За останній тиждень стало відомо про загибель 13 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

07 липня 2025 р. 08:24

07 липня 2025 р. 08:24

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів ще 13 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Анатолій Звірко, Ростислав Даценко, Олександр Сидоренко, Максим Міщенко, Олександр Дунський, Сергій Шовкун, Микола Пазечко, Олександр Теплий, Олена Побережна, Сергій Аксюк, Валерій Багрінцев, Олександр Бухало та Станіслав Попович.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 18 січня 2024 року в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Звірко Анатолій Миколайович .

Воїн народився 26 квітня 1995 року у місті Кременчук. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 6.

За інформацією Семенівської селищної ради, 17 липня 2024 року в селі Максимільянівка Покровського району Донецької області загинув Даценко Ростислав Станіславович .

Воїн народився 25 травня 1993 року в селі Паніванівка Семенівської громади. Початкову освіту здобув у місцевій школі, пізніше навчався у Веселоподільській ЗОШ. Після школи вступив до ПТУ № 7 міста Кременчук, де отримав професію електрика. Трудову діяльність розпочав як охоронець.

До лав Збройних Сил України Ростислав став разом із двома своїми братами. У липні 2024 року зник у зоні бойових дій, і лише за результатами ДНК-експертизи у 2025 році вдалося встановити обставини його загибелі.

За інформацією Лубенської міської ради, 6 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області загинув Сидоренко Олександр Вікторович — молодший сержант, командир відділення кулеметного взводу.

Воїн народився 1 березня 1993 року в селі Красногорівка Великобагачанського району. Закінчив Чорнухинську ЗОШ, після чого здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у Лубенському ПТУ № 12. Трудову діяльність розпочав у ТОВ «Лубнижитлобуд». Після строкової служби у лавах ЗСУ працював охоронцем у різних установах. У 2014 році влаштувався до Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго», де понад десять років працював електромонтером з експлуатації розподільних мереж. Колеги пам’ятають його як доброзичливу, порядну, працьовиту людину, яка любила свою справу та колектив.

У квітні 2022 року Олександр був мобілізований до лав Збройних Сил України. Віддано служив Батьківщині, користувався повагою побратимів і командирів, не ховався за спинами інших. Тривалий час вважався зниклим безвісти, допоки у 2025 році не було підтверджено його загибель за результатами ДНК-експертизи.

У загиблого захисника залишилися батьки, сестра, дружина та донька.

За інформацією Полтавської міської ради, 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в Суджанському районі Курської області Російської Федерації загинув Міщенко Максим Андрійович — солдат, майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Воїн народився 28 квітня 1998 року. Проживав у Полтаві. Став до лав Збройних Сил України у травні 2024 року.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 22 червня 2025 року в районі села Мурахівка Баштанського району Миколаївської області внаслідок ракетного удару ворога по полігону загинув Дунський Олександр Валентинович — солдат, водій автомобільного відділення підвозу боєприпасів.

Воїн народився 15 березня 1987 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області. Навчався у місцевому ліцеї № 4, а вищу освіту здобув у Вінницькому торговельно-економічному інституті. Працював будівельником. З 2018 року проживав у Кременчуці. У березні 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходив службу на Покровському напрямку.

Олександра згадують як порядну, чесну та віддану людину. Побратими і рідні називають його відкритим і світлим чоловіком, який завжди залишався собою — спокійним, добрим, дбайливим.

У полеглого захисника залишилися батьки, дружина, донька та син.

За інформацією Полтавської міської ради, 23 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув Шовкун Сергій Олександрович — старший солдат, стрілець-оператор мотопіхотної роти.

Воїн народився 16 серпня 1984 року. Проживав у Полтаві. У цивільному житті працював у сфері будівництва. У березні 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та діти.

За інформацією Шишацької селищної ради, 28 червня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув Пазечко Микола Васильович — сержант, командир відділення збору та обробки розвідувальних даних батальйону безпілотних систем Національної гвардії України.

