Знай ВІЛ-статус та убезпеч себе і партнерів

01 грудня 2025 р. 14:10

01 грудня 2025 р. 14:10

28 листопада 2025 року, в переддень Міжнародного дня боротьби з ВІЛ інфекцією та захворюванням на СНІД, викладачами кафедри внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією був проведений захід зі здобувачами вищої освіти ПДМУ — «Знай ВІЛ-статус, та убезпеч себе і партнерів». До заходу була запрошена завідувачка клініко-діагностичним відділенням з питань ВІЛ-інфекції та інтегрованих послуг КП «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» ПОР — Анна Міщенко, яка надала дуже змістовну і вкрай необхідну інформацію не тільки для майбутніх лікарів, а й для пересічного громадянина про ВІЛ-інфекцію.

ВІЛ-інфекція — це стан, що розвивається в результаті тривалого персистування вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) в організмі певної особи. Це лімфотропний рертровірус, що вражає CD4, та T- лімфоцити, поступово знижуючи імунітет і призводячи до розвитку СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту), якщо лікування не проводиться.

ВІЛ — це одна з небагатьох інфекцій, яку сучасна медицина вміє повністю контролювати, але поки що не виліковує.

В 1983 р. дві наукові групи незалежно одна від одної, очолювані Робертом Галло зі США та Люком Монтаньє і Француазою Барре-Сіруссі з інституту Пастера у Франції виділили вірус імунодефіциту людини, а назву «ВІЛ» отримав в 1986 році. Згодом були встановлені шляхи передачі: через кров та статевим шляхом. Вірус міститься у всіх рідинах організму: спинно-мозкова, слина, піт, молоко, сперма, кров.

Кількість інфікованих у світі людей подвоюється кожні 10-14 міс. Люди, що живуть з ВІЛ-інфекцією — це група підвищеного ризику, у яких можуть розвинутись опортуністичні захворювання, визвані мікроорганізмами, що не завдають шкоди людському організму при здоровій імунній системі і добре розмножуються в організмі людини з ослабленим імунітетом, викликаючи різні бактеріальні, паразитарні захворювання (токсоплазмоз, цитомегаловірус, пневмоцистну пневмонію), кандідамікози, туберкульоз, рак різних локалізацій. Якщо у пацієнта діагностують одне або кілька опортуністичних захворювань, це може свідчити про розвиток СНІДу.

СНІД — це остання стадія тривалої ВІЛ-інфекції, яка супроводжується ураженням імунної та нервової системи, проявляється розвитком тяжких вірусних, бактеріальних, паразитарних захворювань і злоякісних новоутворень, що призводить до летальних наслідків. Туберкульоз (ТБ) у людей, які живуть з ВІЛ, діагностують у 66 разів частіше, ніж серед населення, яке не має ВІЛ-статусу, і він посідає перше місце серед опортуністичних інфекцій у таких пацієнтів.

Близько 50% хворих на ТБ одночасно мають ВІЛ інфекцію. Єдиним способом встановлення діагнозу ВІЛ є тестування на наявність антитіл до ВІЛ, та діагностування ТБ рентгенологічними, лабораторними методами.

ВІЛ-інфікованих в Україні станом на 01.10.2025 року діагностовано 133 382 чоловік, які перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я. Це становить 325,3 на 100 000 населення, найвищі показники в Одесі, Миколаєві, Дніпрі. На 01.10.2025 року в Україні зареєстровано 2073 випадків захворювання на СНІД, що складає 5,1 на 100 000 населення, це на 22,1% менше захворюваності на СНІД за 9 місяців 2024 року.

В Полтавській області за 9 місяців 2025 року було обстежено 78 198 осіб, встановлений вперше в житті діагноз ВІЛ-інфекції у 217 особи, що відповідає 16,1 на 100 тис. населення. Відповідно за 9 місяців 2024 року виявлено 253 особи, що становить 18,8 на 100 тис. населення. Захворюваність на СНІД за 9 місяців 2025 року склала 2,3 на 100 тис. населення, відповідно 9 місяців 2024 року — 3,9. Показники захворювання на ВІЛ-інфекцію та СНІД по області нижче всеукраїнських показників. Але проблема ВІЛ-інфекції залишається як в Україні, так і в цілому світі.

