Немаркована реклама, неіснуючі графіки відключення газу, чорний піар: як маніпулюють видання та телеграм-канали

06 жовтня 2025 р. 17:58

06 жовтня 2025 р. 17:58

Проєкт «InfoCrime Poltava» продовжує аналізувати популярні медіа та пабліки Полтавщини та розповідати як та хто маніпулюють читачами. До вашої уваги щотижневий дайджест найгучніших випадків, які ми знайшли протягом моніторингу 27 вересня — 3 жовтня.

Атака на Полтавщину в ніч на 3 жовтня: як маніпулювали телеграм-канали

У ніч на 3 жовтня на Полтавщині стався один із наймасштабніших обстрілів за час повномасштабної війни. Росія завдала ударів ракетами та безпілотниками по низці об’єктів енергетики в області, пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура у Полтаві. Місцеві телеграм-канали миттєво підхопили тему обстрілів, щоб використати це для маніпулятивної реклами інших телеграм-каналів.

Канал «Доброго вечора, ми з Полтави» публікував допис, в якому під виглядом моніторингової системи рекламував канал «Труха»: « Щойно скинули мапу де видно куди летить ракета чи шахед. Дуже багато повітряних цілей» , — за вказаним у тексті лінком читач потрапляв на «Труху», де, звичайно, ніякої мапи не було. Подібні дописи були на каналах «Труха Полтава», «Труха Кременчук», «Полтава Новини | Сирена». Як бачимо, всеукраїнська мережа «Труха» використала момент, щоб збільшити аудиторію. Цікаво, що згодом новини на кшталт «щойно скинули мапу де видно куди летить ракета чи шахед» пабліки видалили.

Інший паблік «ППО Полтавщина: Нічні мисливці» під виглядом неіснуючих графіків відключення газу публікував маніпулятивну рекламу неофіційного телеграм-каналу «єСвітло Полтавська область». Насправді на Полтавщині жодних графіків відключення газу немає станом на зараз.

Подібні повідомлення — типовий приклад клікбейту з використанням дезінформаційних заголовків і фейкових статей, за допомогою чого канали мають на меті збільшити свою аудиторію, а не оперативно та достовірно інформувати. Тож варто перевіряти інформацію і довіряти лише перевіреним медіа, які мають хорошу репутацію в регіоні, або належать до Білого списку рекомендованих медіа .

Немаркована реклама і «чорнуха» від пабліків та традиційних видань

Цього тижня зафіксували на сайті «Кременчкук Today» чотири публікації з ознаками немаркованої політичної реклами Юрія Шаповалова, нардепа від Кременчука. Ще дві публікації з ознаками політичного піару на цьому ж сайті — про мера Кременчука Віталія Малецького. Шаповалов з Малецьким передають допомогу військовим . Шаповалов вітає з днем захисників а захисниць, а Малецький — з днем вигнання нациських окупантів. Жодна з публікацій не має рекламного маркування. Так само немає маркування і у публікаціях, де Шаповалов дякує поколінню визволителів і Героям сучасності та вітає з професійним святом працівників машинобудівної галуз і.

Новина « У Полтаві відкрили кав’ярню з прозорим обсмажуванням кави » на сайті «Зміст» містить ознаки немаркованої комерційної реклами.

Також на сайті «Кременчук Today» вийшли три маніпулятивні та з ознаками фейку новини про депутата Кременчуцької міської ради Богдана Лазоренка.

Видання поширило новину з ознаками фейку та чорного піару, що « Кременчуцький депутат Лазоренко змінив прізвище » на Жеваго. В новині із заголовком « Кременчуцький депутат Лазоренко живе у шикарній квартирі Жеваго » видання звинувачує Лазоренка в роботі « на проросійського олігарха-втікача Жеваго, який ховається від правосуддя за кордоном і оплачує підривну діяльність різних груп в Україні. Велику частку цих грошей Жеваго передає особисто Лазоренку ».

Один із полтавських телеграм-каналів поширив фейковий скриншот нібито з сайту Електронних петицій Кабінету міністрів України, при ньому без посилання на саму петицію. На скриншоті йдеться про нібито зареєстровану петицію зі збором підписів за позбавлення Катерини Ямщикової, в.о міського голови Полтави, державної нагороди «За оборону України».

Щотижневий моніторинг відбувається в рамках затвердженої методології і передбачає кількісно-якісний контент-аналіз публікацій на предмет фейків та дезінформації, наративів в медіа і соцмережах та аналізу інструментів, які використовуються для їхнього поширення.

Проєкт реалізується за підтримки ІМІ і CzechAid

Полтавські