вологість:
тиск:
вітер:
«Він дуже сміливий був хлопець з дитинства»: Кременчук проводить в останню путь Анатолія Болгарова, нагородженого орденом «За мужність»
У людській пам’яті Герой назавжди залишиться людиною, яка будь-якої могла прийти на допомогу.
Сьогодні у Кременчуці прощаються із Захисником України, який віддав життя у війні росії проти України, Анатолієм Болгаровим.
Церемонія прощання розпочалась у Міському палаці культури. Зустрічали земляки Героя, ставши на коліна.
У цей час над головами пролітав запізнілий ключ перелітних птахів…
"Солдат Болгаров Анатолій Юрійович, 1980 року народження. Народився та проживав у місті Кременчук, навчався у Кременчуцькій гімназії №23. Закінчив Регіональний центр професійно-технічної освіти №1 міста Кременчука. Працював як фізична особа-підприємець. У військовій частині займав посаду водія кулеметного взводу штурмової спеціалізованої роти. Загинув 23 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання по захисту України в районі населеного пункту Степи Покровського району Донецької області", — повідомив військовослужбовець із позивним «Лиман».
У людській пам’яті він назавжди залишиться людиною, яка будь-якої миті могла прийти на допомогу. Так розповіла про товариша дитинства Олена, яка виросла разом із Анатолієм, навчалась у школі, а зараз живе за кордоном. Відомо, що Анатолій навчався і в гімназії№23 і гімназії №29.
«Ніхто не думав, що так станеться. Ми з Анатолієм переписувались, завжди був веселим, життєлюбом», — розповіла жінка. Її спогади повертають у безтурботне дитинство на «Костромі». І ці спогади добрі і теплі.
Анатолій Болгаров нагороджений орденом «За мужність». Був безстрашним і непощадним до ворога — про це говорить троюрідний брат Ярослав.
"Воював хоробро, дуже хоробро. Сильна людина, Батьківщину пішов захищати із чистою щирою душею, був патріотом. Останній раз зустрілись і він казав, що приїхав прощатися. Приїхав до дядька, мене бачив. Говорив, що дуже несолодко там, дуже. Говорив, що кожен день думає, що смерті пора. Поцілував і сказав: “може вже не побачимось”", — слова Ярослава.
Він пригадує, що Анатолій активно займався спортом, а його батько був тренером із боротьби.
Анатолій Болгаров був добрим сином, а орден «За мужність» мати отримала вже посмертно.
"Цей орден йому присвоїли за вчинок. А віддали матері посмертно. Він дуже сміливий був хлопець з дитинства...", — говорить подруга матері Любов Іларіонівна.
Продовжувалась церемонія прощання у Свято-Миколаївському соборі, де відспівували Героя.
Вічний спокій Анатолій Болгаров знайшов на Свіштовському кладовищі.
У моменти таких втрат місто стишується та завмирає — не через ритуал, а через розуміння масштабу особистої мужності, яка стала щитом для інших.
Олена Ліпошко
Фото Катерини Майдак
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
Небайдужі полтавці та соцпрацівники провели генеральне прибирання біля кінотеатру «Колос»
25 вересня 2026 р. 17:52
На Полтавщині та Сумщині через негоду без світла залишаються майже 150 населених пунктів
25 вересня 2026 р. 17:46
З підробленою довідкою житель Полтавщини хотів ...
25 вересня 2026 р. 17:44