СНІД — це велика проблема для здоров’я хворого, а інша проблема, що цей пацієнт є джерелом зараження для партнерів і для контактних людей, особливо при наявності туберкульозу. Тому краще попередити розвиток СНІДу при виявлені ВІЛ і обов’язково розпочати лікування. У людей, які живуть з ВІЛ і приймають антиретровірусну терапію (лікування препаратами, що пригнічують вірусне навантаження до невизначуваного рівня) відповідно до даних ВООЗ, UNAIDS та CDC, при статевих стосунках передача вірусу є неможлива — це науково підтверджений принцип H=H (не визначається = не передається). В умовах артиретровірусної терапії можна жити наповненим та активним життям без страху, що передасте вірус, створювати сім’ї, народжувати здорових дітей, будувати кар’єру, займатися спортом.

Трагічні обставини, спричинені війною, сприяють ширшому поширенню ВІЛ-інфекції. Сексуальне насильство, міграція, необізнанність щодо ризиків інфікування ВІЛ, обмеження доступу до медичних послуг, тяжкі поранення на фронті та в тилу, а також пов’язані з ними хірургічні втручання — усе це підвищує ризик інфікування та розширює коло груп ризику. Чим більше ми знаємо про сучасні та ефективні методи обстеження, профілактики та лікування, тим більше людей зможуть захиститися від ВІЛ, дотримуватися безпечної поведінки та бути толерантними з людьми, які живуть з ВІЛ, адже це може трапитися з вашими знайомими, близькими і рідними нам людьми.

Один із методів профілактики ВІЛ-інфекції- це своєчасний і правильний прийом антиретровірусних препаратів до та після потенційно небезпечного контакту.

Джерела захворювання: людина, яка має ВІЛ. Основні «ключові» групи підвищеного ризику до інфікування: чоловіки, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), споживачі ін’єкційних наркотиків, особи які надають секс-послуги, особи які практикують незахищені статеві стосунки з людьми з невідомим ВІЛ статусом. Але є і додаткові групи ризику: внутрішньопереміщені особи, військовослужбовці.

Шляхами зараження є: нестерильний інструментарій (не стерилізовані належним чином), переливання крові донорів із груп ризику (у країнах, де багато ВІЛ-інфікованих людей, навіть кров, що пройшла тестування на наявність ВІЛ, може бути небезпечна, оскільки існує вірогідність того, що кров може містити ВІЛ, перш ніж антитіла будуть виявлені), трансплантація органів (нирка, печінка і т.д.), внутрішньоутробне зараження плоду або під час пологів, зараження дитини при природному вигодовуванні молоком матері, хворої на СНІД, тріщини на слизовій оболонці прямої кишки та статевих органів. Також варто звернути увагу на молодь та підлітків, оскільки зараз основний шлях інфікування ВІЛ- статевий.

Молоді люди серед вікових груп найбільш активні в сексуальних стосунках, тому мають найбільший ризик захворіти. Убезпечити себе можна маючи сексуальні стосунки з постійним партнером, обстеженим на ВІЛ; користуватися презервативами; при виникненні підозри інфікування ВІЛ, своєчасно обстежуватися, окрім цього обстеження треба проводити щорічно; за потреби проводити доконтактну та постконтактну профілактику антиретровірусними препаратами (лише за призначенням лікаря); вести здоровий спосіб життя; уникати ризикованих практик.

Здобувачі освіти з інтересом прослухали інформацію, яка була надана зрозуміло, доступно. Лектор та викладачі отримали багато запитань від здобувачів освіти, надали відповіді. Треба сказати, що це була дружня співбесіда, дуже потрібна для безпечного життя. По бажанню був проведений оральний тест для діагностики ВІЛ- інфекції, надані засоби захисту від зараження та інформаційні листівки. Отримана інформація важлива як для молоді, так і для всього суспільства, дуже доцільна і необхідна, щоб убезпечити себе від захворювання на ВІЛ/СНІД, та не бути джерелом зараження для сексуальних партнерів.

Тестування на ВІЛ рекомендується проходити щонайменше раз на рік, а людям із підвищеним ризиком — частіше. В Україні тестування на ВІЛ безкоштовне, отримати послугу тестування можна у свого сімейного лікаря, що робить послугу максимально доступною для кожного, або в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, які нададуть повний пакет послуг щодо питання ВІЛ (тестування, медикаментозну профілактику, лікування ВІЛ).

Алла Вородюхіна

Наталія Дігтяр

Наталія Герасименко

Олена Філатова

Прес-служба Полтавського державного медичного університету

www.pdmu.edu.ua

Полтавські