«Сокіл» із Полтавщини: як хобі та досвід зробили воїна головним сержантом піхоти

22 червня 2025 р. 15:26

22 червня 2025 р. 15:26

53-річний Сергій із Кременчука служить у Збройних силах України понад десять років, на війну його призвали у 2014 році.

Про історію воїна розповіли в 32-й окремій механізованій бригаді 18 червня.

Від розвідника до головного сержанта: як досвід і хобі формують лідера на війні

У 2014 році Сергій потрапив у 92-гу бригаду, де його спочатку хотіли зробити радіотелеграфістом, адже за цим фахом він проходив строкову службу ще за Радянського Союзу. Але від такого виду зв’язку відмовились, тож Сергій залишився в розвідці.

Рік прослужив стрільцем, а потім став головним сержантом взводу і виконував цю роль до 2017 року. Пізніше працював у ТЦК у Хоролі, займався рекрутингом, допомагав формувати кадри для нових бригад, зокрема й для 32-ї окремої механізованої бригади.

У 2023-му його разом з іншими придатними фахівцями відправили доукомплектовувати цю бригаду – так Сергій повернувся у піхоту: спочатку командиром відділення, а потім сержантом з матеріального забезпечення.

Позивний «Сокіл» Сергій отримав завдяки своєму давньому захопленню – соколиному полюванню, яким займався майже десять років у цивільному житті. Воїн говорить, що це не просто хобі, а справжня філософія:

«Людина не господар хижого птаха, а його партнер. Саме вміння спостерігати за небом і “вичіпляти поглядом дрібні об’єкти” стало у пригоді в розвідці – коли кожна група мала мати спостерігача за повітрям», – каже Сергій.

За його словами, роль сержанта у сучасному бою складається з досвіду і вміння навчати інших. На полігонах, розповідає Сергій, одразу помітно, хто має лідерський потенціал:

«На полігонах відразу видно потенційних лідерів. Даси відділення – дивишся, чи слухають його, чи є ініціатива. Декого автомат тримати не вчили, але коли показуєш їм вправи у двійках чи трійках, очі загоряються: “А що, так можна було?”. З таких будуть гарні сержанти».

Бій, страх і гумор: що тримає головного сержанта на війні

Під Синьківкою Сергій з побратимами кілька місяців утримував позиції в пісках. Він уперше побачив, як ефективно взаємодіють піхота, дрони та артилерія.

«Втрати були, це війна. Але ми під кожним деревом по ворогу поклали. Потім 57-ма бригада обійшла їх з флангів, взяла у маленький котел – і наша артилерія почала працювати. Рідко піхотинцю щастить так наочно побачити, що все було не дарма», – каже воїн.

Сучасна тактика, за словами сержанта, все більше схожа на тактику розвідки. Суцільної лінії оборони немає, але є спостережні пости, завдання яких: стежити, наводити артилерію, працювати дронами й відкривати вогонь тільки тоді, коли ворог підходить максимально близько.

«Противник любить просочуватися між позиціями, накопичуватися в тилу й несподівано бити. Я хлопцям завжди кажу: «Автоматник має діяти зухвало». Тактика “заникався-пересидів” не працює – якщо ворог пробіжить повз тебе, ти вже не зрозумієш, хто в кого в тилу», – каже головний сержант.

Про страх на війні «Сокіл» говорить відверто: найбільше лякає безпорадність під артобстрілом. «Коли ти в укритті, розумієш, що б’ють по тобі, а зробити нічого не можеш. Чуєш, як на сусідній позиції кричать про «двохсотих», «трьохсотих», а вибухи все ближче і ближче... Це і є справжній страх. У стрілецькому бою боятися ніколи — там дієш, там адреналін», — каже він.

Воїн говорить, що підбадьорює побратимів армійськими жартами й афоризмами. Нині він відповідає за матеріальне забезпечення роти. Воїн каже, що із харчуванням та боєкомплектом усе непогано, але з автотехнікою вічно проблеми багато тримається на волонтерах. Часто бійці чекають посилки з найнеобхіднішим – від патронів до цигарок.

«Сокіл»зізнається: колись і сам не був великим патріотом, вірив у Будапештський меморандум і сподівався на «гарантії». Але анексія Криму і реакція росіян змінили його назавжди. Тепер він бачить силу в тих, хто бореться до кінця.

У його підрозділі був боєць, який прийшов до війська через програму реабілітації від наркотиків, а повернувся з фронту з металевою пластиною замість частини черепа.

Полтавські