вологість:
тиск:
вітер:
Турнікет може бути китайський, але тільки для навчання. Інтерв’ю із Юлією Ластовиною
Два роки тому Юлія Ластовина із Гадяча прийшла служити до добровольчого формування. Форми для неї не було, тому вона перешила під себе синову. Вона пройшла навчання із тактичної медицини та психології, допомагала військовим справитися зі стресом та підтримувала (і підтримує) військових, коли їм потрібна психологічна підтримка. Нині Юлія Ластовина волонтерить, очолює благодійний фонд «Надай допомогу» та навчає навичкам такмеду усіх охочих. Ми поговорили із Юлією про те, чому кожен цивільний має знати основи тактичної медицини, як правильно діяти у критичній ситуації, що робити, коли поранений сам, і чому психологічна підготовка — не менш важлива, ніж знання про турнікети й пов’язки.
Такмед: онлайн — добре, інструктор — краще
— Які навички з тактичної медицини має мати кожен цивільний у сучасних умовах?
— Це базові знання, які сьогодні має мати кожен цивільний. У сучасних умовах це справді необхідність. Це не просто знання — це алгоритм дій, який дозволяє людині без медичної освіти врятувати життя. І, по суті, це ті навички, якими людина має право користуватись і повинна володіти.
Їх п’ять — це алгоритм MARCH. Так, він створений у військовому середовищі, але добре адаптується і для цивільного застосування. Основне, на чому зосереджена увага, — це зупинка критичної кровотечі, контроль дихання і захист життєво важливих функцій (наприклад, виявлення напруженого пневмотораксу, гіпотермії тощо).
Навчати одну людини — це не проблема. Я, наприклад, готова працювати навіть з одним учнем, аби лише більше людей знали, як діяти у критичній ситуації. Бо, знаєте, навіть одна зацікавлена людина — це вже результат, це вже крок до змін.
Під час заняття у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв імені І.П.Котляревського
Фото:
Фото надала Юлія Ластовина
— А якщо людина хоче вчитись самостійно? Наприклад, подивитись навчання на YouTube?
— Так, в інтернеті є такі ресурси. Але тут важливо бути уважним і перевіряти джерела — не все однаково якісне. Ще з 2014 року були певні методики, наприклад, тоді працювали по системі «Полісся». MARCH — це вже пізніше, систематизований і більш сучасний підхід.
Я сама дивилась відео — для цивільних вони часто спрощені, але базові речі дають: зупинка кровотечі, перевірка дихання, евакуація. Можливо, немає таких речей як стабільне бокове положення, але все одно — це база, і вона працює. Але найкраще — все ж пройти навчання у сертифікованого інструктора.
— Чи проходять зараз мешканці громад достатню підготовку з домедичної допомоги? Що слід покращити?
— Найперше — мотивацію. Все залежить від бажання самої людини. Якщо є бажання — люди знаходять, і місце, і тренера, і телефони, телефонують, просять про навчання. Це головне.
— Як часто слід оновлювати знання з тактичної медицини та проходити тренування?
— Для звичайної людини, не військового — хоча б раз-два на місяць. Бо без регулярного відпрацювання все швидко забувається. Це навичка, яку треба постійно тренувати. Я й сама регулярно переглядаю навчальні матеріали, відео, оновлення. Дивлюся, як зараз працюють із різними травмами, що можливо зробити, а що ні. Аналізую, уявляю: «А як би я діяла в цій ситуації?» Це й є особисте відпрацювання.
Але змусити когось постійно оновлювати свої навчки просто неможливо. Це внутрішній вибір кожного. Хтось приходить додому й вмикає TikTok, а хтось — відеоуроки з такмеду. І навіть якщо не хочеться — все одно варто. Бо якщо цікаво, якщо «зачіпає» — тоді знання залишаються.
— Як змінюється поведінка людини під час надзвичайної ситуації, до чого має бути готова людина, яка хоче надати домедичну допомогу.
— Гостра реакція на травму чи стрес буває дуже різною. У когось виникає ступор, у когось — паніка. Буває, що на передовій хлопці втрачають контроль і можуть стріляти без розбору — просто як реакція організму на загрозу.
Є ще фізіологічні прояви: блювотні рефлекси, непритомність, людина «замикається», «викидає кокон» — ніби блокує все навколо. Одні стоять і не рухаються, інші — діють хаотично. Таких реакцій безліч.
— Як надати собі допомогу в таких випадках?
— Поруч із тактичною медициною завжди йде і психологічна допомога. У такмеді є 5 базових елементів, у військовій психології — 6. Це певний алгоритм, яким може користуватися будь-хто — навіть цивільна людина. Для цього не обов’язково бути психологом.
Наприклад, є протокол ICOVER, який варто вивчити. І найперше — не казати людині фраз на кшталт:
«Все буде добре»
. Це неправда. Краще сказати:
«Я поруч, ти не один, я допоможу, зараз ми перейдемо в безпечне місце
». Також важливо включити людину в реальність: «Ти па
м’ятаєш, як звати твого командира?», «З якої ти бригади?»
Для цивільних це може бути щось простіше:
«Як вас звати?» «Зараз ми підемо в безпечне місце, все під контролем».
Спілкування — це ключ. Ти стежиш, чи людина реагує, чи відключилась. Запитай: «
Як звати кота твого сусіда?»
Це дає змогу людині переключитися з болю й паніки на щось інше.
Але не треба бігти до людини і тягнути її силою. Все має бути обдумано і послідовно: перед тим як надати домедичну допомогу, варто оцінити оцінинти, чи ти сам чи сама будеш у безпеці.
— А що робити, якщо травма у тебе самого? Якщо ти в ступорі, кровоточиш і не знаєш, як діяти?
— Ось тут вступає психологічна підготовка. Нам часто шкодить ілюзія, що все піде за планом. Але завжди треба готуватися до гіршого. Ми собі кажемо: «Зараз я піду туди, зроблю те, все буде нормально». Але треба вчитися думати інакше: «А що, якщо все буде не так? Що я робитиму тоді?»
Потрібно тренувати себе: дихати — вдих через ніс, повільний видих через рот, мати «якорі» — наприклад, гумовий браслет, щоб повернути себе в реальність.Коли починається паніка під час прильотів у бліндажі, хлопці грають у прості ігри:
— рахують: 1, 2 на 3 говорять « Не зіб’юсь» 4, 5 — «Не зіб’юсь».Це допомагає переключити увагу й не зірватися.
Цивільна vs військова аптечка: що всередині і навіщо
— Чим відрізняється аптечка цивільного від аптечки військового?
— Цивільна аптечка зазвичай містить засоби особистої гігієни та захисту: рукавички, маска, антисептик, особисті ліки (наприклад, від тиску, серця, алергії, базові засоби для зупинки кровотечі (наприклад, жгут Есмарха, хоча варто пам’ятати, що з часом він втрачає властивості — пересихає, рветься. Кріплення не працює, їх краще одразу відрізати).
Цивільна людина також може покласти до аптечки таблетки для очищення води — бажано, але не обов’язково. Військова аптечка — більш компактна, адже це особиста аптечка, яка має бути зручною в бою.
У ній обов’язково мають бути антисептичні серветки, таблетки для очищення води або невеликий запас чистої води, гідрогелеві серветки від опіків, онклюзійки для легень, термоковдра, маркер, атравматичні ножиці, гемостатики, бинт і марлеві серветки, еластичний бинт, пластир.
Аптечка бойового медика — вже інша справа: це великий рюкзак, у якому має бути все — майже як "скринька Пандории.
— Як правильно зберігати аптечку, щоб засоби не втратили ефективність?
— Щоб аптечка залишалася ефективною, важливо дотримуватися кількох простих правил:. Уникати сонячного світла – зберігайте аптечку подалі від прямих сонячних променів.
Якщо ви комплектуєте цивільну аптечку, позначте дату, до якої всі ліки придатні.
– Чи обов’язково цивільному носити з собою турнікет?
— Ні, для цивільної особи турнікет не є обов’язковим.Але якщо людина має бажання, розуміє його призначення і має фінансову можливість — вона може носити із собою турнікет. Зараз такий час, що мати з собою засоби зупинки кровотечі — дуже бажано.
Але ж головне не лише його носити, а й правильно його накласти і вміти діяти, навіть якщо турнікета немає. За ним треба постійно стежити: він може розв’язатися, розкрутитися або навіть втратити функціональність при транспортуванні
Я завжди кажу: «Добре, турнікет — це чудово. Але що робити, якщо його у вас нема?»
І тоді ми вчимося замінювати турнікет підручними засобами — пояснюємо, що, як і з чого можна зробити, демонструємо на практиці.
Отже, турнікет — це не просто предмет, а відповідальність. І головне це не просто мати його, а вміти правильно застосувати або замінити при потребі.
— Як розпізнати підробку турнікета і де купувати надійні засоби?
— Турнікети мають свої маркування, і за дрібницями — навіть літерою чи шрифтом — можна відрізнити оригінал від підробки. Варто бути уважним: підробка часто відрізняється лише однією літерою чи деталлю, але в реальній ситуації вона може не спрацювати.
Краще купувати на перевірених сайтах, які вже себе зарекомендували. Зазвичай хлопці об'єднуються, щоб замовити разом, обговорюють між собою, запитують у тих, хто вже користувався. Дуже важливо радитися з бойовими медиками — тими, хто працював безпосередньо з пораненими на фронті. Вони перевіряли все в реальних умовах і можуть сказати, що працює, а що ні.
— Військового призвали до ЗСУ і родичі хаотично шукають турнікети по сайтах, щоб купити їх? Чи варто так робити?
