Хмельницький задає тон: як працює Центр управління відходами, що має стати зразком для Кременчука

05 серпня 2025 р. 23:02

05 серпня 2025 р. 23:02

Фоторепортаж.

Хмельницький стає прикладом для інших міст України у сфері поводження з відходами. Тут не лише закликають до сортування, а й створюють комфортні, зрозумілі й дієві умови для його реалізації. Про це змогли переконатися журналісти з різних куточків України, які нещодавно відвідали місто на запрошення Хмельницького енергетичного кластера . Серед них був i редактор "Кременчуцької газети" Олег Булашев.

Як стверджує Світлана Каритун, представниця офісу "Розумне довкілля. Хмельницький", сортування сміття почалося у місті у 2018 році. Тоді цим займалися приватні підприємці. Вони встановлювали свої власні контейнери на майданчиках.

«Згодом, всі побачили, що приватні підприємці неякісно обслуговують, невчасно вивозять сміття і місто взяло це питання під своє крило. Зараз буквально в декількох мікрорайонах залишилися ще деякі старі контейнери з-під скла, їх обслуговують приватні підприємці. Але їх мало, в основному можу сказати, що комунальний «Спецкомунтранс» - це монополіст у цьому саме в нашому місті. Саме на його базі і працюють вже два Центри управління відходами. Кожен із них обладнаний понад десятьма спеціальними контейнерами, куди мешканці можуть здавати папір, метал, електроніку, одяг, пластик, кришечки, а також небезпечні відходи: медикаменти, фільтри, лаки, фарби тощо. Передбачено також зону для великогабаритного сміття, зокрема меблів», — каже Світлана Каритун.

Перший такий Центр, який і показали журналістам, було відкрито ще у 2020 році, й він став першим комунальним закладом подібного типу в Україні. Його досвід уже перейняли інші міста: Луцьк запустив вже кілька аналогічних об'єктів. Формат роботи Центру — самообслуговування: кожен мешканець Хмельницької громади (місто та 25 прилеглих сіл) може відвезти відсортовані відходи i здати на перероблювання.

«Що вони можуть привезти і скільки їм це коштує?» , — тут же цікавиться Олег Булашев.

«Це буде коштувати нічого. Тобто ця функція є безкоштовна для всіх мешканців. Насправді сюди і бізнес може приїжджати, але привозити суто ті відходи, які можна переробити. Тобто, наприклад, папір, ПЕТ-пляшка, скло, метал - це підприємці також можуть сюди привозити», — каже наш гід і зазначає, що працівники Центру не виконують роботу замість відвідувачів, однак завжди готові надати інформаційну підтримку.

Контейнери різного кольору допомагають з ідентифікацією фракцій.

Наприклад, сірий — для змішаного сміття, жовтий — для пластику, зелений - для скла. Пластик приймається лише певного типу — прозора ПЕТ-пляшка (від напоїв, олії, пива), побутова хімія типу HDP. "Молочна" тара (біла непрозора) то окреме сміття, яке не кладеться до контейнера «Пластик», бо не підлягає з ним спільної переробки. Особливу увагу звертають на чистоту: пакування мають бути помиті та висушені.

Папір також має свою специфіку: чеки, серветки, туалетний папір, лотки з-під яєць i кави, шпалери – це одне, а звичайний картон, коробки — інше.

Окрема зона — для меблів.

«Старі шафи, стільці чи навіть ялинки тут не викидають, а зберігають у придатному стані, щоб інші могли скористатися. Для цього існує окремий телеграм-канал, де виставляють фото речей i дають можливість забронювати», — каже пані Світлана.

Є контейнер i для побутової техніки.

Вона може бути справною або ні — все одно йде на повторне використання. Навіть училища беруть пристрої для навчання ремонту. Техніка, яка вже точно не підлягає відновленню, передається спеціалізованим ліцензованим підприємствам.

Небезпечні відходи (батарейки, лампи, термометри, фарби, медикаменти, косметика) також збираються окремо й передаються підрядникам — у минулому році працювали з львівською та одеською фірмами. Батарейки передаються на закордонну переробку.

Одяг сортується окремо: чоловічий, жіночий, дитячий. Є місце для іграшок, взуття, аксесуарів. Фактично — безкоштовний секонд-хенд.

Центр має навіть власний автомобіль для збору сортованих відходів по місту. Всі відходи досортовують на спеціальній дільниці, пакуються й продаються як вторсировина. У 2024 році комунальне підприємство, яке цим опікується, уже майже вийшло на "нульову" фінансову відмітку — мінус 75 тисяч гривень за рік — i має шанси невдовзі працювати в плюс.

Щомісяця Центр вiдвiдують до 700 осiб. У планах мiської влади — запуск нового Центру управлiння вiдходами у Пiвденно-Захiдному мiкрорайонi чи в центрi мiста.

«Сортування має стати такою ж звичкою, як і чищення зубів. Це не щось особливе, а повсякденна справа», — каже Світлана і додає, що відкриття таких центрів — це частина зобов’язань України перед ЄС.

Чи можливо реалізувати подібне в інших містах, зокрема у Кременчуці? Абсолютно. Потрібна лише політична воля місцевої влади. Можна навіть удосконалити модель — наприклад, передбачити вивіз великогабаритного сміття комунальниками за символічну плату. Це буде зручно як для тих, хто хоче позбутися речей, так i для тих, хто шукає доступні меблі або побутову техніку. А головне — це реальний шлях до чистих мiст, економiї ресурсiв i наближення до європейських стандартiв.

У подальших матеріалах ми розповімо про ефективність встановлення сонячних панелей та як у Хмельницькому працює навчальний центр поводження з відходами “Гуфі-центр” — це простір, який створено, аби навчати розумному поводженню з відходами. Наразі лише зазначимо, що "Гуфі-центр" - це п'ять залів:

- медійний
- сміттєвого жаху
- розумного поводження з відходами
- сміттєпереробного комплексу
- компостувальня.

У центрі більше 30 інтерактивних експонатів, які розроблено та виготовлено спеціально для "Гуфі-центру".

Ми також розмірковуватимемо чи можна цей досвід запровадити у Кременчуці.

Нагадаємо, Кольорові фасади, тепло і економія: як «Енергодім» змінює старі будинки у Хмельницькому, а що ж у Кременчуці?

Олег Булашев, фото автора

Полтавські