«Ще одна цеглина в домовину російської пропаганди»: у Полтаві презентували книгу «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»

29 листопада 2025 р. 20:04

29 листопада 2025 р. 20:04

Цими днями у Полтаві презентували книгу «Генерал Кук. Біографія покоління УПА». Її автор, історик і очільник Українського інституту національної пам’яті в 2014-2019 рр. Володимир В’ятрович висвітлив біографію останнього командира Української повстанської армії Василя Кука та розповів про роботу над книгою. Модератором просвітницького зібрання став представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

«Ця книга – ще одна цеглина в домовину російської пропаганди, це масштабна праця, що показує не лише життєвий шлях командира УПА Василя Кука, а й формує ширшу картину українського минулого та покоління, яке зберегло незламність попри всі переслідування. Розглядаю цю презентацію і як внесок у деколонізацію свідомості полтавців, у популяризацію назв вулиць на честь покоління ОУН і воїнів УПА, чимало з котрих фігурують у книзі «Генерал Кук. Біографія покоління УПА». Протягом останніх 10 років на Полтавщині з’явився потужний топонімічний пласт назв, які вшановують звитягу ОУН і УПА », - сказав модератор зібрання Олег Пустовгар. Він перелічив частину назв . У м. Полтава: вулиця Героїв ОУН; вулиця Української повстанської армії; провулок майора УПА Миколи Савченка. Вулиця Націоналістів у с. Мякеньківка Решетилівської громади. У Полтаві, Кременчуці та у окремих містах і селах вулиці Романа Шухевича; Степана Бандери; Кирила Осьмака . У с. Старі Санжари- Катерини Мешко . У селах Кочубеївка Чутівської, Стайки Хорольської та Камінне Котелевської громади- вул. Героїв УПА . У Хоролі- Дмитра Білогуба . У Полтаві і Семенівці - вулиця Івана Вовчука . У Кременчуці - діячки ОУН Катерини Зарицької, у Горішніх Плавнях -Омеляна Суничука. Вулиці Українських повстанців є у 15 громадах Полтавщини.

«Це біографія останнього командира УПА Василя Кука. Але значно ширше – через його життєпис я намагався показати ключові події української історії ХХ століття: Першу і Другу світові війни, повстанський рух, період придушення спротиву, «відлигу», застій, відновлення незалежності. Я записав багато годин його розповідей. Пізніше отримав доступ до сотень томів матеріалів КДБ, пов’язаних із Куком. Тож зрештою вирішив створити не збірку спогадів, а повноцінну книгу про нього, використавши весь цей комплекс джерел» , – розповів полтавцям В’ятрович. Він познайомився з Василем Куком у 1995 році. З 2005-го почав записувати його спогади з наміром видати окрему книжку. Автор акцентував на тому, що постать Кука дозволяє краще зрозуміти ціле покоління повстанців: «Кук – головний герой, але поруч із ним у книзі постають його соратники: Степан Бандера, Роман Шухевич, а також представники наступних поколінь – серед них Василь Стус» .

Одним із найпоширеніших міфів, який довелося спростовувати, було звинувачення в нібито співпраці Кука з комуністичною владою. «Періодично виникали звинувачення, що його не розстріляли, бо він співпрацював. Але документи КДБ показують протилежне: чекісти вважали його «невиправним націоналістом і фанатиком», якого так і не вдалося зламати», – зазначив В’ятрович.

Найбільшим викликом для автора став брак часу: «Не маю можливості займатися тільки творчою діяльністю, я народний депутат, і це теж забирає частину мого часу. Плюс війна не створює сприятливих умов для зосередження. Але водночас вона й підштовхувала: треба писати зараз, бо ніхто не знає, що буде завтра» . Незважаючи на стереотипи про «нудність біографій», В’ятрович переконаний, що це один із найцікавіших жанрів: «Через життєпис людини можна найкраще передати історію. Я намагався вписати біографію Кука у широкий контекст – від світових процесів до локальних подій. Це дає можливість зрозуміти, чому людина діяла саме так. І як життя одних героїв доповнює життя інших» .

За матеріалом регіонального інформцентру «Новини Полтавщини» Полтавської обласної ради

Полтавські