Не пропустіть! У Кременчуці триває тиждень документального кіно в рамках Мандрівного фестивлю Docudays UA

18 листопада 2025 р. 19:20

18 листопада 2025 р. 19:20

Ну дуже цікавий тиждень.

Мандрівний Docudays UA завітав в Кременчук Протягом цього тижня у місті в різних локаціях проходять покази фільмів в рамках цього фестивалю. Уже втринадцяте в нашому місті.

Учора Кременчуцька газета побувала в просторі "Крапля" (одному із місць, де проходять покази), там демонстрували документальний фільм "Санаторій".

"На околицях Одеси розташований санаторій «Куяльник» — велика будівля 1970-х років, що функціонує як готель і медичний заклад. Щоліта сюди з’їжджаються тисячі українців, яких приваблюють радянські методи оздоровлення та можливість відпочити на солоному озері. Утім, найбільшою принадою є загадкова чорна грязь, що, як кажуть, лікує безпліддя, фізичні порушення й інші недуги. Фільм «Санаторій» переносить нас у літо в цьому незвичному місці і демонструє щоденну працю персоналу, що невтомно дбає про здоров’я, комфорт і дозвілля відвідувачів — попри близькість війни. Для гостей це — нагода відновити сили, зцілити душу й тіло, покохати. І хоч зовсім поруч лунають обстріли, щось у пастельно-рожевих і лаймово-зелених коридорах санаторію знов і знов притягує відвідувачів. Можливо, це — віра в омолодження. А може — якась таємниця, захована в тих цілющих грязях… ". - так представлений фільм в анонсі. Тож журналісти не спойлерять його, аби бажаючі могли переглянути і отримати свої враження.

Серед іншого цього тижня у Кременчуці можна буде переглянути:

"Фіуме або смерть!"

У 1919 році італійський поет, денді й апологет війни Ґабріеле Д’Аннунціо захопив Фіуме. Мешканці Фіуме — міста, яке нині називається Рієка, — переказують і переосмислюють цю химерну історію 16-місячної окупації у безжально правдивій, але безумовно панківській кіноподорожі.

«Остання пісня з Кабула» – захоплива героїчна історія дівчат-сиріт, чию музичну школу закрили, коли Талібан захопив владу в Афганістані. Дівчата тікають до Португалії, де намагаються відбудувати своє зруйноване життя і знову почати грати музику.

«Де мій бронік?»

Даша, молода операторка, повертається з Німеччини додому в Дружківку після двох років війни. На пероні її зустрічає Андрій — давній друг, про якого вона колись знімала фільм і з яким між ними збереглася тепла взаємність. Тепер він — військовий. Від родинної вечері до поїздок на передову, від особистих переживань до непростих конфліктів у взводі — Даша занурюється у складний світ Андрія, який раптом стає ще болючішим після його поранення та втрати його важливих речей — бронежилета й каски.

«Як пройшли мої літні канікули»

Кожен із нас хоча б раз писав шкільний твір на цю тему — і завжди зненацька. А як прожили літо сучасні українські підлітки? У стрічці звучать голоси дітей із різних куточків України: особисті історії, смисли, переживання й будні, що формують їхню молодість навіть у час війни. Чи схожі вони між собою? Чи війна змінює їхній досвід, чи навпаки — не здатна заглушити прагнення до життя, емоцій та пригод?

"Мій щоденник сексуального шантажу"

Світ Паті перевертається з ніг на голову: хтось починає шантажувати її файлами з украденого комп'ютера. Від гри невидимого хакера в кішки-мишки дівчина втрачає спокій. Поліція не може допомогти, і Паті розуміє, що вийти з цієї пастки вона має сама. У ході власного розслідування дівчина відкриває тривожну істину: її історія — лише одна з багатьох, що свідчать про нашу вразливість перед загрозами цифрового світу.

Шукайте в повному розкладі час і місце показу фільму, що вас зацікаввив.

В кінці тижня запрошуємо вас на закриття Мандрівного фестивалю Docudays UA у Кременчуці - останній кіноперегляд цього року. Завершимо фестивальний маршрут особливою, глибоко емоційною стрічкою про пам’ять, любов і спробу зберегти те, що не зникає, навіть коли люди йдуть.

«Моя золота дитина»

У центрі сюжету — історія режисера Маартена де Шуттера, який за десять років після вбивства матері — активістки у галузі боротьби зі СНІДом, антропологині й феміністки Мартіни де Шуттер — намагається відновити втрачені спогади про неї. Прагнучи знову відчути цей звʼязок, Маартен вивчає її життя та їхні стосунки. Фільм поступово розкриває теми пам’яті, материнства і втрати — а наскрізною ниткою проходить безмежна любов між матір’ю та дитиною.

Організатори попереджають щодо змісту: містяться зображення смерті

"Запрошуємо провести з нами цей фінальний фестивальний день, переглянути фільм разом та поділитися своїми відчуттями в спільному обговоренні після показу. Дата і час: 23/11, 15:00. Локація: Простір ідей - Європейський клуб Адреса: Кременчук, вул. Софіївська, 36-Б (вхід з двору) Вхід вільний, без реєстрації" ,  - йдеться в повідомленні.

Також нагадаємо,  що вхід на всі покази та всі локації — безкоштовний.

Але перед фестивальним тижнем регіональна координаторка Мандрівного фестивалю Docudays UA Світлана Овчаренка акцентувала про благодійну складову.

"Ми будемо просити донатити на підтримку реінтеграції та реабілітації звільнених із полону, особливо цивільних. Адже цього року амбасадором фестивалю є правозахисник Максим Буткевич — дуже відомий в Україні активіст. Він змушений був змінити роботу правозахисника на роботу воїна, пішов воювати, потрапив у полон, був звільнений восени минулого року. Зараз його громадська організація займається реінтеграцією і реабілітацією людей, які повернулися з полону", — додає вона.

Читайте: Фільми, що надихають не здаватися: у Кременчуці стартує Мандрівний Docudays UA (Розклад показів)

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські