Навчання в укриттях: страхіття батьків чи повноцінний процес

24 листопада 2025 р. 10:59

24 листопада 2025 р. 10:59

Коли в Кременчуці лунає повітряна тривога, у комунальних закладах середньої освіти дотримуються безпекових правил – діти йдуть в укриття. Ось тут і постає питання, чи навчаються вони там повноцінно?

Часті, а інколи тривалі повітряні тривоги впливають на якість отримання освіти як у школах, так й у інших навчальних закладах. Кременчук – не виняток. Більшість батьків школярів зазначають, що після таких «пропущених» уроків багато матеріалу потрібно надолужувати вдома. Адже не в усіх комунальних ліцеях чи гімназіях навчальний процес продовжується в укриттях. Там, де сховище для цього не облаштовано, дітлахи сидять в телефонах, граються чи виплескують енергію через рухи. Тож увечері після роботи дехто з батьків перевтілюється на вчителів – намагаються усілякими способами донести до дитини знання, які вона не освоїла у школі.

Нещодавно в газеті одного з полтавських видань, ми побачили інформацію, що у Полтаві працює шість центрів із надолуження освітніх втрат.

«Тут у спокійній атмосфері, без оцінок і домашніх завдань, із підтримкою вчителів учні 5-11 класів можуть безплатно (за умови попередньої реєстрації) підтягнути українську, англійську мови, математику та історію України, старшокласники – підготуватися до заліків і складання національного мультипредметного тесту», – йдеться у матеріалі.

Функціонують вони у межах проєкту ЮНІСЕФ, у співпраці з Полтавською міською радою. Фінансову підтримку надає Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).

Тож ми вирішили дізнатися, чи існують аналогічні програми у Кременчуці. Для цього направили запит у Департамент освіти. Однак чиновники переадресували це питання у школи. І замість загальної відповіді «так» чи «ні» кожна школа розповіла нам, яким чином учні наздоганяють матеріал, який не пройшли на уроці через тривогу.

Загальна картина здебільшого виглядає так: діагностувальні роботи -> аналіз робіт -> корегування тематичного плану -> надання консультацій та бесіди з батьками.

Тобто, за підсумками діагностувальної роботи виявляються прогалини. Ось тут педагог може скорегувати календарно-тематичний план, наприклад, приділивши більше часу на наступних уроках повторенню матеріалу, який важко засвоїли діти. У більшості закладів вказують також на проведення індивідуальних або групових консультацій, під час яких учні отримують роз’яснення у темах, які потребують.

«Учителями-предметниками постійно відстежуються індивідуальні траєкторії розвитку дітей, за результатами стану яких надається відповідна допомога з питань опанновування програмного матеріалу», – з відповіді ліцею №11 «Гарант».

Окрім цього, у школах згадують про освітні корпоративні платформи, зокрема, Google Workspase, Google Classroom, Google-meet тощо, де розміщуються відеоуроки, презентації, а також навчальний матеріал, взятий з мережі. У школах зауважують, що вчителі деякі презентації чи наглядні матеріали роблять власними силами. І все – щоб учням було зрозуміло та доступно!

«Вчителі початкової школи створюють запис коротких пояснень, які учні можуть переглянути у зручний час, а ще пропонують користуватися мобільним додатком «Вивчаю не чекаю», з яким весело та цікаво можна вивчати математику та українську мову. І це не повний перелік комплексної роботи», – проінформували нас у ліцеї №10 «Лінгвіст».

А ще проводяться бесіди з батьками, під час яких педагоги підказують їм, на що саме треба звернути увагу, щоб дитина подолала власні прогалини, а також розповідають про можливі причини освітніх втрат.

«У разі потреби учителі узгоджують із батьками додаткові форми підтримки – допомогу в організації повторення вдома або участь у консультаціях онлайн», – йдеться у відповіді гімназії №9.

Також у багатьох школах, відповідно до отриманої інформації, у найпростіших укриттях є одномісні парти, стільці, мобільні дошки тощо – тож учні деяких класів можуть виконувати практичні завдання (наприклад, у школі №2).

