Підсумки року, або Чим жив Кременчук упродовж 2025-го

05 січня 2026 р. 09:48

05 січня 2026 р. 09:48

Ми пригадали найбільш резонансні події та ті, що обговорювалися містянами.

На жаль, рік, що минув, не приніс українцям довгоочікуваного миру. Тож Кременчук четвертий рік поспіль, як і вся країна, жив у воєнному стані. Через це, на жаль, були новини про загиблих оборонців, про наслідки ворожих обстрілів не тільки об’єктів енергетичної інфраструктури, а й житлового фонду. Але завдяки Збройним силам України, місто продовжувало жити в буденному ритмі. Хтось народжувався, хтось помирав; і поки дехто з чиновників їздив за кордон, мешканці обурювалися захмарними зарплатами ТОП-посадовців. Відбувалися кадрові зміни, реорганізовували лікарні, люди виходили на акції протесту тощо.

У цьому матеріалі* ми зібрали найбільш резонансні міські події 2026 року та ті, що найчастіше обговорювалися кременчуківцями.

Кадрові ротації

• На початку лютого пішов з посади директор Департаменту освіти міської ради Геннадій Москалик. За його проводом Кременчук перший в області запровадив зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО); проведено децентралізацію та профілізацію ліцеїв; створено Пункти незламності; почалося облаштування укриттів; створено інклюзивно-ресурсні центри; розширено кількість місць в дошкіллі тощо. Заміну йому досі не знайшли. Обов’язки керівника Департаменту освіти виконує Світлана Михайленко, яка тривалий час працювала заступником директора.

• 7 лютого керівницю Управління патрульної поліції Кременчука Альону Стрижак призначили заступником начальника Управління, начальником відділу оформлення матеріалів автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху (ПДР), контролю та аналізу управління автоматичної фіксації порушень ПДР Департаменту патрульної поліції України. 9 травня представили нового керівника батальйону патрульної поліції Кременчука - Олега Гаранжу , який раніше служив у Краматорську.

• 20 лютого депутатку від фракції партії «Слуга народу», завідувачку адміністративно-господарським відділом міської ради Марію Іванченко обрали новою головою Кременчуцької районної ради. За таке рішення проголосувало 30 з 54 депутатів, ще один утримався. Раніше цю посаду займав Дмитро Колотієвський.

• 28 лютого звільнився директор Департаменту у справах сімей та дітей міської ради, депутат Ігор Штефан . Він став радником мера з питань молодіжної політики. Департамент очолила Наталія Довбиш, яка раніше працювала головним спеціалістом відділу з організації оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку позашкільної (неформальної) освіти Департаменту у справах сімей та дітей. Перед призначенням чиновниця працювала у компаніях «Intersos Ukraine» та «Проліска-Кременчук».

• 4 березня колективу гімназії №2 представили нову директорку – Олену Новікову, яка раніше працювала заступником директора з навчально-виховної роботи в цьому закладі освіти, а останні 2 місяці вона виконувала обов’язки його очільника. Загальний педагогічний стаж посадовиці - понад 7 років.

• На початку березня з посади директора комунального підприємства «Ринкова площа» звільнилася Юлія Писаренко . На її місце призначили Олександру Стеценко.

• У травні залишив керівне крісло директора ДЮСШ №1 Олександр Мазур , який свого часу був вчителем з фізичного виховання мера Кременчука Віталія Малецького.

• Наприкінці червня звільнився директор комунального закладу культури і відпочинку «Міський сад» Віталій Дедюрин. 1 липня на його місце прийшов Ельдар Атаханов.

• 22 серпня на сесії міської ради депутати створили нове комунальне підприємство «Кременчуцький міський центр підготовки населення до національного спротиву». Його очолив Сергій Галата, який донедавна служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Але за станом здоров’я він залишив лави ЗСУ.

Раніше Галата був керівником будівельної фірма, яка не завжди вчасно та якісно виконувала свою роботу.

• Влітку лікарня «Придніпровська» стала медичним центром «Придніпровський» КНМП Кременчуцька перша міська лікарня ім. О.Т.Богаєвського, з чим не погодився керівник реорганізованого медзакладу Віктор Скачко, тому звільнився. Його крісло посів Ігор Шаденко, який раніше працював заступником директора з медичних питань лікарні «Придніпровська». Скачко перейшов на роботу до медсанчастини льотного коледжу, де він колись працював.

• У жовтні новим керівником комунального підприємства «Кременчуцька муніципальна енергосервісна компанія» став Олександр Гладир . Раніше він працював юрисконсультом ПАТ «Харківгаз» та менеджером з питань регіонального розвитку ТОВ «Харківгаз збут». Попередні роки це підприємство очолювала Лариса Прокопенко.

