Без «радянщини» і формальностей: у Кременчуці пишуть сучасну програму підтримки української мови

03 листопада 2025 р. 14:38

03 листопада 2025 р. 14:38

Мова єднає громаду.

У Кременчуці розпочався процес розробки Комплексної програми розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя Кременчуцької міської територіальної громади на 2026–2030 роки.

Нагадаємо, що на одній із сесій Кременчуцької міської ради депутатка Зінаїда Проценко виступила з депутатським запитом щодо ініціювання програми розвитку та функціонування української мови в місті. Її пропозицію підтримали колеги-депутати. У запиті йшлося про необхідність реалізації державної мовної політики на місцевому рівні та посилення позицій української мови як об’єднавчого чинника у громаді.

Представники місцевого самоврядування, громадських організацій, освітніх і культурних закладів, ЗМІ, підприємці та всі небайдужі мешканці міста зібралися у Кременчуцькій міській художній галереї. Через оголошення повітряної тривоги захід довелося продовжити у сховищі.

Як повідомила ініціаторка програми Зінаїда Проценко, документ планують винести на затвердження сесії міської ради після обговорення в робочій групі, яка має зібрати всі пропозиції та систематизувати їх. Робочу групу вже створено. Її очолила Зінаїда Проценко, однією із заступниць стала Ольга Суворова — консультантка з української мови Кременчуцького центру професійного розвитку педагогічних працівників. До складу групи також увійшли дві представниці громадськості — відомі у Кременчуці діячки Анна Бутова та Ольга Пономаренко.

Протягом двох тижнів учасники мають зібрати пропозиції та підготувати проєкт рішення. Деякі ідеї вже пролунали під час першого засідання.

«По-перше, дуже хочеться, аби наша програма не обмежувалася лише освітніми чи культурними закладами. Тому що школи і так виконують цю роботу. Але якщо тут є представники департаменту освіти, я би хотіла звернути вашу увагу на те, аби ви також сказали, від чого готові відмовитися. Є багато напрямів, які, можливо, втратили актуальність. От, наприклад, є така мережа — “Армія добра”. Я чесно кажу, не знаю, чим вона займається. І таких ініціатив, можливо, є чимало. Бо якщо ми тільки додаватимемо нові завдання, то ініціативу сприйматимуть без ентузіазму, адже вчителі й так перевантажені» , — зазначила депутатка Кременчуцької міської ради Лариса Гориславець.

Вона також наголосила, що в нову програму не варто переносити радянські підходи.

«У шкільному й студентському середовищі потрібно відмовлятися від традиційних радянських форм, типу самодіяльності чи схожих за духом заходів», — сказала Гориславець.

Депутатка також торкнулася теми підприємництва, закладів торгівлі та сфери обслуговування, наголосивши на важливості використання української мови у спілкуванні з клієнтами. Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед учасників.

Цікавою стала ідея Лариси Гориславець щодо запровадження системи мовних амбасадорів — людей, які власним прикладом мотивують оточення спілкуватися українською. Зінаїда Проценко зауважила, що також мала подібну ідею.

У процесі обговорення учасники зійшлися на думці, що до роботи над програмою слід залучити представників поліції та Держпродспоживслужби, а також запросити на одну з зустрічей Уповноважену із захисту державної мови Олену Івановську.

Окремо йшлося про організацію курсів української мови у Кременчуці та можливість отримання сертифікатів про рівень володіння.

Відомо, що програму розробляють на п’ять років, однак учасники робочої групи не виключають, що вже через рік документ може бути оновлений — із урахуванням ефективності реалізації окремих пунктів.

Створення такої програми — важливий крок для Кременчука, адже вона допоможе не лише зміцнити позиції української мови у всіх сферах міського життя, а й сприятиме формуванню єдиного культурного простору, у якому мова є справжнім елементом єднання громади.

Нагадаємо, Мовна єдність громади: у Кременчуці запрошують долучитися до створення програми підтримки української мови

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські