вологість:
тиск:
вітер:
«Дуже переживав за кожного, таких командирів дуже мало...»: Кременчук простився із Захисником Ігорем Чирвою
29 грудня 2025 р. 21:05
29 грудня 2025 р. 21:05
Світла пам'ять!
Сьогодні у Кременчуцькому Свято-Миколаївському соборі прощалися з відданим сином, вірним громадянином та захисником України — Чирвою Ігорем Миколайовичем. На вулиці тихо кружляли сніжинки, накриваючи місто м’якою білою ковдрою, а в серцях присутніх оселилася глибока і тихa скорбота.
Ігор Миколайович народився 25 березня 1972 року у Кременчуці.
Як розповів офіцер цивільно-військового співробітництва Віталій Іванчиков, Ігор був випускником Кременчуцького ліцею №4 та Кременчуцького інституту університету імені Альфреда Нобеля. Дітей у нього не було, а дружину він поховав три роки тому. Відтоді Ігор присвятив себе службі, ставши для своїх побратимів не лише командиром, а й наставником, старшим братом, захисником і другом.
Призваний на військову службу 24 травня 2024 року, Ігор служив у званні капітана та командував мінометною батареєю на Покровському напрямку Донецької області. Він йшов у бій першим, перевіряв позиції сам і ніколи не посилав підлеглих туди, куди сам не ризикнув би.
Побратими згадують: «Людина дуже гарна була... Він до останнього їхав на евакуацію, нікого не хотів брати, ніким ризикувати. Хоча ми його відмовляли, тому що "За вами ще ця батарея". Ну, він відчував відповідальність за кожного бійця. Дуже переживав за кожного. Таких командирів дуже мало.
Це дуже сумно, що такі люди уходять».
Як розповіла теща загиблого Героя, Ігор завжди дбав про своїх підлеглих і був для них більше, ніж командир — справжнім наставником, старшим братом і батьком. Він служив майже два роки, з першого дня на Покровському напрямку, і до останнього залишався відданим своїй справі та людям, яких вів за собою.
У мирному житті він був бухгалтером, але його справжньою пристрастю була різьба по дереву — він створював неймовірні речі, вкладаючи в них частину своєї душі.
Ігор завжди залишався спокійною, врівноваженою людиною. Він умів вислухати, підтримати і знайти правильне рішення навіть у найскладніших ситуаціях. Ті, хто його знав, пам’ятають його як людину щиру, чуйну і віддану, з якою завжди було відчуття тепла та захищеності.
Його загибель 6 грудня 2025 року стала тяжким ударом для всіх, хто знав його.
Війна забрала людину надзвичайної відваги та честі, яка віддала життя за свободу та мир у нашій країні.
У храмі люди стояли мовчки, споглядаючи труну, покриту державним прапором. Свічки відбивалися у сніжних вітрилах, а кожна крапля морозного повітря нагадувала про втрати та героїзм. Світла пам’ять Ігорю Миколайовичу, який був відданим сином, другом, командиром і патріотом.
Вічний спокій Ігор Чирва знайшов на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Вічна пам'ять та співчуття рідним!
Слава Україні!
Валерія Макряшина
Фото авторки
Джерело: kg.ua
Новини рубріки
І завтра Кременчук житиме з відключеннями світла
29 грудня 2025 р. 21:05
Підвищення окладів соцпрацівникам: у Кременчуці аналізують фінансові можливості бюджету
29 грудня 2025 р. 21:05
Інфекційні захворювання на Полтавщині пішли на спад: медики оновили дані
29 грудня 2025 р. 19:52