Телеміст із краю світу: учні наукового ліцею "Політ" побачили Антарктиду наживо

18 жовтня 2025 р. 04:47

18 жовтня 2025 р. 04:47

Учні кременчуцького ліцею «Політ» поспілкувалися з українськими полярниками наживо з Антарктиди.

У Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії сьогодні відбулося щось, що важко назвати просто уроком. Учні наукового ліцею «Політ» на понад як годину стали частиною 30-ї Української антарктичної експедиції, спілкуючись у прямому ефірі з полярниками зі станції «Академік Вернадський».

Ініціаторами зустрічі стали вчитель географії Максим Лихман та заступниця директора Ольга Шаповал. Саме вони організували цей віртуальний міст через 13 тисяч кілометрів — від теплих аудиторій до крижаних просторів Антарктиди.

"Сьогодні у нас унікальний захід, адже науковий ліцей Політ бере участь у прямому, можна сказати, телемості з Антарктидою, тобто такого ще в нашому навчальному закладі не було проєкту і в нас є унікальна можливість поспілкуватися з амбасадором, з науковцем Олександром Полуднем, який працює на антарктичній станції "Академік Вернадський"...Ця зустріч, по-перше, несе освітню мету, тому що ми можемо дізнатися про наукові дослідження конкретно від людини, яка їх проводить. Тобто це буде пряме включення лайв-тур, можна так сказати, по території станції - ми зможемо наживо побачити, як вони працюють, чим вони займаються, що вони досліджують", - розповів Максим Лихман.

За словами педагога, в основному учні дізнаються про зміни клімату, озоновий шар і аспекти органічного світу. На заході, за його поясненням, були присутні учні 8, 9, 10 та 11 класів, які активно долучилися до можливості поспілкуватися із фахівцями.

Одна з учениць заходу, Владислава Поцибай, представниця 11-Б класу гуманітарно-природничого профілю, поділилася, що участь у такій події для неї — це перш за все новий досвід.

За її словами, саме учні стали ініціаторами зустрічі, звернувшись із пропозицією до вчительки Ольги Шаповал після того, як переглянули документальний фільм Антона Птушкіна про життя українських полярників. Владислава зазначила, що підготувала запитання про умови проживання дослідників, пінгвінів, температуру, опади та напрямки наукових досліджень на станції.

Ще один учень ліцею, одинадцятикласник Михайло Гриб, розповів, що від сьогоднішньої зустрічі очікує насамперед позитивних емоцій і багато цікавої інформації, яка буде корисною для всіх учнів, особливо для тих, хто навчається в гуманітарно-природничому профілі.

Особливо Михайлу цікаво дізнатися про умови життя в Антарктиді: як там організоване проживання, чим харчуються полярники, де сплять і як пристосовуються до суворого клімату. Він упевнений, що ця інформація буде надзвичайно захопливою.

І ось нарешті.

На зв’язок із кременчуцькими ліцеїстами вийшли Олександр Полудень, амбасадор експедиції, та Тарас Перетятко, біолог-дослідник морських тварин.

Олександр Полудень розповів про склад команди — наразі в Антарктиці перебуває 13 учасників і учасниць серед яких 8 вчених (3 метеорологи, 3 біологи та 2 геофізики) та 5 представників команди життєзабезпечення: сисадмін, дизеліст, механік, лікарка та кухарка. Вже понад пів року спеціалісти досліджують клімат, геофізичні процеси та стан атмосфери на Антарктичному півострові.

Саме тут українські дослідники регулярно фіксують дані, що підтверджують глобальне потепління: середня температура за останні 80 років тут зросла більш ніж на три градуси.

Особливе враження на учнів справила розповідь біолога Тараса Перетятка про тваринний світ навколо української антарктичної станції. Він розповів про ракоподібних, птахів, тюленів та пінгвінів, яких можна зустріти на острові Галіндез та поблизу.

Перетятко зазначив, що одні з найбільш численних колоній птахів зафіксовані на острові Денджер: у 2017 році там нарахували півтора мільйона особин. Живлення птахів і ссавців тісно пов’язане з морським середовищем, адже морські ракоподібні, водорості та риба є їхньою основною кормовою базою. Особливо багато їжі у весняно-літній період, коли живляться як птахи, так і тюлені.

На острові Галіндез найчастіше спостерігають пінгвінів-шкіперів і субантарктичних пінгвінів. За словами біолога, ареал поширення субантарктичних пінгвінів поступово скорочується, поступаючись шкіперам. І причина цього — зміни клімату, тобто глобальне потепління, яке впливає на температуру та доступність кормової бази для різних видів пінгвінів.

Біолог також досліджує ластоногих та китоподібних: вивчають живлення, розмноження та проводять акустичний моніторинг за допомогою підводних рекордерів. Зокрема, тюлені Ведделла, що важать до 450 кг, живляться крилем та рибою, а новонароджені сягають приблизно 30 кг. Часто їх можна побачити на крижинах неподалік станції, де вони відпочивають.

Крім того, українські науковці займаються оцінкою запасів криля для досліджень та, за потреби, комерційного використання, а також фіксацією паразитів різних таксономічних груп на рибі та інших морських організмах. Усе це дає змогу отримати комплексну картину екосистеми Південного океану та впливу змін клімату на флору і фауну Антарктиди.

Крім цікавої розповіді учасників антарктичної експедиції, учні ліцею мали можливість поставити їм свої запитання. Одне з них стосувалося суворих погодних умов на станції: як організована безпека під час найсильніших вітрів і що є найскладнішим у роботі в умовах постійного холоду та опадів.

Олександр Полудень і Тарас Перетятко розповіли, що станція спроєктована так, щоб витримувати екстремальні погодні явища, а під час сильних штормів частину робіт виконують у лабораторіях. Біологи відкладають польові дослідження, а метеорологи та біофізики продовжують збирати дані на станції. Після негоди відновлюють обладнання та лінії передач. Тарас зазначив, що сувора погода — не лише виклик, а й можливість спостерігати нові закономірності в розвитку живих організмів і змінах морського середовища.

Особливий інтерес в учнів викликало питання про тюленів Веделла, новонароджених Крижинку та Сніжинку. Тарас Перетятко розповів, що, крім спостережень за допомогою дронів, біологи відбирають зразки пуповини та плаценти після того, як малята стають самостійними — приблизно через два тижні після народження. Це дозволяє оцінити стан здоров’я популяції та вивчити харчування тюленів у різні сезони.

Директорка академії Леся Крупіна підкреслила важливість такого спілкування: учні змогли побачити, як глибоко потрібно знати свій фах і як різні дисципліни взаємопов’язані в реальних наукових дослідженнях. Вона відзначила приклад командної роботи та місійності науковців, які віддають себе не лише своїй професії, а й міжнародній спільноті науки.

А фінал сьогоднішньої зустрічі перетворився на справжнє диво. На екранах з’явилися пінгвіни — допитливі мешканці льодової землі, які підходили просто до камер. У залі пролунали вигуки захоплення, хтось навіть аплодував. Для кременчуцьких підлітків це стало моментом, коли далека Антарктида раптом стала відчутно близькою.

Молодий інноватор із Кременчука отримав $25 тисяч від Google на розвиток стартапу

Антарктида очима українського біолога: унікальні фотографії Сергія Глотова в Кременчуці

Валерія Макряшина

Фото авторки

Полтавські