— Так, можна придбати, навіть найдешевший,китайський, щоб потім на ньому тренуватися й відпрацьовувати навички. Але він повинен пам’ятати, що що цей турнікет в бойових умовах не працює і ним не можна користуватися ні собі, ні надавати комусь допомогу.
Чи потрібен цивільному турнікет і як не купити підробку
– Чи були випадки, коли ваші учні з цивільних, ну, або військових, змогли врятувати життя завдяки знанням здобутих на заняттях?
— Я ввжаю, що краще знати і не використати, ніж не знати, коли справді треба. Прямих історій про порятунок я не чула. Але був один момент, який дуже мене вразив і залишився зі мною.
Це було на Новий рік. Телефонує мені хлопець, мій учень. Каже: "Ти знаєш, мені помогло."
Ми почали говорити, і він ділився тим, як переживає певні ситуації. Каже: "Я вже відчуваю, коли в мене починається ступор. Раніше я просто замикався, не розумів, що зі мною відбувається. А тепер я це помічаю. Починаю контролювати себе. Хоча часу іноді нема — але я вже не поводжуся так, як раніше" . Прості речі з психологічної підготовки можуть спрацювати в потрібний момент. Навіть якщо ти не психолог, але знаєш базу — це може дати опору.
Це той випадок, коли ти розумієш: недарма пояснювала, показувала, недарма витрачали години на тренування.
Як зупинити кровотечу — нова потреба цивільного життя
— Чи є попит серед цивільного населення на курси з тактичної медицини зараз?
— Так, зараз такий запит є. Люди частіше підходять, впізнають, питають: "А коли буде наступне заняття?" , "Я пропустила, чи ще буде?", "А можна приєднатися?".
Відчувається, що люди стали більш свідомими. Очевидно, на це вплинула складна ситуація в країні — багато хто розуміє, що знання можуть врятувати життя.
Наприклад, якщо є ініціативна група на вулиці — люди можуть зібратися, запросити мене провести заняття. Але важливо пам’ятати: раніше потрібно було приміщення. Зараз, коли стало тепліше, можна обійтись і без нього — парк, стадіон, просто двір — цілком підходять. Люди питають що із собою брати. Беріть те, на чому зручно сісти або лягти. Будемо відпрацьовувати турнікети, бокові положення. Нічого складного — головне, щоб вам було комфортно."
Знання мають бути доступними, і добре, що все більше людей хочуть їх здобути.
— Чим відрізняється навчання цивільних від підготовки військових у тактичній медицині?
— Усі військові, звісно, проходять військову підготовку, так. Але, чесно кажучи, це проходить досить швидко і поверхнево. Є такі військові, які звертаються і кажуть: «Можна якось більш детально це обговорити? Бо нам показали все дуже швидко, тільки базові речі — турнікет, наприклад, накласти на руку чи ногу. Але ж хочеться знати більше» .
Наприклад, важливо розрізняти типи кровотеч. В умовах бойових дій, коли часу майже немає, ти накладаєш турнікет, щоб швидко зупинити кровотечу. Але бувають випадки, коли кровотечу можна зупинити тиснучою пов’язкою або затампонувати рану. І це велика різниця. Якщо поряд є медик або ти вчасно розумієш, що травма не дуже серйозна, можна самотужки затампонувати рану або зробити тиснучу пов’язку — і врятувати собі руку чи ногу.
Саме тому мені хотілося б, щоб був додатковий урок із розпізнавання ран: коли накладати турнікет, а коли можна обійтися пов’язкою чи тампонуванням. Це потрібно відпрацьовувати на практиці.
Зараз американці постійно вдосконалюють ці навички. Вони вже використовують так звані вузлові турнікети — які накладаються, наприклад, на таз. У нас такого немає, і хлопці часто з’єднують два звичайних турнікети, стараються за допомогою ременів і вузлів створити потрібний тиск, щоб зупинити кровотечу. Але це не ідеально.
В американців ці турнікети коштують дуже дорого, тому для нас це досі недоступно. Щодо аптечки — це теж ціла наука. Все повинно бути в бойовій готовності: турнікет не має лежати в обгортці чи в "кожусі", яку треба розривати. Лейкопластир бажано тримати так, щоб можна було швидко розкрити і одразу використати.
Аптечку потрібно регулярно розбирати і збирати, щоб знати, де що лежить. Так, щоб на автоматі вміти знайти потрібний інструмент або засіб. Це важливо.
Такі навички можна адаптувати і для цивільних. Адже навіть базові знання, як накласти лейкопластир чи зупинити кровотечу, — це вже час, який може врятувати життя.

Новини рубріки

"Це був ракетний удар": у Кременчуці попрощалися із загиблим Захисником Олександром Дунським
02 липня 2025 р. 01:04

Нічний землетрус на Полтавщині: епіцентр — біля села Карпусі
01 липня 2025 р. 20:41