вологість:
тиск:
вітер:
"Характер золотий! Дуже хороша людина": у Кременчуці попрощалися із Захисником Юрієм Стрибком
07 листопада 2025 р. 15:06
07 листопада 2025 р. 15:06
Вічна пам'ять!
Сьогодні Кременчук проводжав у останню путь захисника — солдата Юрія Івановича Стрибка. До міського палацу культури прийшли рідні, друзі, колеги. На обличчях — сльози, у поглядах — тиша, яку не розіб’є жодне слово. У кожному погляді — подяка і біль за людину, яка жила чесно й пішла гідно.
Народився Юрій у селищі Семенівка, навчався в місцевому ліцеї №2, а згодом оселився у Кременчуці.
"Солдат Стрибко Юрій Іванович 1973 року народження. Народився в селищі Семенівка, проживав у м. Кременчук, навчався в Семенівському ліцеї №2, працював на ТОВ "Котлагаз". Одружений, мав доньку. Призваний на військову службу під час мобілізації 3 липня 2024 року. Займав посаду кулеметник другого механізованого відділення. Загинув 7 листопада 2024 року виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Новодмитрівка Покровського району Донецької області" , - розповів військовослужбовець із позивним "Лиман".
Колеги згадують Юрія Стрибка з теплом і щирою повагою. Кажуть, він був людиною спокійною, без показного героїзму — просто робив усе як слід.
Товариш Юрія, Григорій, знав його понад двадцять років — вони разом працювали, їздили у відрядження, підтримували одне одного у будь-якій ситуації. Для нього Юрій був не просто колегою, а близьким другом, майже братом.
Він згадує, що Юрій завжди був добрим, відповідальним і безкорисливим, допомагав усім, хто потребував і для Григорія він назавжди залишиться людиною честі, відданою своїй справі й побратимам.
Ще один колега Юрія — Микола — працював із ним багато років на підприємстві «Котлогаз». Вони познайомилися ще на початку двохтисячних і відтоді підтримували дружні стосунки. Микола згадує Юрія як людину спокійну, скромну, але надзвичайно добру і щиру.
"Характер дуже золотий, компнійській, дуже золотий.. Хороша людина!", - каже чоловік і додає, що як працівник Юрій був дуже відповідальним — сумлінним і уважним до деталей.
За словами Миколи, Юрій працював слюсарем і вантажником, виконував будь-яку роботу якісно й без нарікань. Поза роботою любив риболовлю, ліс, гриби — спокій і природу. Рідні місця в Семенівці завжди залишалися для нього особливими.
Коли Юрія мобілізували, колеги продовжували підтримувати зв’язок. Микола згадує, що Юрій не скаржився, говорив спокійно, ніби просто виконував ще одне завдання — тільки цього разу для своєї країни.
Відспівали Захисника у Свято-Миколаївському соборі, а поховали на Свіштовському кладовищі у Секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Світла пам’ять Герою. Щирі співчуття рідним та близьким.
Валерія Макряшина
Фото авторки
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
У громаді триває акція «Подаруй бібліотеці книгу»
24 вересня 2026 р. 15:29
Чи поглиблять шляхопровід на Перший Занасип: Москалик розповів, на якому етапі питання
24 вересня 2026 р. 15:22
Малецький розповів, чи отримають кременчуцькі педагоги виплати до Дня працівників освіти
24 вересня 2026 р. 15:22