вологість:
тиск:
вітер:
Підтвердили загибель 30-річного воїна з Полтавщини
Степан Митофір загинув 28 червня під час виконання бойового завдання на Донеччині. До сьогодні він вважався зниклим безвісти.
Про те, що Степан Митофір загинув на фронті, 9 липня повідомила Оржицька селищна рада.
Степан Митофір народився 28 грудня 1994 року у селі Вербляни на Львівщині. У 2002 році його родина переїхала до Чевельчі, де він і виростав. Навчався у місцевій школі, після закінчення працював на молочно-товарній фермі, допомагаючи родині. Добрий, щирий, спокійний і завжди готовий підтримати – саме таким його пам’ятають рідні, друзі, односельці.
18 листопада 2024 року Степана Митофіра мобілізували до лав Збройних Сил України Лубенським районним ТЦК. З перших днів служби сумлінно виконував свій обов’язок та до останнього подиху боронив Україну від ворога.
У воїна залишилась мама, брат та три сестри. Про дату та час прощання зі Степаном Митофіром повідомлять згодом.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Романенко Андрій та Богдан Манько загинули на фронті 1 липня. Воїни виконували бойові завдання на Сумщині. Артилерійський обстріл 1 липня став для них останнім. Двоє героїв повертаються на щиті.
На щиті повернувся молодий герой, який виконував завдання на Донеччині. Солдат Олександр Стріла загинув від російського FPV-дрону поблизу Часового Яру.
У межах обміну тілами загиблих воїнів, додому на щиті повернувся працівник Крюківського вагонобудівного заводу Анатолій Звірко . Із січня 2024 року його вважали безвісти зниклим . Після одного із запеклих боїв із ворогом, коли росіяни через каналізаційні колектори прорвалися до центру Авдіївки, захисник перестав виходити на зв’язок. З 18 січня 2024 року рідні шукали воїна. 26 квітня 2025 року йому мало б виповнитися 30 років, проте воїн навіки лишився у віці 28 років.
Захисник народився 13 вересня 1994 року у Котельві, там він провів своє дитинство. З початком повномасштабної війни став на захист України. Життя воїна обірвалось 2 липня. Під час бойового завдання Сергй Аксюк отримав тяжке поранення несумісне з життям, унаслідок чого помер у госпіталі на Дніпропетровщині.
22 червня російські військові вдарили по тренувальному полігону на Миколаївщині ракетою. Унаслідок обстрілу загинув житель Кременчука. Солдат Олександр Дунський народився 1987 року в Могилів-Подільському на Вінниччині. З 2018 року мешкав у Кременчуці, працював будівельником. У військовій частині обіймав посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів.
Антип Місюра народився 24 квітня 1982 року. Воїн мешкав у Супрунівці й долучився до лав війська у березні 2025 року. Служив на посаді старшого навідника 2-го станкового гранатомету протитанкового взводу. Захисник поліг у бою на Харківщині, гідно виконуючи свій військовий обовʼязок.
Старший матрос Олександр Ільчук народився 5 липня 1988 року. Воїн загинув 17 червня в районі Полтавки Донецької області під час виконання бойового завдання. Воїн зазнав тяжких поранень внаслідок скиду ворожого БПЛА.

Новини рубріки

«Жити попри все»: у Кременчуці презентують книгу про жіночий досвід війни
09 липня 2025 р. 19:56

Частина центру Кременчука залишилась без води
09 липня 2025 р. 19:56