«У найпростішому укритті Кременчуцької гімназії №7 створені умови для проведення/продовження освітнього процесу під час повітряної тривоги. Умовно розподілено приміщення на зони початкової, середньої та старшої школи. Встановлені відповідні навчальні меблі, підключено інтернет. Для 9-х класів встановлено мультимедійний проектор з екраном», – сповістили нас у закладі.

«Діти виконують навчальні завдання з вчителем класу, фактично не заважаючи один одному», – йдеться у повідомленні дитсад-школи №15.

Схожу відповідь ми отримали з інших гімназій.

Однак не в усіх закладах є власні укриття. Зокрема, гімназія №3 користується укриттям дитячого садочка, тому осередків для навчання немає.

«Перебуваючи в орендованому для цього приміщенні, класні керівники проводять емоційні хвилинки, вправи на знаття тривоги, ігри та короткі руханки», - інформують в багатьох закладах.

У школах зауважують, що подолання освітніх втрат – це комплексний підхід і обмежитися лише одним шляхом не можливо.

Так, у деяких ліцеях, наприклад, під час канікул працюють осередки, де школярам допомагають наздогнати матеріал, який не засвоїли через тривалі повітряні тривоги разом із вчителем. Наприклад, у ліцеї №4 у червні 2025 року для учнів 5-7 класів упродовж 2-х тижнів працювала Літня предметна школа для подолання освітніх втрат. Також зазначається, що облаштовані укриття дозволяють першачкам, більшості учням середньої та старшої школи продовжувати навчальні заняття під час повітряної тривоги.

Таки ж осередки подолання освітніх втрат під час канікул працюють у ліцеї №30.

Адміністрація ліцею №17 також запевняє, що можливе відпрацювання пропущеного матеріалу під час канікул – за заявою батьків та індивідуальним планом учня.

«Укриття пристосоване для безпечного перебування, але не для повноцінного проведення уроків, тому вчителі проводять у цей час усні повторення, читання, стабілізаційні вправи чи бесіди з учнями», – йдеться у повідомленні.

Зазначимо, майже всі заклади запевняють, що вчиняються усі можливі дії для забезпечення належного освітнього процесу в умовах воєнного стану та засвоєння учнями матеріалу.

Як бачимо, в цілому, системна робота з подолання освітніх втрат передбачає самостійну, індивідуальну, групову, дистанційну та очну форму занять під контролем вчителя.

Батьки говорять про інше

Ознайомившись із відповідями з гімназій та ліцеїв, складається враження, що і проблем немає: вчителі допоможуть, підкажуть, учні вдома опрацюють, розберуть матеріал за допомогою наданих онлайн презентацій, відеоуроків.
Однак, насправді, картина не дуже радісна. Багато хто з батьків вказує на те, що хоч укриття у школах і є, але в них неможливо проводити (не проводяться) заняття.

Тому весь матеріал, що дітлахи просиділи «у підземеллі», стає справжньою каторгою для учнів, які не можуть зрозуміти тему самотужки. От тоді родинний вечір нагадує той, що часто бачимо у соцмережах: усі разом намагаються розібратися у хімії чи фізиці або порахувати приклади з математики, що розв’язуються за допомогою ШІ (Штучного інтелекту).

Для повноцінного розуміння ситуації, ми попросили знайомих батьків школярів та тих, хто спілкується в міських чатах, розповісти нам, як вони разом із дітьми «закривають» прогалини.

«В мене молодший син навчається у ліцеї №10. Зауважень не маю – вони дійсно навчаються навіть в укритті. А ось старший – учень 7-го класу в ліцеї №4 – тут складніше. Хоч там і зроблено сучасне укриття для старшої школи, але заняття там не проводяться», – розповіла нам пані Віка, мама двох синів.

На формулювання «для дітей проводяться індивідуальні консультації» дехто з батьків не на загал реагують із сарказмом: «Хіба що на платній основі».

У соцмережах на питання, як вдається наздоганяти освітні втрати, ми отримали наступні відповіді:

«У нас з англійською особлива біда, тому дитина надолужити може лише вдома зі мною. Допомагають в тому хіба супутні матеріали, які знаходимо у відкритому доступі по інтернету, та з додатково куплених книг».