• 12 листопада колективу гімназії №20 представили нового директора – Миколу Ключка , який раніше був заступником директора з виховної роботи ліцею №11 «Гарант». Попередній керівник гімназії Володимир Никифоренко раптово помер у серпні.

• 22 жовтня у Кременчуцькому національному університеті ім. М.Остроградського обрали нового ректора – Дениса Загірняка, сина колишнього ректора Михайла Загірняка. За нього проголосувало 207 виборців. Усього був 361 бюлетень. Поки Міносвіти перевіряє документи щодо виборів, Д.Загірняк не має статусу ректора.

Прикрі звістки

• 4 січня 2025 року обірвалося життя лікаря ортопеда-травматолога дитячої вищої категорії консультативно-діагностичного Педіатричного центру «Дитяча лікарня» Анара Саліхова .

• 19 січня на 77-ому році життя перестало битися серце ексдепутата міської ради шести скликань, активіста екологічного руху та відомого громадського діяча Валентина Стасюка .

• 22 січня, у Косово, померла відома кременчуцька журналістка Ольга Прядко . Багато містян її знали, як редакторку відділу новин першого в місті FM-радіо «Вісма радіо», а згодом й інших радіостанцій Кременчука.

• 13 березня помер почесний ветеран України, почесний голова міської організації ветеранів, полковник Віталій Сельцов .

• 8 квітня, на 68-му році життя, унаслідок хвороби пішов з життя голова наглядової ради заводу «Кредмаш», член виконкому Кременчука Микола Данилейко .

• 4 травня, на 83-му році життя, помер колишній керівник міської організації ВО «Батьківщина», відомий у місті футбольний функціонер Андрій Зощук . Цього ж дня пішов з життя депутат Піщанської сільської ради Євгеній Кусяка , якого знали багато кременчуківців.

• 5 червня помер колишній міський кардіолог, колишній завідувач кардіологічного відділення Третьої міської лікарні Олег Хотько .

• 24 червня у Києві помер керівник будівельної компанії «Фортеця буд» із Кременчука Руслан Гриценко .

• 19 серпня, після тривалої та важкої хвороби пішла з життя відома лікарка-дерматовенеролог вищої категорії Ніна Чемісова .

• 21 серпня раптово помер директор гімназії №20 Володимир Никифоренко .

• 2 вересня пішов з життя Віктор Єременко , лікар, який 40 років пропрацював на різних посадах (лікар-хірург, заступник головного лікаря по поліклініці, заступник головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності) у лікарні планового лікування (колишня Центральна районна лікарня).

• 18 вересня помер голова депутатської фракції Політичної партії «Довіра» у Кременчуцькій районній раді, підприємець і волонтер Віталій Буленко .

• 4 жовтня пішов з життя Дмитро Лежньов , завідувач анестезіологічним відділенням з ліжками інтенсивної терапії Першої міської лікарні ім. О.Богаєвського.

• 12 листопада помер екскерівник Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації Тимофій Голбан .

• 3 грудня раптово помер колишній директор комунального підприємства «Кременчукводоканал» Віктор Солодяшкін .

• 9 грудня пішла з життя Лариса Живолуп , клінічна психологиня Кременчуцького обласного шпиталю для ветеранів війни.

Відлуння війни

• У ніч проти 21 січня російський БпЛА впав на приватний будинок на Правобережжі. Уламки безпілотника пошкодили шість житлових будинків, три господарчі споруди, три гаражі, 8 автівок та електромережі. Постраждалих не було.

• Вночі 23 травня ворог атакував Кременчуцьку громаду. Унаслідок влучання та падіння уламків знищено будівлю підприємства. Вибуховою хвилею пошкоджено 7 приватних домогосподарств . Без світла залишалися понад 100 юридичних осіб та майже 1 тис. 800 побутових споживачів. Одна людина отримала травми, але від госпіталізації відмовилася.

• У ніч проти шостого червня Кременчук опинився під масованою атакою шахедів. На вул. Юрія Руфа було пошкоджено адмінбудівлі, складські приміщення кількох підприємств, кав’ярню. Також зафіксували падіння уламків на приватний будинок; постраждав автосалон «Тойота» на вул. Ярмарковій. Тоді троє людей отримали поранення. Одну з них ушпиталили.

• У ніч проти 15 червня Кременчук зазнав одну з наймасштабніших комбінованих атак . Під ударом були об’єкти енергетичної та сільськогосподарської інфраструктури. Були пошкоджені приватний будинок, автомобіль та лінії електропередач. Люди не постраждали.

