У Полтаві оголосили новий тендер на продовження облаштування лабораторії для ідентифікації загиблих

01 вересня 2025 р. 19:20

01 вересня 2025 р. 19:20

Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи оголосило новий тендер на ремонт лабораторного корпусу по вул. Медична, 1е. Очікувана вартість — 3,6 млн грн. Це продовження робіт, які зупинилися через відсутність фінансування, хоча обладнання для ДНК-досліджень вже рік простоює без діла

27 серпня бюро судово-медичної експертизи Полтавської області виставило на Prozorro тендер на поточний ремонт лабораторного корпусу за адресою вул. Медична, 1е. Аукціон заплановано на 8 вересня, а підрядник повинен завершити всі роботи до кінця 2025 року. Очікувана вартість проєкту — 3,6 млн грн.

Це фактично продовження облаштування лабораторії, яке стартувало ще у грудні 2024 року. Тоді підряд на 2,9 млн грн отримав підприємець Олександр Козаченко. Він почав із демонтажних та підготовчих робіт у занедбаному приміщенні. Частину вдалося виконати, однак у січні-березні 2025 року через відсутність фінансування роботи зупинилися . Лише 25 липня цього року з підрядником розрахувалися за борги і розірвали договір . Як пояснив Козаченко «Полтавщині», під час ремонту з’ясувалося, що обов’язково треба відновити дах. Без цього нове обладнання може швидко зіпсуватися. Тому й вирішили оголосити новий тендер із розширеним переліком робіт.

Важливість додаткової лабораторії

В Україні масштаби ідентифікації загиблих зростають. За даними Генштабу , лише у 2025 році в Україну повернули понад 10 тисяч тіл полеглих захисників. Значна частина цих тіл була доставлена саме на Полтавщину у вагонах-рефрижераторах у рамках масштабних репатріацій. Як повідомляло «Слідство.Інфо», йшлося про тисячі тіл, з якими доводилося працювати просто біля залізничної колії, бо місцевий морг не міг їх вмістити. На місці діяли кілька мобільних груп слідчих, криміналістів та судмедекспертів, які проводили попередній огляд, перевірку на наявність вибухівки та відбір генетичного матеріалу. Часто експертам доводиться працювати навіть з обгорілими рештками, де для аналізу залишаються лише нігті чи кістки.

За оцінками Уповноваженого з питань зниклих безвісти Артура Добросердова, в Україні офіційно числяться зниклими понад 70 тисяч людей . Кожен випадок вимагає ретельного дослідження, а без сучасних лабораторій процес розтягується на місяці.

Сьогодні в Полтаві вже функціонує лабораторія у системі МВС , яка займається забором зразків у родичів і передає матеріали на дослідження. Вона розширюється і отримала нове обладнання. Натомість друга лабораторія — при МОЗ — поки що не працює, хоча має сучасні прилади для ДНК-аналізу.

Проблема ідентифікації

Основним методом ідентифікації загиблих в Україні лишається ДНК-експертиза. Але експерти наголошують — цей шлях найдовший і найдорожчий. За словами судмедекспертів, набагато ефективніше починати з дактилоскопії: відбитки пальців дешеві у виконанні (близько 2000 грн проти десятків тисяч за одну ДНК-експертизу), вони зберігаються навіть тоді, коли генетичний матеріал уже зруйнований, і дозволяють швидко звірити дані з базою Міграційної служби чи поліції. До того ж відбитки унікальні лише для конкретної людини, на відміну від ДНК, яке містить інформацію про родичів і може не дати збігу, якщо загиблий був сиротою чи близьких просто немає. Тому фахівці пропонують змінювати підхід — спершу використовувати відбитки пальців, далі стоматологічні ознаки, і лише якщо ці методи не спрацьовують — переходити до ДНК. Така практика діє у світі і дозволяє значно скоротити час.

Водночас МВС визнає — повна ідентифікація тисяч тіл може тривати до 14 місяців. Для родин це означає тривале виснажливе очікування. Деякі експерти кажуть, що система потребує стандартизації та реформи, адже в різних регіонах процедури відрізняються.

Запуск другої ДНК-лабораторії у Полтаві має стати важливим кроком, адже зменшить навантаження на інші міста. За словами працівників, нині приміщення ще готується, але після завершення ремонту воно відповідатиме міжнародним стандартам: стерильні кімнати, спеціальні костюми, виключення ризику змішування генетичних матеріалів.

У контексті масових репатріацій тіл та зростання кількості зниклих безвісти це питання набуває особливої ваги. Адже мова йде не лише про технічні аспекти, а й про повернення імені загиблим, а їхнім родинам — можливості поховати близьку людину.

Микола ЛИСОГОР , «Полтавщина»

Полтавські