають доступ до базових послуг незалежно від економічного потенціалу місця їхнього проживання.

Багаті села

У рейтингу спроможності деякі формально «сільські» чи «селищні» громади є набагато багатшими за великі міста, і це не помилка, а закономірність. На їхній невеликій території зареєстровані та працюють великі, успішні підприємства та логістичні комплекси, які сплачують величезні суми податків.

«Секретна формула» багатства приміських громад

Ці громади — це не просто села в класичному розумінні. Це потужні економічні хаби, які виграли завдяки унікальному збігу кількох факторів:

Такі громади розташовані впритул до меж великих міст-мільйонників — Дніпра та Києва. Це дає їм колосальні переваги:

• Близькість до ринків збуту: Продукцію легко доставити у велике місто.
• Доступ до логістики: Через їхню територію проходять ключові траси та кільцеві дороги.
• Дешевша земля та нерухомість: Розмістити величезний склад чи завод на околиці Києва значно дешевше, ніж у межах міста.

Завдяки розташуванню, на території цих громад сконцентрувалися:

• Величезні логістичні центри та склади: Всі великі ритейлери (АТБ, Сільпо, Rozetka), поштові оператори (Нова Пошта) та міжнародні компанії (Raben Group) будують свої головні хаби саме в таких приміських зонах.
• Промислові підприємства та виробництва: Від харчової промисловості до фармацевтики.
• Великі торговельні центри, автосалони, гіпермаркети: Такі як «Епіцентр», METRO, що також є потужними платниками податків.

Це ключовий момент, що пояснює парадокс. Реверсна дотація розраховується на основі індексу податкоспроможності , який залежить від надходжень ПДФО на одного мешканця .

• Як це працює? Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується за місцем реєстрації підприємства або його структурного підрозділу , де працює людина.

Розглянемо дві умовні громади:

• Великий обласний центр: 1 000 000 мешканців. На його території багато підприємств, які сумарно сплачують 5 млрд грн ПДФО.
  • ПДФО на одного мешканця: 5 000 000 000 грн / 1 000 000 осіб = 5 000 грн/особу.
• Маленька приміська громада: 15 000 мешканців. На її території стоїть гігантський логістичний комплекс і кілька заводів, які сумарно сплачують 300 млн грн ПДФО.
  • ПДФО на одного мешканця: 300 000 000 грн / 15 000 осіб = 20 000 грн/особу.

• ПДФО на одного мешканця: 5 000 000 000 грн / 1 000 000 осіб = 5 000 грн/особу.

• ПДФО на одного мешканця: 300 000 000 грн / 15 000 осіб = 20 000 грн/особу.

Результат: Хоча загальна сума ПДФО в обласному центрі значно більша, показник на душу населення у приміській громаді виявляється в 4 рази вищим! Її індекс податкоспроможності «зашкалює», і вона сплачує величезну реверсну дотацію.

Найбільші платники ПДФО у Полтаві

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — це найбільше та найстабільніше джерело доходів для більшості громад, у тому числі Полтави. До бюджету громади зараховується 64 % від ПДФО, сплаченого на її території. Решта 36% йде до державного та обласного бюджетів.

У бюджеті Полтави на 2025 рік надходження від ПДФО плануються на рівні 3 мільярдів гривень.

Частина зібраного ПДФО (4%), які залишаються у громадах, мають чітке цільове призначення — проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Власне, ці 4% ПДФО і є предметом конфлікту між «Полтававодоканалом» та керівництвом Полтави. Підприємству вони життєво необхідні, щоб компенсувати різницю у тарифах. Але місто не поспішає віддавати ці кошти, аргументуючи тим, що «Полтававодоканал» знаходиться у підпорядкуванні обласної влади. 4% ПДФО у контексті Полтави — це майже 190 млн грн .

Нагадаємо, що у першому кварталі 2025 року до бюджету Полтавської міської територіальної громади надійшло 758 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Найбільшими платниками ПДФО у Полтаві є:

Сумарно ці ТОП-5 компаній сплатили 115 млн грн, або приблизно 15% усіх надходжень від ПДФО до міського бюджету.

Іван ШЕВЧЕНКО , «Полтавщина»

Полтавські