Мовний бренд міста, клуби й цифрові рішення: як Кременчук формує свою мовну програму

17 листопада 2025 р. 19:14

17 листопада 2025 р. 19:14

Процес триває.

У Кременчуці триває розробка Комплексної програми розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя Кременчуцької міської територіальної громади на 2026–2030 роки.

Сьогодні у мерії понад півтори години вели відкрите обговорення майбутньої програми. Формат зустрічі був змішаний — до дискусії долучилися спікери з інших міст і навіть з-за кордону.

На початку засідання голова постійної депутатської комісії з питань освіти, молоді, міжнародних відносин, культури, спорту, IT-технологій та цифрової трансформації Зінаїда Проценко, яка виступила ініціаторкою створення програми, нагадала, що відповідно до розпорядження міського голови робоча група вже розпочала роботу.

Першою виступила директорка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії Леся Крупіна. Вона розповіла про напрацювання закладу, які можуть бути впроваджені в Кременчуцькій громаді.

"Також інноваційність, про яку я говорила, тому що і той контент і ті ідеї вони свідчили про те, що програма сьогодення, можливо навіть на крок вперед, тому що вона вже бачить можливості цифрового середовища і того, що зараз тільки, скажімо, входить у наше життя. Тому і розробка мовного бренду нашого міста, і в мережах усі можливі такі речі вони також зайшли. У членів робочої групи також сприйнялися такі ідеї, які у нас напрацьовані в гуманітарно-технологічній академії, адже у нас діє мовний патруль", — зазначила Леся Крупіна.

Представник Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко нагадав, що державна мовна програма діє до 2030 року, і саме відповідно до неї мають працювати місцеві програми. Серед його рекомендацій — створення мовних клубів для дорослих і курсів з вивчення української мови.

" Державна цільова національна культурна програма забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови і державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. Ця програма передбачає, що серед виконавців цієї програми є обласні адміністрації. А відповідно обласні адміністрації формують завдання і пропонують громадам долучитися до виконання цієї програми, то ні. Місцева програма бажана і доцільно. Впроваджувати, розширювати, уточнювати, але десь приблизно обрати обов'язково ті завдання і, можливо, навіть окремі заходи, які передбачені саме державною програмою. Дуже важливо, щоб у текстовій частині цієї програми враховувалися обставини війни фактично... Є рішення Конституційного Суду, де визначено, що загроза в національній безпеці є загроза українській мові, є загроза національній безпеці. І, до речі, зауважу, що в серпні цього року були ухвалені зміни до закону про національну безпеку, де захист української мови визначений як фундаментальний національний інтерес. Який відповідно має захищати вся політика національної безпеки. Отже, захист української мови є питанням національної безпеки. І це бажано, щоб цей акцент обов'язково прозвучав десь у місцевій програмі" , — наголосив Сергій Сиротенко.

Під час обговорення виступив і депутат Кременчуцької міської ради Олександр Ющенко — власник громадського простору «Крапля», де активно популяризують українську мову. Він зазначив, що програма не має бути формальною, а повинна реалізовуватися активно й постійно.

Про важливість уживання державної мови у спілкуванні з вірянами говорив керівник КУ «ТУРБОТА» Іван Балацький. Також учасники зустрічі почули пропозиції та напрацювання студентів Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії та рекомендації від українців, які мешкають за кордоном.

Мали змогу висловитися й відомі громадські діячі Кременчука.

Обговорення програми триває. У грудні її мають винести на розгляд депутатів для затвердження.

Нагадаємо, Без «радянщини» і формальностей: у Кременчуці пишуть сучасну програму підтримки української мови

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські