вологість:
тиск:
вітер:
«Золота людина»: у Кременчуці провели в останню путь Захисника Сергія Мараховку
28 жовтня 2025 р. 13:58
28 жовтня 2025 р. 13:58
Вічна пам'ять!
Сьогодні у міському Палаці культури Кременчука відбулася важка та зворушлива церемонія прощання із Сергієм Мараховкою, солдатом, який загинув, захищаючи Україну.
Сергій народився у 1990 році, усе життя прожив у Кременчуці, навчався в гімназії №28 та закінчив Східноєвропейський університет економіки та менеджменту. Працював водієм у ТОВ «Волошкове поле», а у військовій частині обіймав посаду командира екіпажу безпілотних літальних комплексів.
"Навчався в Кременчуцькій гімназії №28, закінчив Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, працював водієм ТОВ "Волошкове поле", у військовій частині займав посаду командир екіпажу безпілотних літальних комплексів. Загинув 18 жовтня 2025 року виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Покровського району Донецької області", - розповів військовослужбовець із позивним "Лиман".
Він залишив рідних і друзів, які зібралися разом із колегами та громадою, щоб попрощатися із захисником.
Колеги та друзі Сергія згадують його як веселого, доброго і надійного працівника.
«Веселий і хороший хлопець. Добрий, відзивчивий», - говорили вони крізь сльози.
До ТОВ "Волошкове поле" Сергій працював у ТОВ "Керама" понад десять років.
За словами колеги Бориса Павловича, починав Сергій з вантажника у 17 років, а з часом почав працювати водієм. За час спільної роботи він проявив себе як відповідальна і працьовита людина, готова завжди допомогти колегам. Сергій добре знав свою справу, швидко й чітко виконував завдання, часто підміняв інших працівників, якщо це було потрібно.
Навіть після переходу на нове місце роботи він залишався у дружніх стосунках із колегами, часто зустрічався з ними і підтримував зв’язок.
У вільний час Сергій любив риболовлю, полювання та активний відпочинок на природі. Його колеги згадують його як «золоту людину», на яку завжди можна було покластися.
« Золота людина. Завжди, що треба, він допоможе. Так. Завжди. Підвезти, привезти — все що завгодно » , - розповідає колега.
Сергій залишив глибокий слід у серцях тих, хто його знав, як колег, так і друзів. Його пам’ять просякнута відданістю, працьовитістю та добротою, які залишаться з тими, хто мав щастя працювати та спілкуватися з ним. У нього залишилися мати, батько та син.
Відспівування відбулося у Свято-Миколаївському соборі, де дзвони лунали так, ніби розділяли біль кожного, хто його знав. Поховають Сергія на Свіштовському кладовищі у секторі почесних поховань захисників України. Його пам’ять житиме у серцях рідних, друзів та всіх, хто мав щастя знати Сергія.
Світла пам'ять!
Валерія Макряшина
Фото Катерини Майдак
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Громаду прохають підтримати збір на обладнання для війська
24 вересня 2026 р. 14:59
Посадовці Полтави змушені переглядати договори на відеонагляд у школах через ризики переплат
24 вересня 2026 р. 14:36
Кукурудза замість історії. Як біля Пирятина роз...
24 вересня 2026 р. 14:36