Обіцяв матері приїхати у відпустку, але загинув - Кременчук прощається із Захисником Андрієм Носулем

18 листопада 2025 р. 19:20

18 листопада 2025 р. 19:20

Кременчужани попрощалися з воїном, який загинув на Херсонщині.

Сьогодні у Кременчуці прощаються з 51-річним Захисником України Андрієм Леонідовичем Носулем, який загинув на Херсонщині. 8 листопада 2025 року він героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації. Вірний син, турботливий батько — так про нього говорять ті, хто знав його особисто.

До міського палацу культури, де проходила церемонія прощання, кременчужани йшли з букетами квітів.

Сум огорнув людей, які знали загиблого Героя. Біля труни — родичі, серед них чоловік у військовій формі. Це молодший брат Андрія.

"Старший сержант Андрій Носуль, 1974 року народження, народився і проживав у місті Кременчук, навчався в ліцеї №4. Надалі проходив службу в Збройних силах України, у військовій частині обіймав посаду номер обслуги гранатометного відділення. Загинув 8 листопада 2025 року, виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Берислав Херсонської області", — розповів військовослужбовець із позивним "Лиман".

Друзі згадують Андрія як веселого, життєлюбного, завжди усміхненого.

"Знаєте, його очі були кольору неба. У Андрія була дуже яскрава посмішка. Він такий був добрий, завжди на позитиві був, завжди допоможе, якщо треба. Душа компанії, грав на гітарі...", — говорить подруга дитинства Анжела.

Товаришували і вони, і їхні родини. Сьогодні Анжела (на фото справа) і Олеся  — також подруга Андрія — прийшли провести його в останню путь.

"Це був шок, коли ми дізналися про його смерть. У них вся сім’я воює. Сьогодні молодший брат прощається з ним - він теж військовий", — говорить Олеся.

Деякий час Андрій працював за кордоном, але повернувся в Україну.

"Яким він заводним був у молодості. Був розумний хлопець, дуже класний, такий щирий, веселий", — додають жінки.

Пригадують і те, як, будучи на службі, Андрій знаходив можливість піклуватися про маму. Приїхав на її день народження із величезним букетом троянд.

"У Кременчуці відключення світла, а він приїхав з квітами. Сюрприз зробив. Отаким був", — згадує Анжела.

Цього року він уже не встиг. Її день народження — 10 листопада. Андрій загинув за два дні до нього.

Про нього говорить і подруга матері, помічниця голови наглядової ради ПРАТ "Кременчуцький колісний завод" Лілія Богодист.

"Андрій працював у нас на підприємстві. Працювали недовго разом, але найкращі спогади. Отаким був. У матері два сини на війні було. Один загинув… Хто його знав — то найкращі спогади. Земля йому пухом", — говорить мешканка Кременчука.

Цей день у Кременчуці видався світлим і сонячним — таким, яким, кажуть близькі, був і сам Андрій Носуль.

Відспівали Захисника у Свято-Миколаївському соборі, поховали на Свіштовському кладовищі в Секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.

Його ім’я назавжди лишиться серед тих, хто став щитом для країни. І кожен, хто сьогодні прийшов попрощатися, приніс із собою частинку вдячності, яку неможливо висловити словами.

Світла пам’ять Герою. Щирі співчуття рідним та близьким.

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські