Освітяни Лубенщини — гості Всеукраїнського центру вишивки та килимарства

22 червня 2025 р. 15:28

22 червня 2025 р. 15:28

Той, хто хоч раз відвідав Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, не втрачає нагоди повернутися сюди, щоб вкотре помилуватися решетилівськими рослинними килимами та вишивкою наших майстрів, зокрема витонченими, ніжними решетилівськими сорочками, блузами, рушниками «білим по білому».

Нещодавно у нас побувала на екскурсії група з Лубенської та Новооржицької громад. Їх приїзд яких організували голова Лубенської районної організації профспілки працівників освіти і науки України Людмила Грицаєнко та консультант центру професійного розвитку Лубенського управління освіти Світлана Лісна.

І ось знову з групою освітян вони завітали у Решетилівку, зокрема в наш ВЦВК. Екскурсію Виставковою залою та майстернями провели для них керівник Центру Надія Вакуленко та заступник директора з культурно-освітньої роботи Алла Кісь.

Приємно було бачити, що всі наші гості одягнулися у вишите вбрання, адже, як говорили, для них це не просто традиційний український одяг, а ще один наш національний символ, наша реліквія, наш оберіг.

Спілкування з нашими гостями було цікаве і корисне для обох сторін. Вони, як ніхто, розуміють, що українські прадавні народні ремесла, які передаються з покоління в покоління — це невичерпне багатство нашого народу, те, що ідентифікує нас у світі, як націю зі своєю різноманітною нематеріальною культурною спадщиною. Кожне ремесло по-своєму унікальне і має свої особливості й, не зважаючи на розвиток новітніх технологій, українські ремесла такі як вишивка і килимарство, не просто продовжують жити, а й примножується їх популярність. І освітяни в цьому відіграють неабияку роль, виховуючи в дітях шанобливе ставлення до всього українського, зокрема й вишитого вбрання.

Директор опорного закладу «Калайдинцівський ліцей» Лубенського району Сергій Мисник розповів, що в цьому навчальному закладі є історико-краєзнавчий музей, який нараховує 9 кімнат. У ньому представлено історичне минуле та сучасне, традиції і звичаї, культурна спадщина Калайдинцівського краю, зокрема раритетні речі, серед яких національні строї, сорочки, рушники.

А на запитання чи сподобалося йому у нашому Центрі відповів:

— Звичайно. Знаєте, я від кожної поїздки щось обов’язково беру для себе. Перш за все, мені подобається ваша небайдужість, те що ви робите, робите з душею і воно відчувається, відчувається якість в усьому. І те, що ви вкладаєте душу у ці всі свої вироби, говорить само за себе. Знаєте, я скажу словами Ліни Костенко «Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть». Якщо відновлюємо все наше українське, є небайдужі люди, це те, що важливо для нас. Адже ворог, який прийшов до нас, хоче завоювати нас, хоче, перш за все, зруйнувати нашу ідентичність — мову, історію, культуру, традиції, звичаї, але йому цього не досягти. Йому відповідаємо словами Василя Андрійовича Симоненка:

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди
І орди завойовників-заброд!».

Людмила Дядченко , провідний редактор ВЦВК

Полтавські