Воїн народився 26 червня 1996 року в селі Федунка Шишацького району. Навчався спочатку у Федунській школі, а згодом — у Яреськівській ЗОШ. Здобув фах у Полтавському автодорожньому технікумі, а вищу освіту — у Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», де отримав ступінь бакалавра.

У листопаді 2021 року Микола був призваний на строкову службу в Національну гвардію України. У травні 2023 року підписав контракт і продовжив службу на посаді командира взводу розвідки спеціального призначення. Після поранення під час бойового завдання пройшов лікування та повернувся до строю.

Миколу згадують як щиру, добру, усміхнену людину, яка щиро любила життя, людей і свою Батьківщину. У школі був улюбленцем однокласників і вчителів — допитливий, талановитий, щирий. Його жертовність і відвага назавжди залишаться у пам’яті громади.

За інформацією Машівської селищної ради, 28 червня 2025 року внаслідок авіаудару в районі села Березове Синельниківського району Дніпропетровської області загинув Теплий Олександр Анатолійович — сержант з матеріального забезпечення роти вогневої підтримки.

Воїн народився 31 грудня 1970 року. Проживав в селі Кошманівка Машівської громади.

За інформацією Полтавської міської ради, 1 липня 2025 року в Полтавській обласній клінічній лікарні імені Скліфосовського померла Побережна Олена Сергіївна — солдатка, кухарка їдальні взводу матеріального забезпечення.

Захисниця народилася 16 грудня 1985 року. Проживала у селі Жуки Полтавської громади. Навчалася у Тахтаулівській ЗОШ та у ПТУ № 4, де здобула професію кухаря. У 2003 році вийшла заміж, виховала двох дітей, стала бабусею. У 2023 році приєдналася до лав Збройних Сил України, продовживши справу життя — готувати для інших уже в умовах війни.

Олена Сергіївна отримала травму 3 вересня 2024 року внаслідок ворожого обстрілу Інституту зв’язку в Полтаві.

За інформацією Котелевської селищної ради, 2 липня 2025 року в Дніпропетровській області внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу загинув солдат Аксюк Сергій Сергійович .

Воїн народився 13 вересня 1994 року. Проживав у селі Більськ Котелевської громади.

За інформацією ГУНП в Полтавській області, 2 липня 2025 року в районі міста Покровськ Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув Багрінцев Валерій Олександрович — лейтенант поліції, інспектор взводу стрілецького батальйону поліції особливого призначення.

Воїн народився 17 серпня 1980 року у місті Рубіжне Луганської області. Працював в одному з місцевих ізоляторів тимчасового тримання. Після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Полтавщини. У червні 2024 року добровільно став на захист Батьківщини зі зброєю у руках.

Його побратими кажуть: він мріяв, щоб Луганщина була вільною. Свою справу Валерій не встиг завершити — та зробити це обіцяють ті, хто продовжує боротьбу.

У полеглого захисника залишилися дружина, донька та двоє синів.

За інформацією Чорнухинської селищної ради, повідомленою 3 липня 2025 року, на війні проти російських окупантів загинув Бухало Олександр Миколайович .

Воїн народився 19 жовтня 1988 року. Проживав у селі Ковалі Чорнухинської громади.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 3 липня 2025 року під час ворожого обстрілу території Полтавського обласного ТЦК та СП загинув ветеран, колишній військовослужбовець Збройних Сил України Попович Станіслав Миколайович .

Воїн народився 24 січня 1986 року в селі Малий Кобелячок Новосанжарської громади. Понад рік він захищав Батьківщину у лавах Збройних Сил України. Служив водієм інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту. Менш ніж за тиждень після демобілізації приїхав до ТЦК у службових справах, де й обірвалося його життя.

У полеглого захисника залишилися батьки, сестра, троє братів, дружина та троє дітей.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут .

«Полтавщина»

Полтавські