Вартість нереалізованої будівельної документації Полтавської міськради зросла до 110 млн грн

13 липня 2025 р. 18:45

13 липня 2025 р. 18:45

Два роки тому я опублікував перший огляд проєктів Полтавської міської ради, для яких була виготовлена проєктна документація, але подальшу реалізацію скасували або заморозили. Настав час оновити інформацію.

Вчергове озброївшись Excel, відкритими даними з Prozorro, Є-data, судового реєстру та проаналізувавши сотні нових договорів міських управлінь ЖКГ та УКБ, приходжу до висновку — цифри стрімко зростають.

Якщо за перші сім років (з 2016 по 2023) існування електронних публічних закупівель вдалось нарахувати 82,3 млн грн нереалізованої документації, то станом на 2025 рік ця сума зросла до 110 млн грн. Це еквівалентно $3,7 млн, якщо врахувати коливання курсу. За актуальним курсом долара — це вже понад 150 млн грн.

Викресливши зі списку реалізовані проєкти на 5,2 млн грн, маємо чистий приріст у понад 32 млн грн. Частина документації ще має шанс на втілення в найближчі місяці, а деякі проєкти були мертвонародженими з самого початку. Про все детальніше — далі.

Оновлений перелік усіх проєктів, розбитих на кілька категорій, наведено у таблиці нижче:

Кілька застережень та пояснень

Позитив

До нової таблиці не увійшов завершений довгобуд котельні на Сортувальній (документація на 1,7 млн грн), капремонт вул. Дмитра Пругла (Станіславського) з її чудовою велодоріжкою — 2,4 млн грн та оновлення будівлі СДЮСШОР № 2 (1 млн грн), які мають високий відсоток готовності. Наразі це поки все.

Нюанси

Допитливі читачі скажуть: «Ви ж самі нещодавно писали, що у ДМКЛ вже відкрили відділення анестезіології та інтенсивної терапії. То чому воно досі у таблиці?». Пояснення просте: реалізували схожий проєкт, який не коригували, а переробляли з нуля. Аналогічна історія — ще з двома відділеннями дитячої лікарні , хірургією 2-ї лікарні, центрами дозвілля у старостатах та дорогами. Останні нині масово ремонтують у форматі поточного ремонту, забуваючи про стоси документації з капітального.

Інші допитливі читачі скажуть: «Навіщо включати у перелік свіжозапроєктовані ремонти? Наприклад, харчоблоки „ Великого їдальництва “?». Відповідь також проста: за два місяці після завершення документації ніхто не оголосив тендери на капітальний ремонт. Та й оголошувати їх немає сенсу, поки Київ не зголоситься покрити частину витрат з держбюджету. Коли саме надійде субвенція — ніхто чітко сказати не може, усе залежить від Кабміну.

Три найабсурдніші замовлення

Беззаперечний лідер абсурду — документація з перетворення сміттєзвалища у Макухівці на повноцінний полігон твердих побутових відходів. Цій розробці вартістю 6 млн грн передували численні мітинги макухівчан . Але щойно у 2023 році кошти були освоєні — будь-які протести припинилися. Проблема нікуди не зникла, а міськрада навіть не оприлюднила результати на платформі DREAM, щоби хоча б звернутись до європейських партнерів по допомогу.

Заслужене друге місце — тролейбус на Огнівку . Замість запуску тролейбусів з автономним ходом (як у Кременчуці), міськрада пішла найдорожчим шляхом і отримала 3 млн грн від європейців на документацію. Звісно, 194 млн грн на будівництво контактної лінії та капремонт підстанцій у міста немає.

Почесне третє місце — коригування у 2023 році за додатковий 1 млн грн проєктної документації з капремонту «мокрої» частини спорткомплексу «Спартак». Відтоді нічого не відремонтували. Ба більше — полтавцям прямо сказали: басейну не буде , чаша тріснула, її планують демонтувати, а приміщення — перетворити на ще один спортзал.

За всі ці три замовлення відповідає гуртечок урбаністів «За Майбутнє» — Валерій Пархоменко, Євген Дикань та їхній політичний покровитель народний депутат Юрій Шаповалов. Кумедний нюанс: у компанії «Екоземля», яка готувала документацію для Макухівки, працював Артем Іванюк — чинний відеооператор бургомістра, який офіційно оформлений як головний спеціаліст департаменту освіти.

Проектанти втікачі

Зі 110 млн грн — 3,6 млн грн припадає на документацію з капремонту вулиць і дворів, яку оплатили, але яку ніхто в УЖКГ так і не побачив. Колишній керівник управління Сергій Сінельнік, звільняючись, підписав низку фейкових актів виконаних робіт і зник. Тепер його, як і підприємців Володимира Білоуса та Юрія Суховерхова, розшукує поліція . Судячи з судового реєстру, віддуватися за усіх доведеться їхній колезі Наталії Риболовлєвій — єдиній, хто надавав суду підроблену документацію та не втік за кордон.

Політичну відповідальність за Сінельніка та десятки нереалізованих чи недороблених проєктів мав би нести Олексій Чепурко з «Рідного міста», який у 2018 році отримав шанс реформувати УЖКГ, але не скористався ним .

А як же Ямщикова?

Хейтери скажуть: «Пишеш, що Пархоменко поганий, Чепурко поганий. А як же команда Катерини Ямщикової? Продався?».

Ні. Адже на совісті Катерини Ямщикової та чинного куратора ЖКГ Юрія Бражника — відновлення серпантину . Із 2,9 млн грн витрат на проєкт — 165 тис. грн виявилися чистим збитком: їх витратили вже на неактуальну геологію та геодезію зсувонебезпечної Монастирської гори. Коли завершать відновлення дороги — невідомо. Можливо, у 2026 році.

Нинішня команда Ямщикової намагається уникати проєктів «у стіл». Навіть токсичну історію з капремонтом зупинок перед новим коригуванням повернули команді Пархоменка-Диканя в межах квотно-корупційного поділу влади у місті.

Водночас назвати очільницю міста послідовною важко. Наприклад, прийшовши до влади, Ямщикова з популістичних міркувань зупинила поточний ремонт тротуарів на Соборності, де підрядники «За Майбутнє» укладали плитку замість старого асфальту. Уже за рік партійна політика «Слуги народу» на національному рівні змінилася — і разом із нею змінилася й позиція секратаря міськради. Тепер сторінки Ямщикової в соцмережах буквально заспамлені постами про важливість безбар’єрності та необхідність капремонту тротуарів у центрі Полтави .

Висновок

За два роки оновлене керівництво міста не змінило підходів до відбору проєктів для реалізації — досі відсутня системність, публічність та будь-яка відповідальність за зрив планів.

Також не зроблено жодних кроків для відкриття міського проєктного відділу — місто досі не здатне своїми силами запроєктувати навіть найпростіший капремонт і повністю залежить від приватних виконавців з неефективною експертизою .

Загалом, навіть уважно слухаючи комісії та сесії, читаючи пресрелізи міськради й звіти керівників управлінь, ви не дізнаєтеся, на що витрачатимуть кошти платників податків вже за кілька місяців. Навіть журналісти про більшість ідей представників влади дізнаються постфактум — коли все вже в Prozorro, і вплинути на процес пізно.

Через це ніхто не ремонтуватиме тротуар біля вашого будинку, для якого давно готова проєктна документація, якщо хтось із депутатів вирішить набрати електоральних балів і поза чергою відремонтувати дитячий майданчик на своєму окрузі.

Можливо, це все могли б змінити правоохоронці, але поки що в «Міміно» занадто смачно годують .

Віктор ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»

Полтавські