Три роки тому Полтава витратила 1,2 млн грн на проєкти мінікотелень для 10 шкіл: їх так і не встановили й тепер називають «утопією»

20 жовтня 2025 р. 11:35

20 жовтня 2025 р. 11:35

Три роки тому Полтавська міська рада вже витратила гроші на проєкти з модернізації теплової мережі десяти закладів, однак до безпосередніх робіт так і не дійшло. Чи є взагалі перспектива для автономізації опалення і на що слід звернути увагу?

У листопаді 2022 року, після перших масштабних відключень електроенергії, Полтавська міська рада вирішила «до кінця року» перевести десять міських шкіл на автономне опалення. Це мало забезпечити тепло навіть у разі повного знеструмлення міста. У таких будівлях планували розгортати «пункти незламності», щоб там могли зігрітися і школярі, і мешканці навколишніх будинків.

Це рішення активно розкритикувала тодішня депутатка-опозиціонерка Катерина Ямщикова :

«Ніякої інформації окрім суми, більше немає. Я не розумію халатності керівників, що відповідають за запуск системи пунктів обігріву. Не розумію халатності про донесення питань: на якому етапі робота над цим проєктом? Я вважаю це серйозною халатністю, за яку має бути дисциплінарне стягнення!

Перед ухваленням рішення важливо розуміти: як це буде робитися і ким це буде робитися? Скільки людей це будуть робити? Щоб не було такого, що цих коштів не вистачить. Потрібно все прорахувати, бо, можливо, цю установку куплять, але виникнуть якісь нюанси й її підключити не зможуть».

На замовлення освітян інженер Роман Мягкохліб оперативно виготовив комплект проєктно-кошторисної документації для реконструкції тепломереж зі встановленням твердопаливних мінікотелень у таких навчальних закладах:

• Ліцей № 13 — 120 тис. грн;
• Навчально-виховний комплекс № 16 — 120 тис. грн;
• Загальноосвітня школа № 19 — 120 тис. грн;
• Загальноосвітня школа № 20 — 120 тис. грн;
• Гімназія № 25 — 140 тис. грн;
• Загальноосвітня школа № 27 — 120 тис. грн;
• Загальноосвітня школа № 29 — 120 тис. грн;
• Ліцей № 32 — 120 тис. грн;
• Загальноосвітня школа № 34 — 120 тис. грн;
• Загальноосвітня школа № 37 — 120 тис. грн.

У грудні 2022 року були навіть оголошені тендери на роботи, але вони не були успішними . Нібито через відсутність фінансових гарантій з боку шкіл-замовників

Втім, котельні так і не встановили ні у 2023 році, ні у 2024-му. Як рік тому пояснив «Полтавщині» перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко , у встановленні зникла потреба:

«Тоді ми говорили, що це будуть пункти незламності в школах, які приймуть велику кількість людей. Сьогодні у нас газ буде постачатися, якщо електроенергії не буде. На котельнях уже стоять кругом котли. Тобто такої критичної ситуації, яка могла бути, як у минулому році, вже немає, тому що котельні забезпечені альтернативними джерелами електроенергії».

У 2024 році ми констатували, що школи просто викинули на вітер 1,2 млн грн. Нагадаємо цей факт у 2025 році — на тлі війни, що досі триває, зруйнованої росіянами газової інфраструктури та їхніх постійних атак на підстанції.

Результати поіменного голосування депутатів за виділення коштів:

Минулого тижня на засіданні виконкому внесли проєкт рішення про початок опалювального сезону у дошкільних навчальних закладах. І хоча рішення ухвалено, реальність показала, що досі не всі дитсадки опалюються. У школах опалення також не вмикали — зроблять це вже після канікул.

Скоріше за все, саме рішення виконкому було викликане політичними мотивами: скарги батьків на холодні дитсадки надходять без упину, тому необхідно було хоча б на папері засвідчити свою стурбованість.

Якщо без політики — то чи є сенс в автономізації опалення в навчальних закладах?

Член виконкому Олексій Чепурко вважає, що твердопаливні котли в кожній школі — це утопія:

«Кожній школі тоді потрібно наймати по 2 пічники, облаштувати складські приміщення для палива — це вугілля або дрова. Уявімо реакцію мешканців прилеглих до таких закладів будинків — коли дим з труби буде заходити їм у вікна. Це одна сторона справи. Фінансово — це навіть важко підрахувати, бо потрібно врахувати і вартість монтажу, і вартість палива. З політичної точки зору рішення може і має логіку, але є сумніви в його економічній доцільності.

Централізоване теплопостачання на газу — це досягнення, це плюс. Хоча це не було б популярним, але я перевів би опалення в режим бізнес-моделі. Це коли послуги з опалення від газової котельні надавали б приватні структури. Наприклад, у Полтаві приватний підприємець надавав такі послуги дитячій лікарні. Але держава в цей період продає газ для потреб населення та бюджетних структур зі знижкою, тому, думаю, бізнес поки не піде на це. Інша справа, коли виникнуть перебої з газопостачанням. А при тривалому блекауті зупиниться взагалі все. Думаю, що це нас мине.

Що мінімально потрібно зробити? Провести аналіз енергоефективності закладів, щоб тепло якомога більше трималось у приміщеннях. Прораховувати перехід на твердопаливні котли можна, але альтернативи централізованому опаленню через газ наразі немає. Тому ця проблема є на рівні держави, центральні органи влади повинні це впорядкувати».

Нагадаємо, впродовж останніх десяти років Полтавська міськрада та її структурні підрозділи розробили десятки різних проєктів, які так і не були втілені у життя з різних причин. У 2025 році «Полтавщина» оцінила їх вартість у $3,7 млн — або 150 млн грн .

Ян ПРУГЛО , «Полтавщина»

Полтавські