«Ветеран, моральний авторитет, людина-світоч...»: Кременчук попрощався із позитивною людиною та Героєм Тарасом В’юном

09 грудня 2025 р. 15:43

09 грудня 2025 р. 15:43

Світла пам'ять!

Сьогодні у Міському палаці культури Кременчука лунали тихі, але щирі слова прощання з Тарасом Анатолійовичем В’юном — людиною, що залишила яскравий слід у серцях усіх, хто його знав. Він завжди жив на повну, із щирістю, сміхом і відповідальністю, що ставали його другою натурою.

« Сьогодні відбувається поховання В'юна Тараса Анатолійовича, який народився 9 січня 1987 року. Навчався у Кременчуцькій гімназії №20. Закінчив Кременчуцький педагогічний коледж імені Макаренка. Працював рятувальником у 12 ій державній пожежній частині. З 2014 року став на захист Батьківщини добровольцем.

З 2018 служив на посаді командира роти снайперів. З 22-го року, під час повномасштабного вторгнення, брав участь у бойових діях на Запорізькому, Попаснянському та Херсонському напрямках.

Був повним кавалером ордена "За мужність". На жаль, помер 6 грудня 2025 року в лікарні внаслідок тяжкого поранення. Проживав у місті Кременчук, був одружений, мав двох дітей- сина та доньку. Світла пам'ять герою! » , - розповів офіцер цивільно-військового співробітництва Віталій Іванчиков.

Його друзі та знайомі згадують його сміх, жарти, теплі обійми та неймовірну здатність об’єднувати людей. Тарас умів слухати, підтримувати і давати пораду, яка залишалася з тобою назавжди. Його близькі пам’ятають його як веселого, ерудованого, завжди допитливого хлопця, який надихав навколо себе.

Як розповів колишній класний керівник Тараса Олександр Деньга, він завжди вирізнявся серед однокласників. Ще в юності він був дуже здібним, веселим, організованим і справжньою душею компанії. Його енергія і допитливість робили хлопця помітним у будь-якій ситуації, а прагнення до знань та точних наук — до математики й інформатики — стало його характерною рисою. Навчався він на вчителя початкових класів і дуже вирізнявся ерудованістю.

« Після завершення коледжу ми інколи пересікалися, після того, як він пішов захищати Україну ще у 2014 році. Також інколи пересікались, ми зустрічалися, підтримували різні збори, а нещодавно, 1 жовтня цього року, у гуманітарній академії проведено Уроки мужності — вони організували зустріч із Героями, з Тарасом, і ми зібралися групою, я як класний керівник, і ті діти, які тут, в Кременчуці, туди прийшли, і це була неймовірна чудова зустріч.

Усі були веселі, радісні, і видно було, що для Тараса ця зустріч була дуже важливою. Для нас також дуже важливою, ми його підтримали, ми створили групу в одному із месенджерів, спілкувалися між собою і між ним.

Був дуже гарний привід для того, щоб зібратися. І от на цих вихідних у суботу, коли прийшла ця новина, це просто вбило всю нашу групу... » , - розповідає Олександр.

За словами чоловіка, новина про смерть Тараса стала справжнім ударом для всієї групи.

« Одна дівчина написала, що місяць чи трішки більше тому він зібрав всіх по хорошій новині, а тепер нас зібрав знову, але з такої поганої новини... Ми дуже пишаємося таким учнем, як Тарас, знаємо, що такі люди не помирають... Пишаюся таким учнем! »,  - додав класний керівник Тараса.

"Ще навіть відчувається запах його пікселя при обіймах..."

Попри складні обставини, Тарас завжди залишався життєрадісною, щирою людиною, яка вміла об’єднувати всіх навколо себе. Колектив академії перебуває в жалобі: відійшов у засвіти не просто випускник і ветеран, а справжній моральний авторитет, людина-світоч, — про це зазначила директорка Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії Леся Крупіна.

« Колектив нашої академії в жалобі, тому що відійшов у засвіти не просто випускник, ветеран, моральний авторитет, людина-світоч.

І ми ще під враженням від зустрічі з ним 1 жовтня, ще навіть відчувається запах його пікселя при обіймах і в голові його настанови під час зустрічі з колективом, яким мені б хотілося сьогодні озвучити.

Тарас сказав: " Живіть! Кожен на совість робіть те, що ви маєте робити.

Та не забувайте звідки ви. Знаєте, оця фраза ця: "країна мені нічого не дала", мене дуже бісить. А що вона тобі має дати? Що ти для неї зробив? Зроби щось для неї, вона тобі віддасть. Ви просто думайте про те, що ви можете і що ви хочете. І будь ласка не тикайтесь, не микайтесь, не шукайте швидких можливостей заробити. Тому що такі думки ніколи до добра не доведуть. Як правило, в нас швидкі гроші пов'язують або з криміналом, або з якимись аферами.

А це той самий кримінал. Якщо кожен буде жити по совісті, то тільки так ми зможемо побудувати нашу майбутню Україну. Я розумію, що це пафосні слова, що вже неодноразово сказані.

Але з висоти прожитих років, я вам скажу так — повернеш голову та подумаєш: "тут я зробив правильно, а тут можна було і не так".  І от коли вибір "я зробив правильно" буде переважувати, ти будеш знати, що недаремно жив"

І зараз в цих словах такі сенси, такий посил. І просто настанова нам дійсно жити так, щоб було сказано і продумано, що не марно. Вічна пам'ять, вічна слава світлій людині, зразка для багатьох, багатьох молодих людей та для всіх нас", - сказала Леся Крупіна.

Спогади про Тараса В'юна назавжди житимуть в серцях тих, хто його знав. Він був справжнім Героєм, відданим своїй Батьківщині та людям.

Після прощання у Міському палаці культури скорботна процесія продовжилася у Свято-Миколаївському соборі. Вічний спокій військовослужбовець знайшов на Свіштовському кладовищі у Меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.

Вічна пам’ять та щирі співчуття рідним!

Валерія Макряшина

Фото авторки

Полтавські