Не забути, не пробачити: у Кременчуці вшанували пам'ять полонених, загиблих в Оленівці

27 липня 2025 р. 22:01

27 липня 2025 р. 22:01

Містяни зібралися, аби вшанувати загиблих українських військовополонених, страчених у російському полоні в Оленівці у 2022 році.

До Дня пам'яті захисників, добровольців та цивільних, які загинули або стали жертвами катувань і страти в полоні, 27 липня у сквері імені Олега Бабаєва в Кременчуці відбувся траурний захід. Учасники вшанували пам'ять українських військовополонених, які загинули внаслідок терористичного акту росії в колонії селища Оленівка в ніч з 28 на 29 липня 2022 року.

У вечірній тиші скверу кременчужани запалювали свічки, тримали в руках портрети загиблих, квіти та плакати... Захід тривав, і до нього постійно приєднувалися нові містяни. Організатори підкреслювали: це не акція протесту й не політична подія.

Це — реквієм, символ поваги, пам'яті та вдячності тим, хто віддав своє життя, залишившись вірними присязі.

Серед присутніх були родичі загиблих. Мати Ярослава Отрока, військовослужбовця полку «Азов», який загинув тієї ночі в Оленівці, Оксана, поділилася своїми спогадами.

«Хлопці вийшли з «Азовсталі» в полон, виконавши наказ. Їм обіцяли гарантії безпеки. І мій син, коли виходив, навіть не зняв шеврона. Він не здався — до кінця залишився вірним. Тому я тут — щоб нас почули. Бо ми — голос своїх дітей, голос наших рідних, які загинули під час цієї страшної операції. Дуже багато хлопців і досі залишаються в полоні. Тому ми маємо говорити, щоб нас почула Україна, щоб почув світ. Щоб таке не повторилось і щоб усі винні були покарані», - розповідає жінка.

Оксана каже, що її син свідомо обрав службу в полку «Азов». Після проходження строкової служби він одразу підписав контракт і вступив до підрозділу, вважаючи, що саме там служать найсильніші та найпатріотичніші захисники України. Ще до служби він готувався — проходив тренування, брав участь у тривалих походах. Був готовий і фізично, і морально.

Зі слів жінки, під час підготовки її син уважно стежив за подіями на фронті. Дуже переживав за побратимів, які вже тоді перебували в зоні АТО, підтримував їх усім, чим міг. Він вірив, що сильних не залишать, але саме таких найпідготовленіших і кинули до Маріуполя — у саме пекло. Він тримався до кінця, вірив у перемогу, слідкував за новинами й постійно підтримував рідних. Часто повторював: «Мама тримайся, ти сильна, ти витримаєш, ми скоро переможемо цю русню...».

Організатори акції вкотре підкреслили важливість присутності молоді на подібних заходах. Вона закликала батьків приводити дітей — аби ті зростали зі свідомістю того, хто захищає їхнє сьогодення.

Нагадаємо, у ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили обстріл колонії в Оленівці на тимчасово окупованій території Донеччини. У ній перебували українські військовополонені, зокрема оборонці Маріуполя та «Азовсталі». Внаслідок теракту загинуло щонайменше 53 особи, ще понад 130 були поранені.

Цей злочин міжнародні правозахисні організації розцінюють як грубе порушення Женевських конвенцій і принципів гуманного поводження з військовополоненими. Україна вимагає справедливого міжнародного розслідування та покарання винних.

Кременчук став одним із міст, де 28 липня провели акції пам’яті. Такі ж заходи відбулися по всій Україні в межах всеукраїнської кампанії «Не мовчи. Полон вбиває».

Два роки з часу звірського теракту, під час якого загинули і двоє кременчужан: містяни прийшли на Акцію Пам'яті убитих в Оленівці азовців

"Не треба втомлюватися, треба — підтримувати": у Кременчуці провели акцію-нагадування про військовополонених

26 років тюрми за боротьбу: інтерв’ю з дружиною кременчужанина-військовополоненого

Валерія Макряшина

Фото авторки

Полтавські