«Хіба що заняття з мамою, якщо може допомогти, або репетитор. У мене хлопці з англійської мови займаються додатково з репетитором. 5 клас».

«Які там рекомендації! Тільки репетитори можуть, тільки носом тикати в недоліки і все».

Тож, як бачимо, не в усіх батьків збігається картинка з тою, що показали у школах.

«Мій син навчається у гімназії №11, 6 клас. Навчання в них змішане: 2 тижні – дистанційно, інший час за дивним розкладом з великим перервами – у школі. Хоч і не зручно, але ми якось звикли до цього. Утім графіки відключення світла додали нову проблему: в мене, як і в сина, у разі тривалої відсутності світла не працює мобільний інтернет. І якщо раніше я могла «роздати» інтернет, то тепер це не завжди можливо. Тому приєднатися до дистанційного навчання – ще той квест. Тож деякі уроки дитина пропускає саме через цю причину. Звісно, вчителька незадоволена, але що я можу зробити?» – розповіла нам про ще одну проблему пані Надія.

Беріть ліхтарі із собою

Під час підготовки цього матеріалу, Кременчук опинився під черговим обстрілом росіян. Внаслідок цього, 8 листопада – у суботу, місто було знеструмлено. Добре, що електропостачання вдалося відновити у стислі терміни. Утім графіки погодинного відключення світла, як ми вже почули вище, також впливають на процес навчання: у похмурі дні дітлахи носять із собою автономні лампи, щоб не псувати зір у класах, де немає світла. Ця практика не для всіх нова – минулоріч батьки вперше стикнулися із такою проблемою. Що змінилося з того часу у комунальних закладах середньої освіти? Здебільшого нічого.

Лише у ліцей №5 триває пілотний проєкт , де розробляють систему повного електроживлення закладу на випадок відсутності світла від загальних мереж. Про це стало відомо 12 листопада під час засідання виконкому.

«Я вже казав минулого тижня, що ми зараз робимо пілот по п’ятій школі, щоб забезпечити повністю електроживлення одного закладу у разі втрати зовнішнього живлення. Але це складно зробити. Йде розрахунок — для старих електричних плит потрібні дуже потужні генератори. Ми розглядаємо варіант заміни деяких плит на нові, щоб зменшити навантаження і, відповідно, витрати на закупівлю генераторів. Якщо зараз потрібно 150 кіловат, то після модернізації вистачить 75 кіловат», — розповів міський голова Віталій Малецький.

За його словами, в усіх школах вже замінили лампи на енергоощадні світлодіодні. Окрім цього, розробляються проєкти теплових вузлів, які передбачають встановлення твердопаливних котлів і генераторів.

«Це мають бути такі стабільні «пункти незламності» — площі у кілька гектарів, де у разі потреби можна розмістити людей. У звичайному режимі вони зможуть автономно працювати як соціальні чи спортивні заклади», — зазначив мер.

Під час засідання торкнулися й питання, що у деяких школах батьків просять приносити лампи. За словами Малецького, це не вказівка від влади, а ініціатива самих батьків, які вирішили допомогти початковій школі.

А тут можна посперечатися, адже батьки розкажуть, що отримували відповідні повідомлення від класних керівників, які зазначали, що у класах недостатньо освітлення, тому необхідно потурбуватися, щоб у кожного учня була лампа автономного живлення. І як реагувати на це? Звісно, турботливі батьки бігли у магазини та купували ліхтарі, аби зберегти зір дитини.

Тому виникає питання — чому про ці всі заходи міська влада Кременчука згадала лише на четвертому році війни, коли українська енергетична система серйозно постраждала від агресії рф.

До цього питання слід додати й інше, на жаль, риторичне – коли укриття в ліцеях і гімназіях стануть не тільки місцем, де школярі ховаються під час повітряних тривог, а й місцем, де вони отримуватимуть нові знання?

Нагадаємо, у кременчуцьких школах ввели 30-хвилинні уроки через тривалі відключення світла .

Кременчуцький ліцей №11 відкриває шлях для нових модульних укриттів у місті .

Проблема ґрунтових вод затримує будівництво укриття у Кременчуці .

Олена Синтюрина

Фото авторки

Полтавські