• 21 червня велика кількість ударних доронів та ракети атакували наше місто. В місті частково зникало світло. Вранці мешканці нагірної частини побачили уламок ракети, від вибуху якої здригнулися будинки навколо. Тоді у деяких будинках вилетіло скло та шибки, металеві решітки . Наслідки атаки зазнали Свято-Троїцький храм, гімназія №1 тощо. Головною ціллю окупантів були об’єкти енергетичної інфраструктури. Тієї ночі одна людина отримала травми середньої тяжкості.

• 27 червня внаслідок падіння уламків БпЛА пошкоджень зазнала автівка, приміщення продовольчого супермаркету на вул. Київський та парадонтологічний кабінет лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька».

• У ніч проти 29 червня місто майже 5 годин здригалося від вибухів . Ворожі БпЛА та ракети цілили по об’єктах інфраструктури.

• Вранці шостого липня ворог атакував безпілотниками будівлі Кременчуцького районного ТЦК та СП. Обійшлося без жертв. Однак через вибухову хвилю в житлових будинках навколо повилітало скління, були пошкоджені балкони, двері, дахи. Вибухова хвиля зачепила й ліцей №4 .

• 19 серпня на Кременчук летіли шахіди, балістичні та крилаті ракети. Під ударом було підприємство енергетичного сектора , внаслідок чого над містом кілька днів спостерігалася чорна хмара. Наслідки атаки зазнала й гімназія №8. На щастя, обійшлося без жертв.

• 7 вересня в місті пролунало близько 40 вибухів . Однією з цілей шахідів став Крюківський міст, який був частково пошкоджений. Внаслідок вибухових хвиль з вікон будинків вилітало скло. У деяких районах спостерігалися перебої з електропостачанням. Сполучення між правим та лівим берегами відновили орієнтовно через 18 годин. Інформація про постраждалих не надходила.

• 10 жовтня після чергової атаки росіян на об’єкт енергетичної інфраструктури у Кременчуцькому районі вводилися графіки аварійних відключень світла. Інформації про постраждалих не надходило. Пошкоджень зазнали приватні будинки на Ревівці та Кривушах.

• 8 листопада під масований ворожий удар потрапила «Кременчуцька ГЕС», виникли пожежі на 2-х трансформаторних підстанціях. Внаслідок ранкової атаки Кременчук упродовж 17 годин був знеструмлений , існували проблеми з централізованим водо- та теплопостачанням. У місті відкрили Пункти незламності, організовували підвіз питної води. З того часу кременчуківці живуть у рамках суворих графіків відключення світла.

• 7 грудня на Кременчук летіли БпЛА та ракети. Під атакою опинилися кілька підприємств енергетичного сектору . Тому знову спостерігалися перебої з подачею води та світла. Найскладніша ситуація була з опаленням, яке почали відновлювати майже через добу.

• 11 грудня росіяни атакували об’єкти енергетики у Кременчуцькому районі. Обійшлося без постраждалих.

• 23 грудня ворог знову атакував підприємство нашого міста . Двоє людей отримали поранення.

Як бачимо, обстріли стають більш агресивними та масштабними. Утім кременчуківці скаржаться на те, що не в усіх районах міста є повноцінні укриття. Однак міська влада не поспішає вирішувати питання, від якого залежать безпека та життя людей. Окрім цього, на четвертому році війни не в усіх комунальних закладах дошкільної та середньої освіти облаштовані власні укриття.

Життєві події

• У січні стало відомо, що віцемерка Ольга Усанова більше не відповідає за галузь освіти Кременчука. Ці функції покладено на першого заступника мера Володимира Пелипенка. Міський голова Віталій Малецький пояснив це необхідністю з безпекових міркувань, особливо для облаштування укриттів у школах та садочках.

• Цьогоріч Кременчук вперше відсвяткував День міста в останні вихідні травня . Відповідне рішення прийняли депутати міської ради, згідно з результатами голосування в застосунку «Кременчук.Цифровий» (72% жителів підтримали перенесення дати). Тим часом 29 вересня залишається Днем вигнання нацистських загарбників з Кременчука під час Другої світової війни. Однак не всі кременчуківці погоджуються з такими змінами.

• ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», що надавало послугу централізованого теплопостачанням на Лівобережжі в опалювальний період 2024-2025 року, навесні пішло з Кременчука . Такому рішенню зраділи споживачі, адже вони оплачували послуги за тарифами, які, на думку багатьох, були завищеними. Тривають судові спори щодо правомірності їх застосування.

• Священий Синод Православної церкви України у липні прийняв рішення про створення у Кременчуці Ставропігійного чоловічого монастиря на честь Преподобного Іони Київського. Заснували його на базі храму Серафима Соровського, що знаходиться на пр. Полтавському.

• Наприкінці липня на території лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» запрацював новий діагностичний центр «Експерт» , у якому безкоштовно надають послуги комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ). Пройти обстеження можна за попереднім записом.

• В липні кременчуківці протестували проти скандального закону №12414 , який, на їхню думку, суперечив Майдану, революції Гідності та міг розвернути Україну від ЄС. Адже запропоновані у документі зміни впливали на незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Пізніше Президент України Володимир Зеленський зареєстрував новий законопроєкт, який замінив закон №12414.

• Кременчук обріс кіосками. Нові малі архітектурні конструкції (МАФи) зводилися у різних мікрорайонах міста попри спротив мешканців. Влада пояснює, що вони необхідні для розвитку малого бізнесу . Утім є припущення, що деякі кіоски належать особам, наближеним до влади.

• Наприкінці серпня Верховний Суд поставив крапку в одному з епізодів протистояння будівництву нового нафтопереробного заводу на території Північного промвузлу. Скасовано рішення міської ради, яким затверджувалися розроблені зміни до Детального плану зазначеного вище району. Це стало можливим завдяки депутату міської ради Богдану Лазоренку, який захищав і продовжує відстоювати позиції мешканців, які виступають проти будівництва заводу, що, схоже, попри рішення суду розпочато.

• Полтавщина втратила сотні мільйонів гривень через скорочення виробництва та штату трьох гірничо-збагачувальних комбінатів: Полтавського, Біланівського та Еристівського. Причина тому - припинення відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). У Державній фіскальній службі «Суспільному» повідомили, що це, скоріш за все, пов’язано із санкціями, введеними проти бізнесмена Костянтина Жеваго, якого пов’язують з вищеперерахованими ГЗК. Утім, за офіційними даними, він не є їхнім акціонером.

• У серпні замість Кременчуцького обласного онкологічного диспансеру створено нове некомерційне підприємство «Кременчуцький протипухлинний центр». Тепер майно медзакладу знаходиться на балансі нашої територіальної громади. Відповідне рішення затверджено на сесії міської ради.

• Влітку лікарню «Придніпровську» реорганізували . Попри протести працівників та профспілки вона стала медичним центром «Придніпровський» при Першій міській лікарні ім. О.Богаєвського. У новоствореній структурі залишилися не всі лікарі. Профспілка намагається через суд скасувати рішення міських депутатів, яким дали дозвіл на реорганізацію, але поки що марно.

• Роботу басейну «Нептун» , який належать Кременчуцькому національному університету ім. М.Остроградського, хочуть відновити. Але для цього його необхідно передати з державного балансу на обласний чи міський. Це довготривалий процес, тому вирішити це питання швидко не вдасться. Схожа ситуація зі стадіоном «Політех» , який також належить КрНУ.

• На період облаштування укриття в підвали Кременчуцького будинку дитини, вихованці цього закладу у вересні тимчасово переїхали до Педіатричного центру «Дитяча лікарня» (колишня назва «Дитяча лікарня»).

• Наприкінці жовтня у ВПУ №7 відкрили сучасний профорієнтаційний хаб – один з найбільших в Україні. Головна мета проєкту, який коштував 5 млн. 800 тис грн, - залучити дітей від 7 до 9 класів до робітничих професій, які зараз затребувані у роботодавців.

• У грудні Кременчук отримав 8 нових тролейбусів з 18. На їх придбання місто взяло позику у 7 млн 600 тис. євро на 22 роки. Наприкінці року вони проходили обкатку . Один з них має виїхати за маршрутом на Ревівку, інші після нового року перевозитимуть пасажирів на Перший Занасип.

• За дослідженням мережі «Опора» народний депутат від Кременчука Юрій Шаповалов – один з «найтихіших» у Верховній Раді. За понад 5 років він голосував майже 11 тис. разів (це 54% від загальної кількості), подав 34 ініціативи, 10 з яких стали чинними. Усі виступи нардепа були з місця й до початку повномасштабного вторгнення.

• Упродовж року, що минув, міський голова Віталій Малецький ходив не тільки у відпустки, а їздив у відрядження за кордон. Зокрема, у Данію , Італію, Угорщину тощо.

• «Кременчуцьку газету» та телеканал «Візит» у листопаді відзначили престижною премією «КонтраFACTS Media Awards» за участь у конкурсі, що був спрямований на висвітлення теми протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами. Цьогоріч до конкурсу долучилися 41 редакція з 19 регіонів України, тож була серйозна конкуренція. Але ми – серед переможців!

*У наступному номері ми розповімо про кримінальні події та розгляд проваджень за цим кодексом, на які кременчуківці звертали у вагу упродовж 2025 року.

Олег Булашев, Олена Синтюрина

Фото з архіву редакції

Полтавські